Незвідана історія: як українські козаки визволяли сучасний південь Одещини від турків-османів

У 1789-1790 роках українські козаки визволяли сучасну Одеську область від турків-османів. Під командуванням російського генерала Олександра Суворова козаки брали участь у підкоренні Криму, а пізніше — у штурмах Очакова, Хаджибея (нинішня Одеса), Акермана (Білгород-Дністровський) та Бендер. А в 1790 році молодий отаман Антон Головатий разом зі своїм військом першим почав штурм Ізмаїл, хоча «кривавий визволитель» Суворов приписав всі військові перемоги собі, навіть не згадавши українських козаків. Про ці події детально розповідає Анатолій Герасимчук в книзі «Чий Крим. Війни в степах України», передає «Бессарабія INFORM».

Після розгрому Запорізької Січі в 1775 році Катерина ІІ вирішила остаточно знищити козацьку вольницю. Останнього кошового Петра Калнишевського заслали на довічне ув’язнення до Соловецького монастиря, генерального писаря Івана Глобу й військового суддю Павла Головатого — в сибірські монастирі.

Але коли через кілька років Російська імперія знову готувалася до війни з Османами, Катерина згадала про тих, кого сама вигнала.

У 1783 році вона наказала Григорію Потьомкіну створити «Військо вірних козаків», яке згодом стало основою нового Чорноморського козацького війська.

Кошовим отаманом став Сидір Білий, а його помічником — брат засланого в Сибір Павла Головатого, молодий отаман Антон Головатий.

Бої за Крим і Очаків

Під командуванням Олександра Суворова козаки брали участь у підкоренні Криму, а пізніше — у штурмах Очакова, Хаджибея (нинішня Одеса), Акермана (Білгород-Дністровський) та Бендер.

Після загибелі Сидора Білого в бою під Очаковом Антон Головатий очолив військо і продемонстрував видатний талант полководця.

У серпні 1789 року Потьомкін наказав Антону Головатому взяти Хаджибей (нинішню Одесу), де знаходилася османська фортеця.

Наступним був Акерман, нинішній Білгород-Дністровський. Атаки з моря і суші фортеця не витримала, і незабаром над її грізною головною вежею замайоріли козацькі корогви.

Після штурму Акермана Антон Головатий на 50 чайках з 2298 козаками прорвався Дністром до Тягині (сучасні Бендери). Цю фортецю тривалий час штурмували російські й козацькі війська Михайла Кутузова та кошового Захарія Чепіги, але так і не змогли її взяти. Флот Головатого атакою з річки змусив коменданта Бендер спустити свій прапор і здатися.

В 1790 році почалася битва за Ізмаїл.

Штурм Ізмаїла — вічна слава чорноморців

У двох морських битвах — біля острова Верхнього Чатапи та вище Ізмаїла — козаки Головатого потопили османські кораблі й позбавили гарнізон Ізмаїла підтримки флоту та можливості доставляти підкріплення з османського берега Дунаю.

11 грудня 1790 року флотилія Антона Головатого першою розпочала штурм Ізмаїла, вдаривши на османські батареї і змусила їх замовкнути. Козаки вдерлися до фортеці, де їх зустрів відбірний корпус яничарів під командуванням самого кримського хана Каплана Ґерая. Оточені яничари билися з відвагою приречених.

У вирішальний момент бою на допомогу прибув Михайло Кутузов зі своїми гренадерами й опір яничарів було зломлено.

Останній кримський хан Каплан Ґерай разом зі своїми п’ятьма синами загинув у цьому бою.

Морські піхотинці Головатого захопили 26 ворожих знамен.

За штурм Ізмаїла Антона Головатого було нагороджено орденом Святого Володимира, а всіх козаків — срібною медаллю «За отменную храбрость при взятии Измаила Декабря 11 дня 1790».

Проте офіційна історія приписала славу лише Суворову.

Офіційна російська й радянська пропаганда й історіографія замовчували участь козаків в тій війні, хоча більшість перемог здобували саме козаки і більшість полків «чудо-богатирів» омплектувалися українцями.

31 липня 1791 року в Галаці був підписаний мир. Кордони між Османською імперією і російською імперією встановлювалися по Дністру.

Козаки знову стали не потрібні.

Від Дунаю — до Кубані і Каспію

Після війни Катерина II “нагородила” козаків… виселенням. У 1792 році вона видала указ про переселення Чорноморського козацького війська на Кубань.

З понад 12 тисяч козаків дійшло лише 8200 — решта загинула або лишилася в неволі.

На новому місці вони заснували Катеринодар — нинішній Краснодар, а їхнє військо стало основою Кубанського козацтва.

Та невдовзі запорожців знову кинули у війни — спершу проти польських повстанців, а потім у Перський похід.

На чолі каспійської флотилії стояв уже кошовий отаман Антон Головатий, який фактично став творцем першого флоту на Каспії.

Під час походу на Баку Головатий захворів на чуму й помер 28 січня 1797 року на 53-му році життя.

Похований на острові Сари (сучасний Азербайджан), де й досі стоїть надгробок XVIII століття з його ім’ям.