Чому на півдні Одещини вирощена бавовна стає декором для квіткових магазинів

Днями відбулася надважлива нарада з питань розвитку бавовництва в Україні. Такий експеримент протягом двох років дав відчутний старт великої історії, в якій південь Одещини зокрема може стати серцем відродження «білого золота». Про це, із посиланням на «Аграрну Одещину», повідомляє «Бессарабія INFORM».

Державна підтримка як фундамент нової стратегії

На зустрічі представники уряду та аграріїв підтвердили – державна підтримка для бавовництва вже працює. За словами заступника міністра економіки Тараса Висоцького, виплатa становить 10 000 гривень за гектар для фермерів, що вирощують бавовник в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

«Ми впевнено крокуємо вперед. Ця підтримка – частина чіткої державної стратегії: розвивати легко-промисловий сектор, створювати робочі місця, зменшувати імпортозалежність й нарощувати власну сировинну базу для стратегічних галузей. Це не просто гроші, а стратегічна інвестиція в майбутнє країни», — заявив Тарас Висоцький.

Регіони: цифри, потенціал, виклики

На нараді теж прозвучали регіональні дані. Представники обласних військових адміністрацій розповіли про плани:

• Миколаївщина: вже є два підприємства, які мають засіяти близько 10 га до 2026 року.
• Одещина: в регіоні планується 20 га під бавовник, працюють два підприємства. Є можливість збільшення планової площі посіву до 100 га у разі наявності переробника, який буде готовий забрати першу промислову партію сировини.
• Херсонщина: поки що — перспективи є, але запуск затримується.

Такі цифри — чіткий сигнал: південні області готові перетворюватися на нові аграрні хаби.

Наука як рушій селекції

Велику роль у цій трансформації відіграють науковці. Сергій Мельник, директор Українського інституту експертизи сортів рослин, наголосив:

«Щодо бавовнику, сьогодні було чітке доручення — провести екологічні випробування, описати морфологію, дослідити, які сорти придатні для клімату півдня України, зокрема Бессарабії. За розрахунками, цей регіон надзвичайно перспективний: клімaт тут дуже підходить для вирощування бавовнику — колись у південній частині Херсонщини та в Криму площі під цією культурою сягали до 300 тис. га.

Зараз на Півдні все складніше вирощувати зернові через посуху й температурні перепади. Бавовник — набагато більш толерантний до посухи, особливо після сходів. Ця культура може стати чудовою альтернативою для аграріїв. Він потребує вологи на стадії проростання, але потім легко переносить стрес».

І це — не просто науковий оптимізм, а аргумент, який може змінити мапу аграрного землекористування півдня України.

Практика й селекція

На нараді виступила Алла Стоянова, аграрна експертка та учасниця дослідних програм, яка поділилася досвідом ФГ «Стоянов А.А.» — у них на 22 ділянках протестували 14 сортів бавовнику.

Вона зазначила: серед усіх варіантів найкраще себе проявила болгарська селекція, особливо сорти:

• «Філіпополіс» (на зрошені) — показав урожай 3,6 т/га,
• «Олівія» (без зрошення) — досяг 2,3 т/га.

Алла Андріївна зосередила увагу й на вітчизняних розробках: науковці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, зокрема Віра Боровик, працюють над сортами, адаптованими до екстремальних умов:

• “Підозерський 4” — для незрошуваних земель,
• “Дніпровський 5” — для зрошення.

Пані Стоянова підкреслила стратегічне значення побудови власної селекційної лабораторії: створення потужностей для української селекції — це шлях до незалежності, розвитку власної генетичної бази й зменшення залежності від імпорту.

Слабке місце: переробка

Окрему тривогу викликало питання, озвучене пані Стояновою: навіть зараз не існує системного механізму переробки бавовнику в Україні. Вирощений врожай на дослідних полях її господарства зараз використовується поки що як декор для квіткових магазинів Одещини з подальшою перспективою до справжньої промислової сировини.

«Сьогоднішня нарада — це не просто обговорення планів, а старт агро­трансформації. З державними дотаціями, зусиллями науковців і підтримкою фермерів, бавовництво в Україні має всі шанси стати стратегічною культурою, яка зміцнить економіку, допоможе легкій промисловості, і навіть підвищить обороноздатність країни.

Ми на шляху до того, щоб відродити «біле золото» півдня — як символ сили, інновацій і національної незалежності. Життя показує: коли держава, наука й бізнес об’єднують зусилля — великі мрії стають реальністю», – акцентувала увагу Алла Стоянова.