«Якщо я здамся — втрачу дружину»: як одна людина у Болграді просунула ініціативу створення гемодіалізного центру

У Болградському районі на сьогодні понад 20 людей тричі на тиждень змушені долати десятки кілометрів до Ізмаїла або Арциза, щоб пройти життєво необхідну процедуру гемодіалізу, тому що їхні нирки не можуть самостійно виконувати функції очищення крові від надлишку води, токсинів та продуктів обміну речовин. Це не лише суттєво б’є по гаманцю, а й втомлює та забирає чимало часу. Тому в місті знайшлися ініціатори створення гемодіалізного центру в Болграді. Чому це так важливо, про шлях від особистої проблеми до спільної справи всієї громади, труднощі та надію – у матеріалі «Бессарабії INFORM».

 «Ми їдемо до Ізмаїла заради життя…», – каже Віталій Хріщев, мешканець Болграда, який бореться за відкриття гемодіалізного центру або відділення в Болграді не один рік. Робить він це не тільки заради дружини, яка цього потребує, а й для інших мешканців Болградського району з нирковою недостатністю.

Особиста боротьба

 — Пане Віталію, коли вперше виникла думка боротися за відкриття гемодіалізного відділення у Болграді?

 — Це сталося майже чотири роки тому, коли дружина захворіла. Вона потребувала діалізу тричі на тиждень, і ми мусили їздити до Ізмаїла. Там я познайомився з іншими мешканцями з різних громад Болградського району, які живуть на діалізі вже по 7–8 років. Усі вони змушені долати чималу відстань – теж тричі на тиждень. Тоді я й усвідомив: це не тільки про мою сім’ю — це проблема всієї громади.

 — Як виглядали ті перші роки лікування?

 — Місце для дружини в Ізмаїлі знайшлося, слава Богу, одразу. Але найважче — дорога. Щоб ви зрозуміли: лише на бензин потрібно 500 гривень за одну поїздку. Це майже півтори тисячі гривень на тиждень! Автобус дешевший, але після процедури людина має ще кілька годин відпочити, а не бігти, щоб встигнути на рейс, як це вимушені робити багато інших пацієнтів. Я не міг наражати дружину на такий ризик. Тому возив та досі вожу сам. Це затратно, але іншого виходу немає. Без діалізу людина помирає за тиждень.

 — Які труднощі доводиться переживати у цих постійних поїздках?

 — Час і здоров’я. Після процедури дружина відчуває слабкість, тиск підіймається. Увесь день фактично втрачено. І таких днів у нас, повторюсь, три щотижня. Допомога від держави — це разова виплата в 5–7 тисяч гривень на рік. Але цієї суми вистачає на десять поїздок. А нам треба — постійно.

— Який середній вік тих, хто сьогодні з Болградщини потребує цієї терапії?

— Різний. Є навіть 76-річна жінка. Для неї поїздки ще важчі. До того ж, вона їздить в Арциз, тому що місць в Ізмаїлі бракує. Вільне з’являється лише тоді, коли хтось… помирає. Це жахлива реальність, у якій ми живемо.

— Куди Ви звернулися з цією проблемою?

— Спочатку до керівництва Болградської лікарні. Тоді можливості не знайшлося. Ми написали в Міністерство охорони здоров’я. Там відповіли: «Звертайтеся до місцевої влади». І ми звернулися. Головний лікар сказав, що шанс є. На минулому тижні ми також написали звернення на ім’я Болградського міського голови. Очікуємо відповіді.

— Чи вірите ви, що у Болграді таки відкриється гемодіалізне відділення?

— Так. Головне — не опускати рук. І я не можу цього собі дозволити. Бо якщо я здамся — втрачу дружину.

— Які наступні кроки?

— Чекаємо. Якщо побачимо, що нічого не робиться, знову писатимемо до міністерства, до вищих інстанцій. Бо це питання життя.

— Як можна сформулювати Вашу мету одним реченням?

— Вона не лише про мою дружину, це про десятки людей. Для них відкриття центру в Болграді — найзаповітніша мрія.

— Що б Ви сказали іншим пацієнтам і їхнім родинам?

— Вірте й не здавайтеся. Ми всі разом маємо шанс змінити цю ситуацію. Я дуже сподіваюся, що невдовзі у Болграді запрацює власний гемодіалізний центр. І це врятує не одне життя.

Що каже влада

Болградський міський голова Сергій Димитрієв та генеральний директор КНП «Болградська ЦРЛ» Болградської міської ради Віктор Дішлі у коментарі для «Бессарабії INFORM» підтвердили, що питання створення гемодіалізного центру перебуває під особливою увагою.

“Разом із керівництвом лікарні ми вже ведемо перемовини щодо встановлення обладнання та визначаємо приміщення, яке відповідатиме медичним вимогам. Це питання перебуває під нашим постійним контролем. Ми зробимо все, аби мешканці громади отримували життєво необхідну допомогу у своєму місті”, – зазначив керівник Болградської громади.

Про те, що вже зроблено в цьому напрямку, детально розповів Віктор Дішлі.

“Ми добре розуміємо, наскільки гостро сьогодні стоїть проблема доступу до гемодіалізу для мешканців не тільки Болградської громади, а й сусідніх з нею. Адже нині близько 30 пацієнтів із нашого району в старих його кордонах потребують програмного гемодіалізу. З них 21 пацієнт вже отримує цю терапію в Ізмаїлі, решта — очікують вільного місця й тимчасово змушені лікуватися в Одесі, не маючи змоги повернутися додому доти, поки не звільняться місця в Ізмаїлі. Це не просто статистика — це долі конкретних людей, життя яких залежать від своєчасної терапії.

Саме тому, за дорученням міського голови Сергія Димитрієва, ми розпочали активну підготовчу роботу до створення гемодіалізного відділення у Болграді. Розповім, що вже зроблено на сьогодні та що планується зробити.

Уже проведено зустрічі з постачальниками обладнання та витратних матеріалів, оглянуті можливі приміщення для розташування майбутнього відділення, відправлені на дослідження зразки води в столичний Інститут хімії, результати якого ми передамо німецькій фірмі для підбору відповідної системи доочищення. Також проведені перші перемовини з тією ж компанією стосовно сучасного обладнання для самого гемодіалізу. Вартість одного такого апарату при купівлі складає близько 18–19 тисяч євро. Щоб охопити процедурою діалізу 30 осіб, які на сьогодні її потребують, нам потрібно вісім апаратів, що складає далеко не маленьку суму. Водночас фірма готова надати нам їх в оренду з технічним обслуговуванням із розрахунку 200 євро на місяць за один. Щобільше, через п’ять років такої оренди апарат переходить у власність лікарні. Це фактично лізинг, який значно вигідніший для громади, адже дозволяє розпочати роботу відділення без надмірних одноразових витрат.

Також для початкового етапу потрібно якісно відремонтоване приміщення, яке відповідатиме усім вимогам безпеки та стерильності. І тут дуже важливою буде підтримка депутатів міської ради. Саме від їхнього рішення залежить фінансування ремонту та покриття витрат на оренду обладнання. Паралельно ми вже розв’язуємо кадрове питання: з 1 вересня до штату Болградської ЦРЛ введений лікар-нефролог, якого в нас раніше не було та який потрібен на вимогу НСЗУ у відділення гемодіалізу. Це фахівець, який вже працює у нашому медичному закладі, але повинен пройти піврічне навчання. І на цей період фірма-партнер готова надати свого спеціаліста, щоб не зупиняти процес. Тобто якщо ми раніше будемо готові по обладнанню, ремонту приміщення, не будемо чекати 6 місяців, а відчинимо відділення раніше. Звичайно, перед нами ще чимало викликів, але разом із міською радою ми налаштовані рішуче й робимо все можливе, аби вирішити проблему 30 мешканців Болградської громади. Адже для нас це не просто медичний проєкт — це питання життя і гідності наших громадян”, – підкреслив очільник Болградської центральної районної лікарні.

Що таке гемодіаліз і чому він життєво необхідний?

Гемодіаліз — це медична процедура очищення крові за допомогою спеціального апарата, коли нирки вже не можуть виконувати цю функцію самостійно.

 Скільки триває?

 Зазвичай одна процедура займає від 4 до 5 годин.

 Як часто потрібен?

Пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю діаліз необхідний тричі на тиждень — без цього організм швидко отруюється токсинами.

 Чи можна без діалізу?

Ні. Якщо пацієнт пропускає процедуру, він може прожити не більше тижня. Це — довічна терапія, поки не з’явиться можливість зробити пересадку нирки.

Чому важливий доступ до діалізного центру поруч?

Бо після процедури людина почувається вкрай виснаженою, їй потрібен спокій та відпочинок. Довгі поїздки одразу після діалізу — це додаткове навантаження й ризик для життя.

Головне фото ілюстративне