Минулого вівторка, 16 вересня, у Білгороді-Дністровському стартувала дводенна стратегічна сесія Ради з питань ВПО при райдержадміністрації. Участь взяли її члени, серед яких є як самі внутрішньо переміщені особи, так і посадові особи структурних підрозділів адміністрації, а також представники громадських організацій. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM». Про мету заходу, а також проблеми, з якими зіштовхуються переселенці району, дізнавалися наші кореспонденти.
Стратегічна сесія проходила у форматі відкритих дискусій та була спрямована на вироблення спільного бачення подальшої роботи Ради з питань внутрішньо переміщених осіб:
«Наш захід присвячений роботі над стратегічним операційним планом Ради ВПО, яка утворена при Білгород-Дністровській районній державній адміністрації. Це наша цільова аудиторія, це той напрямок роботи, яким ми займаємося не лише з громадами Білгород-Дністровського району, а й з громадами інших районів Одеської області. Наш проєкт також працює за цим напрямком і в інших регіонах України. Очікуємо, що сьогодні рада ВПО спільними зусиллями, за нашої допомоги, при нашій фасилітації, розробить основні стратегічні нарямки діяльності на найближчі два роки і також завдання, які будуть визначати виконання цих стратегічних цілей», — розповів «БІ» у перший день сесії Вячеслав Голинський, регіональний координатор Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез».
На фото: Вячеслав Голинський, регіональний координатор Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»
У перший день заходу присутні знайомилися між собою, розповідали особисті історії, окреслили очікування від спільної зустрічі. Учасники також визначили завдання, серед яких зокрема посилення участі ВПО в громадському та політичному житті, головні цінності — людиноцентричність, справедливість, толерантність тощо, місію — навчити жити по-новому, а також візію Ради — дати надію, впевненість і підтримку, — це основа для визначення вищезазначених стратегічних цілей органу.
Під час зустрічі учасники окремо обговорили ключові проблеми, з якими зіштовхуються переселенці у Білгород-Дністровському районі. Так, наприклад, як поділилася з «БІ» Андріана, яка разом із родиною переїхала до села Шабо з Миколаївщини, спочатку їм було дуже важко знайти роботу та житло. Сім’я приїхала у 2022 році до родичів, але їхні житлові умови не дозволяли залишатися разом під одним дахом довгий час.
«Ми переїхали, тому що наш будинок постраждав, і вже неможливо було жити. Була евакуація з села людей, і тому ми вже виїхали в Одеську область, в село Шабо. Одразу було дуже важко знайти роботу, житло, оскільки громада, до якої ми звернулися, не надавала житло. Довелося самим вирішувати питання з житлом. Три рази нам довелося переїхати, тому що одні люди нам пообіцяли спочатку за одну плату, потім передумали, й інша плата була, змінювалися умови. Ми погоджувалися абсолютно на будь-яку роботу, підробіток, аби встати якось на ноги, тому що ми втратили абсолютно все: як житло, так і все, що було з ним», — розповіла «БІ» переселенка з Миколаївської області.
Жінка додала, що внутрішньо переміщені особи стикаються не лише з побутовими проблемами, а й потерпають від серйозних психологічних навантажень. Андріана разом зі своєю матір’ю, чоловіком та трьома дітьми живуть в Білгород-Дністровському районі вже три роки. Коли сім’я тільки-но переїхала, її донці було 12. Андріана каже: дівчинка дуже важко переносила повітряні тривоги:
«Їй потрібно було постійно надавати психологічну допомогу, тому що кожна тривога їй давалася дуже важко», — поділилася Андріана.
Про важливість психологічного і соціального фактору інтеграції внутрішньо переміщених осіб розповіла й голова Ради з питань ВПО при Білгород-Дністровській райдержадміністрації Ганна Онопрієнко. За її словами, наразі в місті проживають майже 2800 переселенців, загалом по району — понад 4 тисячі. Найбільше їх переїжджають саме з Донецької області. При цьому нині в громади прибуває невелика кількість ВПО — по 5-10 осіб, але більше людей все ж таки виїжджає:
«Люди вже зневірились в тому, як знайти своє існування в нашому регіоні, і починають шукати щось краще та інше. Частіше буває й таке, що навіть повертаються на окуповані території. Справа в тому, що люди не знайшли свого облаштування, не знайшли свого життя, не знайшли, скажемо так, краще, напевно, ніж було там у них до початку повномасштабного вторгнення. Це такий психологічний фактор, який впливає на те, що людина хоче повернутися до минулого життя. І так стається, що люди все ж таки не витримують і повертаються. Якщо людина пропрацювала цю проблему в громаді, стала з громадою сумісною, тобто знайшла своє місце, знайшла себе, знайшла свої шляхи самореалізації і новий шлях нового життя, — от в тому етапі людина і зможе себе відчувати повноцінно, залишаючись в цій громаді. Якщо ми будемо допомагати ВПО саме такі шляхи знаходити, своє життя облаштовувати і реалізовувати в громаді, тоді більшість буде залишатися все ж таки в нас на місці, виїжджати перестануть, ми будемо зберігати демографію нашого регіону», — прокоментувала «БІ» Ганна Онопрієнко. На фото: Ганна Онопрієнко, голова Ради з питань ВПО при Білгород-Дністровській райдержадміністрації
Крім того, на динаміку прибуття внутрішньо переміщених осіб саме у нашу місцевість впливає також і вже сумновідома складність із перетином транзитного пункту «Паланка»:
«Є історії, які показові: коли люди рухаються в нашу сторону до своїх родичів або до своїх знайомих, які загалом готові прихистити, але вони стикаються з ситуацією, що якщо людина не має прописки в місцевому регіоні, вона не може перетинати контрольований прикордонний пункт — саме Паланку. Зупиняють людей, і вже тоді в них з’являються інші шляхи, вони можуть все ж таки перетнути, але для цього потрібно подавати запити на прикордонну бригаду, яка займається контролем цієї території, далі вже отримувати дозволи, і після них проходить якийсь період часу, і після того вони лише можуть потрапити. Це, звичайно, складність для людей, це створює зайві проблеми, непотрібні, скажемо так, хвилювання, тому що людина і так виїхала із окупованої території, і так схвильована, вона хоче скоріше добратися до місця, де її чекають, де її мають прихистити, а вона стикається з цими проблемами… Я бачила історії, коли це були жінки з дітьми навіть», — прокоментувала ситуацію очільниця Ради.
Ще одна дуже важлива й гостра проблема, пов’язана із розміщенням переселенців у громаді, — відсутність місця тимчасового проживання для ВПО у самому Білгороді-Дністровському, попри велику кількість їх у цьому місті, — повідомила Ганна Онопрієнко:
«Були цільові програми під МТП, вони не реалізувалися. Були ініціативи міської ради, вони не реалізувалися. Тобто воно було все створено “на паперах”, а фактично нічого не відбулося. На сьогоднішній день ми маємо відповідь, що вони над цим працюють, тому що ми створили разом з міською радою робочу групу в міській раді, де є членами цієї робочої групи представники нашої ради, а також представники департаментів міської ради. У цей момент ми почали над цим питанням працювати і зі сторони міської ради є бажання співпрацювати, але поки що такий рух дуже повільний. Все одно бажання будемо ініціювати, постійно підтримувати, тому що ми розуміємо, що це в наших інтересах», — прокоментувала голова Ради з питань ВПО.
За словами Ганни, вже відбулося одне засідання вищезазначеної робочої групи, на якому було погоджено питання стосовно організації МТП. Радою з питань ВПО при райдержадміністрації була запропонована конкретна ініціатива:
«Є приміщення в місті, яке знаходиться на балансі Одеської обласної державної адміністрації, і це приміщення ми могли б спільними зусиллями попросити передати під 495 постанову під ремонт для житла для ВПО, і таким чином надати можливість людям тимчасово розміщуватися в межах міста. Тобто ця ініціатива була проговорена на цій робочій групі, всі були за. Поки що це питання в роботі».
На зустрічі також обговорили й майбутні проєкти Ради, зокрема анонсували створення Центру громадських ініціатив на основі Меморандуму з громадською організацією «Бережина»:
«Працюємо над тим, щоб створити такий простір, в якому будуть знаходитися вразливі верстви населення, тобто не лише ВПО, — це можуть бути і інваліди, і багатодітні сім’ї. Це буде центр, де люди зможуть отримати і підтримку, отримати і можливість розвитку, навчання або юридичну допомогу, психологічну. Тобто це буде центр, який буде між собою об’єднувати громадськість, громадські організації і допомагати створювати ініціативи для допомоги вразливим верствам населення», — анонсувала новий проєкт очільниця Ради.
Крім того, під час стратегічної сесії учасники заходу провели SWAT-аналіз — займалися в групах для того, щоб визначити слабкі та сильні сторони структури, проговорили й ризики, з якими вона може зіткнутися в подальшому.
Під кінець заходу члени Ради напрацювали стратегічний та операційний плани діяльності на найближчі 2 роки, які будуть деталізувати її діяльність — чим вони конкретно займатимуться, щоб втілити в життя ті цілі, які визначили під час першого дня роботи сесії.
