На кораблі біля Вилкового загинули три курсанти Інституту ВМС – з ними попрощалися в Одесі

В Одесі попрощалися з курсантами Інституту Військово-морських сил, які загинули внаслідок удару російського дрону 28 серпня в районі Вилкового. Про це повідомляє Думська,передає “Бессарабія INFORM”.

Прощання з курсантами 4-го курсу Інституту Військово-Морських Сил пройшло біля Будинку офіцерів в Одесі. Сотні людей — родичі, друзі та однокурсники прийшли попрощатися з полеглими захисниками України. Іван Бондаренко, Микита Ластовецький та Олександр Попов загинули 28 серпня в районі Вилкового під час удару російського дрону.

Військовий капелан Василь Вірозуб зазначив, що курсанти показали мужність та готовність до самопожертви заради свободи та миру. Їхній подвиг назвали прикладом для майбутніх поколінь. Для присутніх це стало не лише прощанням, а й нагадуванням про ціну незалежності України.

Уродженцю Сарати Івану Бондаренку у вересні мав виповнитися 21 рік. Він з юності обрав шлях служіння країні. Його друзі та викладачі відзначали наполегливість, дисципліну та ініціативність курсанта. Він поєднував теоретичні знання з практичними навичками, користувався авторитетом серед товаришів і був справжньою душею колективу. Іван мріяв досягти висот у військово-морській справі і йшов до своєї мети рішуче, залишаючись сильним і цілеспрямованим.

Миколаївцю Микиті Ластовицькому було 25. До вступу в інститут проходив службу в одній з частин ВМС України та брав участь у боях за Маріуполь. Друзі та колеги згадують його як людину з великим серцем, відданого чоловіка і люблячого батька чотиримісячного Артема. Микита виділявся високою мотивацією, ініціативністю і нестандартним мисленням. Він прагнув допомагати товаришам і вдосконалювався у вивченні матеріальної частини служби на кораблі.

21-річний Олександр Попов розпочав свій шлях ще в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, а потім продовжив навчання в інституті ВМС. Викладачі та товариші по службі згадують його як дисциплінованого, цілеспрямованого і відповідального курсанта. Олександр виявляв щирість і відкритість до людей, завжди вмів підтримати та вислухати товаришів.

Після церемонії панахиди труни з героями були накриті державними прапорами України і відправлені до місць поховання.

Вічна слава і пам’ять героям України!