Болючі долі дружин військових у документальній стрічці Болградської режисерки

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)
Етнічна болгарка та режисерка Тетяна Станєва готується до прем’єри документального повнометражного фільму «Вона». Це історія дружин військових, яка знімалася впродовж 4 років. Про це розповідає «Бессарабія INFORM».
Днями на Київському Арт Причалі відбулося масштабне відкриття VI Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО». Своїм корінням фестиваль походить з міста Болград, і ось нарешті він докрокував й до столиці.
Кульмінацією дійства стала світова прем’єра документальної стрічки «Мертва квітка» Тетяни Станєвої. Це історія про бессарабських болгар, які попри війну бережуть своє коріння.
Мало кому відомо, але наразі команда Тетяни Станєвої Power Film Production працює ще над однією стрічкою, зйомки якої було розпочато ще у 2022 році – це документальний повнометражний фільм «Вона». У кінострічці погодилися взяти участь три дружини військових з Болграда. Це три жіночі долі, які було зламано війною, але саме вони вчать нас неймовірній мужності та стійкості. Головним режисерським завданням було показати справжні емоції та переживання жінок, які чекають своїх коханих з війни.
«Це фільм спостереження, документальна історія, яку ми програємо, тут немає інтерв’ю. Наше завдання встигнути зняти поворотні точки доль героїнь. Наприклад, одна з дівчат на початку зйомок мріяла народити і це сталося, зараз дитині вже два роки», – повідомила Тетяна Станєва.
Є у фільмі й трагічні події, так спочатку одна з дівчат разом зі своїм чоловіком відвідали весілля його побратима. На жаль, невдовзі хлопець загинув. У стрічку увійдуть кадри з його поховання.
Продовжити зйомки на той час команда не мала можливості через відсутність фінансування. Але Тетяна не здалася, вона подала свій проєкт на творчий конкурс до міністерства культури і він переміг.
«На другому етапі зйомок ми плануємо поїздку до 88-го батальйону, де служать чоловіки наших героїнь. Наша мета відзняти інший бік цієї історії – військових, які знаходяться вдалі від своїх родин та дружин», – поділилася планами режисерка.
Коли команда Power Film Production розпочинала зйомки своєї документальної стрічки основною ідеєю було показати життя дружин військових с початку повномасштабної війни й до перемоги.
«У 22-му році наша перемога виднілася дуже швидкою, наразі бойові дії затягнулися у більш ніж три роки. Тому ми будемо зупинятись на якомусь етапі. Не так сталося, як гадалося. Долі дівчат наразі розійшлися, якщо спочатку їх об’єднало волонтерство у Болграді, то зараз одна з них переїхала до Житомира до батьків, інша планує оселитися на Миколаївщині, щоб бути ближче, до свого чоловіка. Але в цьому як раз і є драматургія, війна трансформує нас. Вважаю, що на їхніх плечах велика доля героїзму, і там, на фронті чоловіки би не протрималися, якби тут тил не утримувала жінка», – зазначила Тетяна.
Тетяна Станєва впевнена, що саме зараз, під час війни, вкрай необхідна підтримка культурного фронту.
«Нажаль у нашій країні на культуру грошей й раніше не багато виділялося, тому наразі ми маємо стільки проблем з інформаційною політикою. Я впевнена, що культура – це зброя, яка відвойовує уми та серця людей. Головна війна йде не за території, а за цінності. Саме зараз час створювати документальні фільми, поки це все відбувається у нас на очах, а потім залишаться тільки свідчення. Ми власноруч маємо писати нашу історію. На жаль ворог дуже добре знається на цій зброї. Коли тільки починалася окупація Маріуполя, в Болгарії вже показували російський фільм про Азовсталь з їхніми наративами», – наголосила жінка.
За словами режисерки наша країна має вміти правильно використовувати інформаційні інструменти в культурній дипломатії, щоб розказати світу правду про цю війну.