Як пройшли переговори Трампа та Зеленського у Вашингтоні – головне

У Білому домі завершилися переговори за участю Дональда Трампа, Володимира Зеленського та кількох європейських лідерів, які приїхали підтримати президента України.

На відміну від лютневого провалу, цього разу ніхто не влаштовував публічних суперечок. Навпаки, усміхнений Трамп пообіцяв Україні гарантії безпеки, щоправда, від Європи, але “в координації” зі США, а також заявив про початок підготовки до особистої зустрічі Путіна та Зеленського. Щоправда, Кремль зі свого боку публічно не дав прямої обіцянки, залишивши собі простір для маневру. Але Зеленський однозначно дав зрозуміти: територіальні питання він готовий обговорювати лише з Путіним.

Підсумки переговорів, за якими спостерігали у всьому світі, у матеріалі ВВС Україна.

Костюм і компліменти

“Не можу в це повірити, – сказав президент США Дональд Трамп, вітаючи українського колегу Володимира Зеленського біля Білого дому. – Мені подобається”.

Фраза явно стосувалася зовнішнього вигляду Зеленського, який засвоїв попередній урок і цього разу з’явився у Вашингтоні не в светрі, а в костюмі, хоч і без краватки.

Урок етикету Зеленському, за даними NBC, заздалегідь подав британський прем’єр Кір Стармер, який порадив колезі всіляко дякувати Трампу за дипломатичні зусилля, вдягти піджак і передати Меланії листа від своєї дружини Олени.

У результаті вже у перші хвилини свого виступу український лідер 16 разів сказав Трампу “дякую”. Весь цей час навпроти сидів віцепрезидент Джей Ді Венс, який у березні докоряв Зеленському за відсутність подяки. Сьогодні Венс дипломатично мовчав.

У результаті відкрита для преси частина спілкування Трампа із Зеленським складалася із взаємних компліментів, приправлених лестощами на адресу господаря Білого дому. Лестощі, компліменти, позитив – це складові, без яких комунікація з американським президентом приречена якщо не на провал, то відсутність успіху. Чого журналісти не почули, так це конкретики щодо мирного врегулювання в Україні.

Дональд Трамп, будучи в хорошому настрої, ухилявся від потенційно вибухонебезпечних питань журналістів. Коли кореспондентка BBC Мирослава Пеца запитала президента США, чи вважає він, що заради тривалого миру Україна має віддати Росії неокуповані території Донбасу, Трамп фактично проігнорував питання, пообіцявши просто добиватися сталого миру.

Території – на трьох

Українська делегація, що вирушала до Вашингтона, мала два важливі завдання.

По-перше, зрозуміти, що насправді сталося в Анкориджі під час зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. Джерело BBC, близьке до української делегації, каже, що новини останніх днів не дали Києву вичерпної інформації про те, що передбачає той самий компроміс, який, як каже Трамп, вже близько.

По-друге, українці приїхали, щоб спробувати донести до Трампа, що простого рішення в ситуації, що склалася, немає.

У той час як американські політики не можуть згадати назви окупованих областей України, Володимир Путін в Анкориджі претендує на всю територію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, запевняючи, що може захопити неокуповану частину Донецької області до жовтня, а американці, дивлячись на мапу, готові йому повірити. Насправді російські військові неспроможні взяти весь регіон вже понад десять років.

Під контролем України залишаються, наприклад, Краматорськ та Слов’янськ – агломерація, захопити яку значно важче, ніж Бахмут, під яким Росія втратила вбитими щонайменше 20 тисяч людей.

За цими двома містами починається степ, який відкриває прямий шлях на Ізюм і далі – на Харків. Тому Україна навіть з міркувань власної безпеки не готова покинути ці частини Донецької області.

Крім того, йдеться не просто про шмат землі, а про десятки тисяч проукраїнськи налаштованих жителів цих територій, і ні Володимир Зеленський, ні армія, ні українське суспільство не готові обговорювати варіант, за якого доведеться евакуювати населення.

Україна давно дає зрозуміти, що готова обговорювати вихід із ситуації з урахуванням територіальних реалій: Зеленський підтверджує, що не контролює всю територію країни в межах 1991 року, але не готовий юридично визнавати приналежність Росії територій, захоплених нею з 2014 року.

Заяви Дональда Трампа свідчать, що він зрозумів: простим обміном територіями війну не закінчити. За даними Financial Times, Володимир Зеленський чітко дав зрозуміти США, що не ухвалить жодних угод, які включають територіальні поступки Росії.

“Що дуже важливо: усі делікатні питання, включаючи територіальні, ми обговоримо на рівні лідерів на тристоронній зустрічі (з Трампом та Путіним – Ред.). Президент Трамп намагатиметься організувати таку зустріч”, – сказав Зеленський журналістам.

Цього разу з картами
Володимир Зеленський прилетів до Вашингтона з посиленою командою підтримки. У ній – “переговорники” в особі наймогутнішого в Україні політика Андрія Єрмака, колишнього міністра оборони та голови делегації України у “стамбульському процесі” Рустема Умєрова та першого заступника міністра закордонних справ, колишнього представника країни в ООН Сергія Кислиці.

Українська делегація, мабуть, добре запам’ятала, як у ході провальної лютневої зустрічі Трамп кинув українському лідеру “у вас немає карт”, маючи на увазі, що Києву складно висувати вимоги. Як сам Трамп висловився нещодавно: Росія – велика держава, а Україна – ні.

Тепер Україна прагне продемонструвати Трампу, що карти у них на руках таки є.

Наприклад, перед другим раундом стамбульських переговорів Київ провів зухвалу операцію “Павутина”, яка залишила Росію без помітної частини флоту її стратегічної авіації.

Тепер українська делегація приїхала до Білого дому одразу з кількома “картами”, не звернути уваги на які Трамп просто не міг.

Перша і головна з них – це одностайна підтримка Європи (особливо найсимпатичніших Трампу європейських лідерів, крім Орбана, – Олександра Стубба та Джорджі Мелоні.

Їхня присутність у Вашингтоні – причому саме членами команди Зеленського, а не відстороненими посередниками, як позиціонує себе Трамп, – це значне посилення позиції Володимира Зеленського, доказ того, що гарантії безпеки для України – це гарантії безпеки для Європи, мир в Україні – це мир у Європі, а майбутнє України – це майбутнє всієї Європи.

Друга “карта”, яку привезла Україна, – це повідомлення у ЗМІ про запуск у серійне виробництво крилатої ракети українського виробництва “Фламінго”. Якщо заявлені технічні характеристики ракети відповідають дійсності, то ця зброя більш далекобійна та руйнівна, ніж російські крилаті ракети “Калібр”. І на радіусі її досяжності перебувають і Москва, і Санкт-Петербург.

Третя карта – це ліквідація силами оборони України прориву російських військ під Добропіллем. Ймовірно, спочатку цей прорив мав стати “картою” росіян напередодні переговорів в Анкориджі: це б допомогло Володимиру Путіну продемонструвати, що лінія фронту тріщить по швах.

Нарешті, четверту “карту” без найменшого бажання української сторони дали їй у руки росіяни, атакувавши вночі напередодні переговорів житлові будинки в Харкові та Одесі, а також університет у Сумах.

Російські дрони вбили півторарічну дитину – і цим могли поставити під сумнів враження миротворця, яке міг справити на Дональда Трампа Володимир Путін під час переговорів на Алясці.

Як гарантувати безпеку
Журналісти У Вашингтоні запитали Володимира Зеленського, які гарантії безпеки України він хоче отримати від президента США: розміщення військ, обмін розвідданими або озброєння.

“Все”, – відповів Зеленський, додавши, що безпека України складається з двох компонентів: сильної армії та гарантій “зі сторони великих країн”, у тому числі й США.

Досі США не хотіли брати на себе жодних зобов’язань, залишаючи це Великій Британії та Франції з їхньою “коаліцією охочих”.

Але за день до переговорів спецпосланець Трампа Стів Віткофф припустив, що Америка допускає гарантії, аналогічні п’ятій статті Статуту НАТО (суть її в тому, що напад на одного з членів альянсу розглядається як напад на всіх, і кожен член альянсу зобов’язується надати допомогу постраждалому союзнику).

Коментарів російської сторони щодо цього не було. Це мовчання виглядає тактично осмисленим: публічне обговорення таких схем підірвало б ключову позицію Москви: Україна має залишатися поза будь-якими формальними чи неформальними військовими союзами із Заходом.

Конкретних механізмів виконання гарантій безпеки поки що не озвучено, але Трамп заявив, що Україна отримає “велику допомогу” в рамках будь-якої угоди. Європейські військові стануть першою лінією оборони, сказав Трамп. Але США також “братимуть участь і збираються допомогти їм”, додав Трамп.

У фінальній заяві за підсумками переговорного дня американський президент сказав, що гарантії безпеки “нададуть різні європейські країни в координації зі США”.

Трамп не уточнив, що саме означає “у координації” і яку роль виконають у цьому Сполучені Штати. Трамп довгий час відмовлявся надавати Україні гарантії, посилаючись на угоду з Україною щодо рідкісноземельних металів: якщо на сході України діятимуть американські компанії, то цього достатньо, щоб Росія не напала знову, пояснювали в Білому домі.

Тепер позиція Трампа змінилася. Найімовірнішим сценарієм залишається підтримка з боку США щодо обміну розвідданими – американська розвідка вже дуже допомогла Україні стримувати просування російських сил. Ще одна область – логістична підтримка.

На даному етапі практично неймовірно, що Трамп захоче розглядати присутність американських миротворців в Україні, але, можливо, обговорить повітряне та морське патрулювання: американські ВПС уже проводять польові спостереження над Чорним морем.

За словами Володимира Зеленського, протягом 10 днів очікуються фіналізовані пропозиції щодо гарантій безпеки.

Сізфаєр не на порядку денному

Ще в березні, після зустрічі в Саудівській Аравії, США та Україна вийшли із пропозицією негайного припинення вогню. Тоді Дональду Трампу здавалося, що це найкоротший шлях, здатний закінчити кровопролиття. Враховуючи його передвиборчі обіцянки зупинити війну, американського лідера влаштувала б картина миру, а не сам мир.

Всі останні зусилля Трампа були зосереджені на тому, щоб сторони спочатку перестали стріляти, а вже потім домовлялися, доки господар Білого дому насолоджується званням головного миротворця.

Україна, яка перебуває під постійними атаками, підтримувала цей варіант. Це було вигідно Києву і з політичної точки зору: якби під час переговорного процесу Росія порушила режим тиші, то ризикувала б продемонструвати всьому Заходу, що до миру не прагне, а це точно викликало б гнів Трампа.

Володимир Путін від самого початку відкидав ідею припинення вогню, говорячи, що спочатку необхідно укласти міцний мир, обговорити всі спірні питання, що стосуються не лише України, а й розширення НАТО та санкцій. І після укладання цього миру, на думку Путіна, можна припинити вогонь.

Запропонований США варіант представляв ризик для Росії, адже будь-які переговори можуть зайти в глухий кут. У такому випадку спокуса застосувати силу може бути дуже великою.

Ймовірно, під час зустрічі на Алясці Володимир Путін зміг переконати Трампа в тому, що Росія ніколи не погодиться на припинення вогню, якщо не розумітиме, як виглядатиме мир, який, як вважає Путін, має бути укладений на російських умовах.

“Я не думаю, що вам потрібне припинення вогню. Я знаю, що це було б непогано. Мені подобається концепція припинення вогню з однієї причини: ви негайно припиняєте вбивати людей. Але ми можемо укласти мирну угоду, доки вони воюють. Стратегічно це (припинення вогню – Ред.) може виявитися невигідним для однієї сторони”, – сказав Трамп, відповідаючи на запитання журналістів.

Судячи зі слів Володимира Зеленського, він готовий піти на компроміс у цьому питанні.

“Якщо Україна почне висувати якісь глобальні умови, безумовно, справедливі, що стосуються припинення вогню і так далі, то у росіян з’явиться сотня умов зі свого боку. Тому я вважаю, що без жодних умов ми маємо зустрітися і подумати, яким може бути подальший шлях до завершення війни”, – заявив президент України.

Мужність приїхати на зустріч
Під час саміту Дональд Трамп перервався, щоб зателефонувати Володимиру Путіну. Після цього Трамп прямо заявив, що лідери домовилися розпочати підготовку до зустрічі лідерів країн, що воюють.

“Росія запропонувала спочатку двосторонню зустріч Україна – Росія, а потім тристоронню. Як я й казав, ми готові до будь-яких форматів на рівні лідерів, бо лише на рівні лідерів ми можемо вирішити усі складні, болючі питання. Принаймні, для нас вони важливі та болючі. Тому я підтвердив, і мене підтримали всі європейські лідери, що ми готові”, – сказав Володимир Зеленський.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц озвучив, що така зустріч може відбутися протягом найближчих двох тижнів, а Дональд Трамп погодився після цього організувати тристоронні переговори.

“Чи російський президент матиме мужність приїхати на таку зустріч – ми не знаємо”, – підсумував Мерц.

У якийсь момент під час зустрічі Дональд Трамп, забувши про невимкнений мікрофон, сказав європейським колегам: “Мені здається, він (Путін – Ред.) хоче укласти угоду. Розумієте? Як би божевільно це не звучало”.