Втрати, яких не побачить світ: в Аккермані фіксують збільшення кількості викиднів після обстрілів – статистика та поради

“Прокидаєшся від сирени, ховаєшся під звуки вибухів. Відчуття страху не покидає – він охоплює та сковує, адже це переживання не тільки за себе та власну дитину, а й за ще не народжену крихітку, якій ти прагнеш подарувати життя. Кожного разу намагаєшся абстрагуватися від стресу, заспокоїтися, але марно… Самоаборт – напишуть лікарі, і ніхто достеменно не пояснить причину. А далі – порожнеча, ступор і байдужість до всього… “. Почувши таку розповідь від жительки Аккермана, який за останні місяці пережив декілька атак шахедів та ракет, “Бессарабія INFORM” вирішила торкнутися делікатної теми та з’ясувати статистику пологів і викиднів у стародавньому місті, а також дізнавалася про те, що переживають жінки, котрі передчасно втратили дитину, як реагувати на їхній стан оточуючим, скільки триває процес горювання, та чи варто боятися зустрічі з психіатром й призначення антидепресантів. 

Про різновиди передчасних втрат, причини таких випадків та їхню кількість за минулий рік та перше півріччя 2025 року “Бессарабії INFORM” розповів завідувач Акушерсько-гінекологічним відділенням Білгород-Дністровської міської багатопрофільної лікарні Роман Миколайович Пашеняк.

Класифікація викиднів

Залежно від терміну вагітності, розрізняють: ранні викидні (завмерла вагітність) – до 12 тижнів вагітності, самовільні викидні – від 12 до 22 тижнів та передчасні пологи – від 22 до 37 тижнів.

Завмерла вагітність –  це неповний медичний аборт, який проходить безсимптомно. Жінка приходить на УЗД, де їй діагностують вагітність, що не розвивається. Діагностувати цей тип втрати можна і без УЗД – коли лікар встановлює, що розмір матки не відповідає терміну вагітності. Наприклад, має бути у жінки 8-10 тижнів, а насправді 4-5, це також може говорити про те, що вагітність не розвивається. Якщо говорити взагалі, то кількість випадків завмерлої вагітності збільшилась завдяки кращому діагностуванню. Основною причиною завмерлої вагітності є генетичні порушення. На якомусь етапі відбувається збій, і вагітність перестає розвиватися. Це відбувається, як правило, на дуже маленьких термінах – 4-5-6 тижнів. Тому такі вагітності перериваються та відносяться до категорії абортів.

Викидень, або самовільний аборт, – це спонтанне переривання вагітності до 22-го тижня. Самовільний викидень – це вигнання плідного яйця з матки без будь-яких втручань. Наприклад, жінка раптово закровила, приїхала до лікарні, але зберігати, по суті, нічого.

Передчасні пологи – це втрата дитини після 22 тижнів і до 37-го. Під час цього терміну дитина має критичну вагу – до пів кілограма, і тому виходити її, навіть на обласному рівні, неможливо.

«Зараз, згідно з новим наказом МОН, до восьми тижнів ми не маємо права призначати зберігаючу терапію жінкам. Якщо є проблеми у рості плоду, що може надалі спричинити генетичні порушення у дитини у майбутньому, якщо навіть її виносять та виходять, то така вагітність не зберігається. Раніше усім підряд призначали симптоматичну терапію. Але покращення не було, адже у будь-якому випадку, якщо на генетичному рівні збій, то нічого доброго вже не варто чекати – це буде або завмерла вагітність, або дитина з хромосомними аномаліями, наприклад, це каліцтво плода. І нам потім все одно доводиться переривати вагітність на більш пізніх термінах”, – зазначає лікар.

Коли термін стає більшим, і вагітність розвивається нормально, то призначається гормонотерапія до 16 тижнів, симптоматично: при кровотечах – гемостатики (кровозупинні), при болях – анальгетики або спазмолітики.

Статистичні дані

“Проаналізувавши статистику за останні півтора року, вже можна говорити про збільшення кількості самовільних абортів до 12 тижнів. Також фіксуємо збільшення кількості завмерлих вагітностей”, – констатує Роман Миколайович.

За 2024 рік було 32 самоаборти до 12 тижнів. За перші пів року 2025 маємо вже 20 таких випадків. Пізніх самовільних викиднів – (після 12 до 22 тижнів) було два випадки за минулий рік, а в цьому році вже два випадки.

«Самовільні аборти – це біда, і вона була завжди. Якщо брати за останні десятиріччя, то, не дивлячись на покращення якості препаратів, ситуація не змінюється. Як було п’ять-десять відсотків від загальної кількості вагітних, так і є. Але за останні пів року, дійсно, маємо збільшення кількості самовільних абортів».

Лікар додає, що останнім часом по всій Україні загалом зменшується кількість пологів – багато жінок фертильного віку виїхало з країни. Водночас ті, хто залишився, не дуже прагнуть народжувати.

«У середньому, у сім’ях одна-дві дитини зараз. І варто сказати, що бейбі-бума не буде після закінчення війни – потрібно буде ще 20-30 років, поки ситуація з народжуваністю стабілізується. У 1990-х роках у нашому пологовому було до 900 пологів на рік. Зараз ця кількість зменшується. За минулий рік у нас було 450 пологів. У 2025, якщо ми вийдемо на показник у 400, – це буде дуже добре. Станом  на середину липня цього року маємо 229 пологів. І це, враховуючи велику територію і нашого району, і сусідніх, звідки до нас також приїжджають народжувати».

Причини викиднів

Причиною 70% викиднів, за твердженням лікаря, є хромосомні аномалії. Це ті втрати, які будуть у будь-якому випадку, не дивлячись ні на війну, ні на гарну медикаментозну терапію. Такі випадки стаються на ранніх термінах – 4-5 тижнів.

Істміко-цервікальна недостатність – це аномалія розвитку матки, коли шийка матки не виконує свою функцію. Вона розходиться, розслабляється, і викидень може відбутися майже безболісно і на пізніх термінах. Ця проблема вирішується хірургічним шляхом – на шийку матки накладається спеціальний шов, який механічно утримує її від передчасного відкриття.

Інфекційні захворювання, ендокринні та метаболічні порушення також мають вплив на здоров’я жінки та плоду. Тому лікарі радять заздалегідь пройти обстеження – і це стосується як жінки, так і чоловіка, які планують стати батьками.

Надмірне фізичне навантаження також може спричинити викидень.

Шкідливі звички, сильний або хронічний стрес, вплив несприятливих чинників довкілля – все це у сукупності загрожує серйозними ускладненнями.

Психоемоційний стан вагітної жінки дуже важливий!

У нашій країні звично, що кожна жінка – сама собі психолог, але було б набагато краще мати за звичку – звернення до фахівця. Роботу з жінкою треба проводити комплексно, не тільки тоді, коли вона вже потрапила до лікарні. Це все входить до так званої прегравідарної підготовки. Жінки, які мали в анамнезі викидні, ще до планування вагітності мають звернутисяі до фахівця. Наприклад, якщо жінка планує за пів року завагітніти, то вона має бути психологічно і емоційно готовою до цього. Бувають випадки, коли жінка всього за місяць після викидня приходить знову вагітною, але, як правило, такі ситуації закінчуються знову втратою. Вагітніти після викидня можна не раніше, ніж через три-шість місяців.

Які етапи переживає жінка, яка втратила дитину, на які зміни у її поведінці варто звернути увагу близьким, та які ритуали допоможуть пережити горе – “БІ” розповіла клінічна психологиня, очільниця Центру ментального здоров’я Олена Вікторівна Торбинська.

За словами фахівчині, найголовніше – не змушувати жінку, яка пережила викидень, розповідати про втрату. Коли зможе – вона сама розповість. Треба завжди знаходитися поруч з нею. Навіть якщо вона мовчить, треба сидіти поруч і мовчати, якщо вона починає говорити, підтримувати розмову. Після втрати дитини жінка переживає важкий емоційний стан, вона може не приймати підтримку інших, перебувати у стані постійної тривоги, страху, депресії, роздратування з будь-яких причин.

Чого варто уникати у спілкуванні з жінкою, яка втратила дитину

Не треба казати: “Я тебе розумію”. Якщо ти через це не пройшла, то ти не зрозумієш цього. Ні в якому випадку не говоріть такі фрази: “Це все мине. У тебе ще будуть діти”, або “У тебе ж вже є дитина”.  Уникайте цих висловлювань. Ніколи не кажіть: “Ти сильна, ти впораєшся”, або  “Ти не перша, з ким це сталося”. Крім того, якщо у жінки був аборт за медичними показаннями, не треба казати: “Краще так, ніж якби дитина народилася хворою”, чи “А ми тобі говорили…”, або ж “Краще, що це сталося на маленькому терміні”. Це тільки погіршить стан жінки.

Не ставте питання, якщо жінка не готова на них відповідати. Те, що вона хоче, вона розповість сама.

Жінка може плакати, може замкнутися у собі, навіть сміятися… Всі ці емоції треба розуміти, адже правильних або неправильних емоцій у цей період немає

Жінці у цей період необхідне позитивне спілкування. Ні в якому разі не варто їй нагадувати про пережите горе, тобто, наприклад, на роботі не треба їй співчувати.

Підтримка потрібна і чоловікам

“Дуже важливо у цей період потурбуватися і про чоловіка. Хоч і є стереотип, що чоловіки сильні, але зазвичай вони просто не говорять про те, що їм теж необхідна підтримка. Я б порадила розмовляти, обговорювати, якщо йому важко з дружиною розмовляти, то звернутися до психолога або близького друга. Багато чоловіків знаходять віддушину в алкоголі, але це не вихід. Головне не замикатися у собі. Навіть можна просто посидіти з дружиною і помовчати”, – радить Олена Торбинська.

Горювання може тривати від шести місяців до року. У деяких це може бути більш короткий термін. 

Фази горювання

1. Шок
2. Заперечення
3. Торг
4. Депресія
5. Відновлення

“Перша стадія – шок, заперечення. Жінка не приймає те, що сталося. Далі йде фаза торгу – вона хоче, щоб зробили щось, аби тільки дитина жила, вона звертається до Бога, кажучи, що зробить все для цього… Далі йде фаза депресії – ця стадія дуже помітна – у жінки порушується ритм життя. І після депресії йде відновлення. І ось це може тривати від шести до 12 місяців, все залежить від того, хто її підтримує, чи зверталася вона до психолога”.

Психологи не дають поради жінці – вони допомагають їй знайти правильний вихід з ситуації

Жінці важливо звернутися до когось по допомогу: це може бути близька подруга, або, якщо її немає, то потрібно знайти психолога.

Тривожні дзвіночки про те, що без допомоги психіатра не обійтися

До психіатра варто звернутися у тому випадку, якщо у жінки повністю порушений її звичний спосіб життя: розлади сну, порушене харчування: або вона зовсім не їсть, або постійно заїдає стрес, вона не спілкується ні з ким, пасивна до всього. У стадії гострого шоку та стресу не завжди одразу може допомогти психолог, а психіатр може порекомендувати заспокійливе.

«Я працюю з лікарем-психіатром у кооперації. Якщо у мене є якісь підозри щодо поведінки пацієнтки, я бачу, що ми з нею самі не впораємося, то ми разом йдемо до психіатра. І вже у співпраці з ним ми складаємо план лікування та реабілітації».

Реакція жінок на пропозицію піти до психіатра

«Деякі бояться. У нас в країні звернення до психіатра не вважається нормою. Жінки бояться, що їх поставлять на облік – це найперший страх. Але це не так. По-перше, психіатрія – це закрита система, інші лікарі її не бачать, доки ви самі про це не скажете. По-друге, на облік ставлять тільки тих, хто проходить стаціонарне лікування. У випадку амбулаторного лікування, ніхто вас на облік не ставить. Це як прийти до будь-якого вузького спеціаліста на прийом».

Прийом антидепресантів

Наша співрозмовниця стверджує – боятися антидепресантів не варто. Є препарати, до яких немає звикання, їх необхідно приймати суворо за призначенням лікаря. Якщо вони не допомагають, то фахівець може призначити сильніший препарат.

«Це все індивідуально. Я сама особисто приймала антидепресанти після прильоту по ліцею у нашому місті. Я сама підійшла до нашого лікаря і попросила допомогти, адже було дійсно важко. Деякі призначають самі собі такі ліки, але цього робити не варто».

Ритуали, які допоможуть пережити втрату дитини

Є так званий ритуал прощання. Якщо викидень був на великому терміні, то є можливість поховати цю дитину.

“Жінка повинна попрощатися, поховати. Якщо такої можливості немає, то, наприклад, можна взяти фотографію з УЗД дитини і поховати її, або взяти китайські небесні ліхтарики, або гелеві кульки, які можна підписати іменем дитини та відпустити у небо… Попрощатися та відпустити… Фаза прощання дуже важлива. Багато жінок не можуть прийняти факт втрати дитини, доки не попрощаються з нею. Чим частіше на очі трапляються нагадування про дитину, тим більше жінка поринає у депресію”.

Будь-який стрес треба проговорювати. Якщо жінка або чоловік будуть замовчувати в собі все, то лікування буде серйознішим та тривалішим.

“Не знаю, чи існує у нашому місті подібне, але є практика організовувати групи підтримки, де жінки, які пережили викидень, можуть обговорювати це. Їм стає легше, коли вони проговорюють пережите. Вони разом проживають це, розмовляючи, вони діляться своїм досвідом і, таким чином, допомагають одна одній”.

Чим загрожує відмова від горювання

Така поведінка може викликати серйозні психічні проблеми. Жінка нічого не показує, але всередині все “прокручує”. І будь-який новий стрес може спровокувати вибух емоцій, що накопичилися у ній, і з цим вона вже не зможе впоратися.

Компенсувати втрату новою вагітністю не варто

Коли жінка пройде всі стадії, вона буде готова психологічно вагітніти знову. Коли вона намагається замінити втрату новою вагітністю – це неправильно. Якщо жінка не пережила всі стадії, то, завагітнівши знову, вона занадто переживає за все, і це знову ж таки впливає на її здоров’я та загальний стан.

Як жінці зрозуміти, що всі стадії горювання пройдені

Жінка повертається до звичного ритму життя. Вона все прийняла. Але горювання буде прив’язане до дати втрати, особливо, якщо жінка поховала свою дитину. Ось такі моменти можуть продовжуватися довго. Багато речей та явищ будуть слугувати тригерами для жінки, наприклад, під час вагітності квітнув бузок, і ось, коли у майбутньому жінка бачитиме ці квітки, це травмуватиме її.

Як абстрагуватися від навколишнього стресу

Цьому треба вчитися. Якщо жінка така самовразлива, то навчитися відволікатися буде непросто. Є різні прийоми для абстрагування: комусь може допомогти прогулянка біля лиману, іншому допоможуть техніки релаксації. Якщо говорити про загальні рекомендації, то жінці варто слідкувати за харчуванням, наприклад, кава може провокувати надмірне збудження, більш гостре реагування на якісь події. Правильне харчування та здоровий сон дуже впливають на самопочуття.

“Крім того, важливе оточення жінки – воно має бути позитивним. Якщо вам не подобається спілкування з окремою людиною, припиняйте його, або хоча б обмежуйте. Також допомагають медитації, особливо зранку, коли можна себе налаштувати на позитив, на гарний день. Ввечері медитації допоможуть зняти напругу. Якщо ви самі себе не налаштуєте на хороше, ніхто до вас у голову не влізе”, – рекомендує фахівчиня.

Готувати до вагітності жінку, яка втратила дитину, повинні перинатальні психологи

Як розповів “БІ” очільник Білгород-Дністровської міської багатопрофільної лікарні, після появи на базі медзакладу Центру ментального здоров’я, де, окрім Олени Вікторівни працює ще два фахівця, вагітні жінки, або ж ті, хто пережив передчасну втрату дитини, можуть звернутися по допомогу до психологів і отримати поради та підтримку.