“Регіоном повноцінно не займалися ще до часів царської росії”: на першому Південноукраїнському форумі вирішили розробити “Стратегію розвитку Бессарабії”

Вчора, 12 серпня, в Ізмаїлі вперше відбувся Південноукраїнський форум з доволі актуальною назвою «Національні спільноти та вимушені переселенці за єдність України», присвячений Дню незалежності нашої держави. Захід проходив на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету, організаторами якого виступили громадська спілка «Рада національних спільнот України 2025», ІДГУ,  громадська організація «ВПО Україна». Подію відвідали народні депутати України, до яких із запитами звернулися представники національних спільнот Бессарабії та представники ВПО, що проживають на півдні Одещини. Які болючі теми переселенців та національних меншин Бессарабії піднімалися на заході, детально розповість «Бессарабія INFORM».

Відкрив форум ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету, професор Ярослав Кічук, зазначивши, що з початком широкомасштабного вторгнення ІДГУ спільно з місцевою владою був організований дружній прийом наших співгромадян з різних регіонів України. В університеті наразі є місце колективного розташування ВПО.  За роки війни понад 600 осіб було прийнято на базі гуртожитків. Наразі тут на постійній основі проживає близько 20 переселенців.

Заслужений діяч культури України, голова Ради національних спільнот України Ашот Аванесян розповів нардепам про важливість створення в нашій державі реєстру організацій національних спільнот України.

«Дуже важливий момент – у нас досі немає реєстру громадських організацій національних спільнот України, як, наприклад, у релігійних громад. Цей реєстр повинен бути, тому що ми не можемо бути так званою критичною інфраструктурою, інституцією, який дають дозвіл на виїзд за кордон або можливість бронювання. Представникам національних спільнот, на жаль, нікуди звертатися, оскільки в нас немає відповідного закону», – зауважив громадський діяч.

Ректор ІДГУ Ярослав Кічук наголосив на тому, що на базі університету будуть пропонуватися на безоплатній основі офіси для національних спільнот півдня Одещини. До закладу вищої освіти вже звернулася ромська громада.

Народний депутат України, голова тимчасової спеціальної комісії ВР з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії рф, Павло Фролов пояснив специфіку роботи програми «єВідновлення» для ВПО.

За словами нардепа, комісія, яку він очолює, опікується захистом прав 4,6 мільйона ВПО, а також 6,9 мільйона біженців за кордоном. Наразі  понад 6 мільйонів українців залишаються на окупованих територіях. Понад 4 мільйони громадян України через збройну агресію втратили своє житло.

Профільна комісія в парламенті працює з грудня 2023 року. Вдалося вже прийняти декілька законів, серед яких – про проведення Всеукраїнської інвентаризації усієї нерухомості з метою подальшої передачі в пільгову оренду для розміщення внутрішніх переселенців. Створено реєстр житла для ВПО, який буде зручний як для громад і центральної влади, так і для міжнародних гуманітарних організацій.

«Ми спрямували 20 млрд гривень додатково на ВПО. Ми додали внутрішньо переміщених осіб у пріоритетне право на отримання компенсації за програмою «єВідновлення» за зруйноване або пошкоджене житло. Ця компенсація розрахована на 13 тисяч родин, що втричі більше, ніж було донині.

Ті ВПО, які втратили житло на підконтрольній уряду території України, маючи довідку про статус внутрішньо переміщених осіб та вчасно подавши заяву у «єВідновлення», можуть отримати нові квартири. Ця кількість родин, на які розраховані ці гроші , – на жаль, лише капля в морі. Бо мешканці окупованих територій, де не можна провести обстеження та підтвердити факт руйнації житла, не мають права подавати заяви на відповідні сертифікати. Але з цією прогалиною треба щось робити і на законодавчому рівні, і на рівні Кабміну, бо дійсно несправедливо, що, наприклад, мешканці Бахмату чи Маріуполя, які втратили не тільки майно, а й соціалізацію, не мають права подаватися на цю програму», – зауважив нардеп.

Народний депутат України, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції комітету ВР з питань свободи слова Євгеній Брагар заявив, що Бессарабія максимально відрізняється від іншої частини Одеської області в плані культурного, економічного та кліматичного розвитку.

На думку парламентарія, в Бессарабії є величезна купа проблем, яка зводиться до одного – регіоном повноцінно не займалися за часів царської росії, румунського владарювання, за радянський період та навіть за роки незалежності України. На жаль, наразі немає цілеспрямованої політики стосовно підтримки та розвитку Бессарабського регіону.

«В принципі до колишнього губернатора Одеської області Михаїла Саакашвілі траса Одеса-Рені була просто в жахливому стані. Залізнична гілка Одеса-Ізмаїл електрифікована тільки до Білгорода-Дністровського. Тому транспортна доступність регіону була дуже поганою.

Тому, коли говорити про проблеми національних спільнот та ВПО, я, в першу чергу, сказав би про внутрішньо переміщених осіб. Я не можу собі уявити, щоб в такому багатонаціональному краї були наявні такі класичні проблеми для ВПО як булінг у школах, свідоме завищення цін на оренду житла чи відмова в наданні оселі. Я впевнений, що цих класичних проблем у Бессарабії немає», – сподівається Євгеній Брагар.

Проте він наголосив на тому, що, попри всі «плюси», потенціал Бессарабії для прийняття переселенців використаний недостатньо через певний ступор, який знаходиться у Маяках. Цей проблемний момент полягає в тому, що на південь Одещини потрапити звичайній людині вкрай важко. По-перше, транспорт погано ходить, по-друге, чоловіку призовного віку, якщо він не має відношення до цього регіону, поже проїхати “Паланку” лише за запрошенням, яке треба робити за десять днів та узгоджувати з Білгород-Дністровським прикордонним загоном. А у цьому нерідко відмовляють.

«Це питання треба вирішувати на рівні держави. Я розумію, що існують певні обмеження проїзду чоловіків призивного віку по дорозі Маяки-Монаші, але я не підтримую ці обмеження для рейсового транспорту», – висловив свою думку нардеп.

Парламентарій також підкреслив, що  на півдні Одещини вперше за багато років відкрили катер між Овідіополем та Білгород-Дністровським. Але одразу ж на причалі людей також зустрічає ДПСУ, і, у випадку відсутності відповідних документів у чоловіків, їх розвертають.

«Отже ми бачимо, що з точки зору Державної прикордонної служби України існує певний кордон між однією частиною Одеської області та Бессарабським регіоном. Я вважаю, що це неправильно. Більш того, саме через це багато ВПО не можуть потрапити до Бессарабії, оскільки родина по суті буде розірвана.

У Бессарабії є дуже багато інших проблем, але цим регіоном цілеспрямовано та свідомо необхідно займатися, бо він має іншу самобутність, територіально та за кількістю населення дуже великий. Держава врешті решт повинна розробити політику з розвитку цього регіону», – резюмував Євгеній Брагар.

На форумі також виступила представниця Уповноваженого ВР України з прав людини  в Одеській області Марія Попова.

За її словами, Ізмаїльщина стала одним з першим районів в Одеській області, а саме Рені, куди приїхали у 2014 році перші переселенці з Луганської області. З початку повномасштабного вторгнення кількість внутрішньо переміщених осіб в Ізмаїльському районі значно зросла. Загалом сьогодні на Одещині проживає близько 250 тисяч ВПО.

«Як представник Уповноваженого ВР України з прав людини в Одеській області, хочу зазначити, що питання прав захисту національних меншин, постраждалих внаслідок збройної агресії рф, зокрема ВПО, знаходиться на постійному контролі омбудсмена. Наш регіональний офіс в Одесі працює по дев’яти напрямках Уповноваженого, в тому числі по двом вищезгаданим напрямкам. Протягом 2024 року – початку 2025 року нашою регіональною командою було здійснено дуже багато моніторингових візитів, зокрема до Ізмаїла», – зазначила пані Марія.

Варто зазначити, що на базі Ізмаїльського університету діє недільна школа «Болгарська світлиця», де за фінансування уряду Болгарії учні щосуботи можуть безкоштовно вивчати болгарську мову та культуру. Дивує, що діти з унікального албанського села Каракурт Василівської громади Болградського району теж відвідують цю болгарську школу.

«Ми їх запитуємо, чому ви так робите? Ви ж унікальна нація – албанці. А мешканці села нам відповідають, що, вивчаючи албанську мову, в них немає перспектив на майбутнє. Адже, вивчаючи болгарську мову, в албанської молоді є можливість вступити до закладів вищої освіти в Болгарії», – розповів ректор ІДГУ Ярослав Кічук.

Представниця Уповноваженого ВР України з прав людини  в Одеській області Марія Попова додала, що для албанців наразі немає підручників, профільних вчителів і державної навчальної програми.

«Наразі тільки відкрилося посольство Албанії в Україні. Ця країна лише починає проходити шлях, який багато років назад здійснили Болгарія, Туреччина та Румунія. І ця державна програма через певний час буде. Просто у нас в Україні всього два албанських села: одне – на півдні Одещини, інше – на нині окупованій території Запорізької області», – пояснила пані Марія.

Тому, на думку професора Ярослава Кічука, албанці Болградського району потребують особливої уваги та підтримки з боку дипломатичних установ Албанії в Україні.

За результатами роботи форуму було прийнято рішення про розробку Стратегії розвитку Бессарабії, яка буде включати пріоритети соціально-економічного розвитку з урахуванням перспективного потенціалу внутрішньо переміщених осіб і національних спільнот, які компактно проживають на цій території. Ця стратегія буде розроблена на сім років.

Ще важливим моментом є те, що після форуму в університеті було відкрито регіональний офіс представництва Ради національних спільнот України. Головою офісу було призначено ректора ІДГУ Ярослава Кічука. Він анонсував реалізацію проєкту «Південноукраїнський дім громадянського суспільства», який буде сприяти посиленню в нашому стратегічно важливому регіоні ролі інститутів громадянського суспільства (громадські організації, засоби масової інформації, органи самоорганізації населення, спілки тощо).

В рамках роботи відкритого офісу, за сприяння Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, планується найближчим часом провести конкурс проєктів, спрямованих на підтримку національних спільнот півдня Одещини.