Російські гроші для пенсіонерів у Молдові: кому і навіщо платять перед виборами

У прикордонних з Україною районах Республіки Молдова, де компактно проживають гагаузи та болгари, росія активно веде фінансову кампанію перед парламентськими виборами. Починаючи з липня, пенсіонери та інші пільгові категорії громадян у Гагаузії, Тараклійському районі та місті Оргіїв почали отримувати соціальні виплати по 2 тисячі леїв (приблизно 104 євро).

Ці виплати здійснюються через російський «Промсвязьбанк» і фінансуються фондом «Євразія» — організацією, яку підтримує російська влада. За словами Ілана Шора — відомого олігарха, який керує проросійським блоком «Перемога», — вже 30 тисяч мешканців Гагаузії отримали ці кошти на спеціальні банківські картки.

Чому саме ці регіони?

Гагаузія та Тараклійський район — регіони, де живуть національні меншини, які мають історичні, мовні й культурні зв’язки з іншими народами. Тут традиційно сильні проросійські настрої, а багато місцевих жителів відчувають себе забутими державою. Росія, схоже, використовує цю ситуацію, щоб зміцнити вплив у регіоні шляхом фінансової допомоги.

Місто Оргіїв, де також анонсовано виплати, контролюється політиками від блоку «Перемога» — політичного об’єднання, яке молдовська влада вже заборонила через зв’язки з Кремлем.

Чи дійсно це допомога?

Для багатьох пенсіонерів 2 тисячі леїв — це суттєва підтримка, особливо в умовах економічної нестабільності. Але аналітики наголошують: за такими “подарунками” стоїть політичний розрахунок. Це підкуп електорату — спроба купити голоси напередодні виборів та зміцнити позиції проросійських сил у молдовському парламенті.

Ключова роль Гагаузії

Ініціатором угоди, яка дозволила ці виплати, стала Євгенія Гуцул — колишня очільниця Гагаузії. У квітні вона підписала договір про транскордонні платежі з РФ. Сьогодні Гуцул перебуває у в’язниці в Кишиневі — її засудили за корупцію.

Російський фонд «Євразія», що фінансує проєкт, відкрито підтримується провідними діячами партії «Єдина Росія» і тісно співпрацює з Держдумою РФ. Публічно фонд займається “культурною дипломатією”, але на практиці виконує роль інструмента м’якої сили Кремля в регіоні.

Ці події в Молдові важливі і для представників молдовської та гагаузької громад в Україні, особливо в Одеській області, яка безпосередньо межує з Гагаузією і Тараклією. Росія не вперше намагається використовувати соціальні програми, щоб просувати політичний вплив у прикордонних регіонах, зокрема серед національних меншин.

У контексті війни РФ проти України та спроб дестабілізації сусідніх країн, такі дії мають розглядатися не лише як благодійність, а як частина ширшої стратегії втручання у внутрішні справи інших держав.

Допомога в 2 тисячі леїв може здаватися доброю справою, але за нею — політичні цілі. Росія намагається купити лояльність людей там, де ще залишилися проросійські настрої. Для громад молдовської та гагаузької національності в Україні важливо зберігати критичне мислення, підтримувати свій культурний розвиток, але водночас — залишатися недоторканими до зовнішньої пропаганди, особливо з боку країни-агресора.

Другий КРИМ? Гагаузький парламент кишить громадянами Росії

У самісінькому серці автономного утворення Республіки Молдова — Гагаузії — розгортається скандал, що може мати далекосяжні політичні наслідки не лише для регіону, а й для всієї країни. Результати незалежного OSINT-дослідження (Open Source Intelligence — розвідка з відкритих джерел) свідчать: частина депутатів Народного Зібрання Гагаузії мають громадянство Російської Федерації, а окремі факти його отримання — навмисно приховуються або фальсифікуються.

Депутати з російськими паспортами: хто вони?

У ході аналізу персональних даних членів Президії, Апарату, голів комісій та депутатів гагаузького парламенту, виявлено низку осіб, які, окрім молдовського громадянства, офіційно зареєстровані як громадяни Росії. Йдеться, зокрема, про таких представників:

• Ніколай Рая, 19.05.1970 — голова комісії з промисловості та транспорту, має паспорт РФ 2015 902927 та СНІЛС 195-401-003 46;
• Олександр Тарнавський, 28.01.1977 — депутат з Комрата, паспорт РФ 2916 775377;
• Ніколай Узун, 25.10.1965 — депутат з села Гайдар, паспорт РФ 1404 355778;
• Дем’ян Карасені, 20.06.1966 — депутат з Конгазу, паспорт РФ 7016 706083, низка російських номерів і електронних адрес, офіційна адреса в Москві;
• Сергій Захарія, 10.10.1971 — депутат з Конгазчика, паспорт РФ 2017 018752;
• Ілля Узун, 16.05.1967 — депутат з Кіселії Руса, імовірно має паспорт РФ №7014729257, з адресою реєстрації в Москві.

Крім того, виявлено ознаки того, що російська сторона могла навмисно змінювати установчі дані, щоб приховати факт отримання депутатами громадянства РФ. Найяскравіший приклад — Олександр Дінжос, депутат від села Авдарма.

На офіційному сайті Народного Зібрання зазначено, що він народився 17 липня 1963 року. Однак у базах даних РФ значиться Дінжос Олександр Петрович, 16.07.1963 р.н., народжений у с.Авдарма, Комратського району Молдавської РСР, який має паспорт РФ 6818 037159, виданий 16 серпня 2018 року.

Подвійна дата народження — подвійна лояльність?

Схожа ситуація і з депутатом Григорієм Дюльгером з села Бешалма. На офіційному сайті парламенту вказано, що він народився 3 листопада 1981 року. Водночас в російських базах даних є два громадянина РФ з таким самим ім’ям та прізвищем, обидва народжені в с. Бешалма, але один — 18.05.1981, інший — 03.11.1981. Обидва мають дійсні російські паспорти та московські адреси реєстрації.

Що ще цікавіше: обидва ці «Григорії Дюльгери» не мають жодної активності у російських соцмережах або офіційних реєстрах переміщення, що може свідчити про «тіньовий» характер їхнього паспортизаційного статусу.

Політична гра з громадянством

На тлі нинішньої геополітичної ситуації, подвійне громадянство депутатів парламенту автономії, яка має історично близькі зв’язки з Росією, викликає серйозні занепокоєння. Юридично Республіка Молдова не забороняє подвійного громадянства, однак утримання другого паспорта в секреті, особливо паспорта країни, що веде агресивну політику в регіоні, — це питання національної безпеки.

Окрім того, сам факт можливого втручання російських органів у формування еліт регіонального рівня може мати вплив на політичну орієнтацію Гагаузії в цілому — особливо напередодні парламентських виборів у Молдові.

Закрита реєстрація чи свідома фальсифікація?

Експерти також звертають увагу на те, що деякі депутати могли отримати паспорти РФ через спрощені програми, які Росія використовує для легітимізації свого впливу на пострадянському просторі. При цьому дані реєстрації таких паспортів часто або не публікуються, або навмисне викривлюються — змінюються дати народження, адреси, відсутні записи про соцмережі чи подорожі.

Це створює інформаційну тінь, у якій зникає прозорість політичної діяльності депутатів.

Що далі?

Публічне розкриття фактів подвійного громадянства, тим більше — російського — серед депутатів автономії, потребує реакції на державному рівні. У країні, яка обрала європейський шлях і водночас знаходиться під постійним політичним тиском з боку Росії, приховане громадянство чиновників може перетворитися на інструмент впливу Кремля на місцеву владу.

Це питання вже не лише про політичну етику — це виклик для національної безпеки Молдови.

Аналогія з Кримом — не випадкова. Саме через масову паспортизацію місцевих чиновників, підконтрольних політиків та маніпуляції з “подвійною лояльністю” Росія у 2014 році створила передумови для анексії півострова. Подібні дії в Гагаузії — це не просто формальність, а реальна загроза повторення сценарію під прикриттям “захисту російських громадян”.