Менш ніж половина опитаних українців знають, хто така Юлія Свириденко, якщо не сказати, що це прем’єр-міністерка

Менше половини опитаних соціологами українців знають про нинішню прем’єрку Юлію Свириденко, якщо їм не сказати, що це саме вона очолює уряд. Якщо ж зазначити її посаду, то ситуація змінюється. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного упродовж 23 липня-4 серпня, пише Суспільне.

Після того, як 17 липня Верховна рада призначила Свириденко прем’єр-міністеркою, соціологи провели експеримент.

Половині респондентів поставили стандартне запитання про довіру Свириденко, не зазначаючи, що вона є прем’єр-міністеркою. Другій половині респондентів спочатку ставили запитання “Нещодавно в уряді України відбулися зміни і, зокрема, новою прем’єр-міністеркою стала Юлія Свириденко. Як це вплине на діяльність уряду?” і потім ще одне запитання, наскільки вони довіряють чи не довіряють Юлії Свириденко — прем’єр-міністерці України.

Тобто фактично соціологи пояснили цим респондентам, що Свириденко є новою керівницею уряду.

Рівень довіри до Юлії Свириденко

Якщо не зачитувати, що Свириденко є Прем’єр-міністеркою, лише 42% відповідають, що знають її і готові висловити думку про неї. Причому більше тих, хто висловлює недовіру – 19% проти 11%, які довіряють (і ще 13% мають невизначене ставлення).

Якщо ж зазначити її посаду, то вже 76% відповідають, що знають її і висловлюють свою думку. І в цьому випадку більше стає тих, хто довіряє – 31% проти 26%, які не довіряють.

Якщо в обох випадках перерахувати рівень довіри лише серед тих, хто знає Свириденко, то в першому випадку (коли не говорять, що вона є прем’єр-міністеркою) співвідношення довіри і недовіри були 25% до 45% (решта 30% мають невизначене ставлення). А в другому випадку співвідношення довіри і недовіри буде вже 41% і 34% (і решта 25% мають невизначене ставлення).

У КМІС припустили, що коли соціологи не говорили респондентам, що Свириденко є керівницею уряду, то навіть серед тих 42%, які нібито її знають, не всі зрозуміли, про кого йде мова.

У всіх регіонах простежується тенденція, що не більше половини знають Свириденко, якщо не вказувати її нову посаду (а серед тих, хто знає, частіше респонденти говорили, що не довіряють їй, ніж довіряють).

Якщо звернути увагу на рівень довіри для випадку, коли зазначали, що вона є прем’єр-міністеркою, то відносно найвища довіра – на Заході і Сході, де більше тих, хто їй довіряє, ніж не довіряє. У той же час у Центрі і на Півдні спостерігається приблизний паритет – приблизно однакова кількість (у межах похибки) довіряють і не довіряють їй.

Очікування від уряду Юлії Свириденко

Близько половини респондентів (45%) вважають, що після призначення Свириденко прем’єр-міністеркою діяльність уряду не зміниться. Ще 33% не змогли сформулювати своїх очікувань.

Таким чином, абсолютна більшість українців (78%) наразі не мають ані позитивних, ані негативних очікувань від уряду Свириденко.
Водночас мають позитивні очікування і вважають, що діяльність уряду покращиться – 18%. Мають негативні очікування і вважають, що діяльність уряду погіршиться – 4%.

У всіх регіонах ситуація, коли переважно очікування від уряду є ані позитивними, ані негативними (хоча при цьому трохи вищий оптимізм на Заході).

Дослідження тривало з 23 липня до 4 серпня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 022 респонденти у віці від 18 років, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 1022 респонденти (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує 4,1%. Через очікувану низьку обізнаність про Свириденко, соціологи проводили експеримент і половині респондентів ставили запитання в одному формулюванні, половині – в іншому. Тобто на запитання відповідали 509 і 513 респондентів залежно від підвибірки. Формальна похибка для таких вибірок (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не більше 5,8%

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.