В Ізмаїлі військові публічно опротестували будівництво дороговартісної Алеї слави

Вчора, 10 квітня, в парковій зоні Центрального проспекту міста Ізмаїл, поблизу міськради, на завчасно назначену годину зібралися військові, волонтери, члени родин діючих військових та загиблих Героїв, аби поставити питання представникам міської ради щодо доцільності будівництва дороговартісної Алеї слави, яке вже фактично розпочалося. До них вийшли заступники міського голови – Сергій Лузанов та Катерина Татаринцева. В ході розмови зʼявилися й додаткові запитання.  Деталі розповість “Бессарабія INFORM”.

Загалом на зустрічі було не менш ніж півсотні людей, деякі учасники приєднувалися вже після початку обговорення, частина з них – з цікавості, бо “побачила в парку натовп військових”.  На самому початку ініціаторами зустрічі було заявлено, що спілкування проходитиме у форматі спокійного діалогу. Проте на ділі все сталося інакше.

Як вже було зазначено вище, головним болючим питанням для військових, котрі змогли прийти на зустріч – це доцільність виділяти 12,4 млн грн на Меморіал Алеї Слави у той час, коли кожного дня, ба – години, захисники на фронті потребують дронів, різноманітного обладнання, медикаментів та ін.

“Направте ці кошти на допомогу ЗСУ, все інше, й така дороговартісна Алея – не на часі! Зробіть для наших побратимів Алею звичного формату – на банерах. Ми самі все оплатимо, якщо треба. Але не витрачайте такі кошти зараз, коли війна ще не закінчилася! Подбайте про живих захисників у першу чергу!“, – ось такі головні тези звучали від різних військових.

Багато хто з чоловіків з медалями та орденами на грудях (а таких було не мало) казали, що дізналися про кошторис Алеї лише зараз. Хоча процес створення проєкту Меморіалу був розпочатий ще у 2023 році. Відповідаючи на запитання захисників, Сергій Лузанов пояснював, що весь процес знаходиться від самого початку у вільному доступі, й жодного разу інформація зі створення Меморіалу не була прихованою.

“На офіційних сторінках міськради, у місцевих ЗМІ періодично з’являлися публікації стосовно просування проєкту, неодноразово проводилися засідання з робочої групи Алеї, у склад якої входили не лише представники влади, й самі військові, волонтери та родичі загиблих військових. Частина цих людей знаходиться зараз тут. Стверджувати, що все приховувалося від населення – це неправильно, невірно“, – заявляв заступник міського голови.

Окремо він підкреслив, що присутня на зустрічі Наталія Мостовенко також входить у робочу групу. І вона підтримала сім із дев’яти рішень, – у протоколах це зафіксовано. Окрім цього, представники робочої групи регулярно спілкувалися з членами сімей загиблих захисників України – тобто, стверджувати, що думку сімей загиблих ніхто не питав – не правильно.

Також військові закидали представникам міськради, що голосування, яке проводилося стосовно обрання локації для розташування Алеї, не можна вважити дієвим, адже у ньому взяли участь лише трохи більше тисячі людей. В свою чергу вони отримали відповідь, що і сам процес голосування також був відкритим, про нього повідомляли заздалегідь, і чому так мало людей врешті-решт проголосувало – це вже питання до самих городян, які мали можливість долучитися до важливого процесу, виказати свою думку, однак знехтували нею з невідомих для міськради причин.

Також він повідомив, що проєктно-кошторисна документація з облаштування Алеї Слави пройшла експертну оцінку державним підприємством ДП «НДІпроектреконструкція», а закупівля робіт – моніторинг Південного офісу Держаудитслужби в Одеській області. І висока вартість кошторису –  через використання довговічних будівельних матеріалів, такі як граніт, нержавіюча сталь, високоміцне та довговічне скло типу «Триплекс», високоміцного бетону.

Наступне, не менш хвилююче запитання військових, стосувалося порядку зустрічі Героїв, котрих привозять додому “на щиті”. Зазвичай їх зустрічають живим коридором біля стели при в’їзді у місто, і, як правило, це роблять волонтери, рідні військових та громадські активісти. При цьому багато хто з бажаючих просто не в змозі фізично вчасно прибути на організацію живого коридору, оскільки люди дізнаються про подію дуже пізно або вже постфактум.

Тож учасники зустрічі дорікали представникам міської влади, що ті не повідомляють завчасно про дату привезення Героя додому та його поховання. На це представники міської ради нагадали присутнім про заборону в Одеській області публікацій, які містять інформацію про дату та час поховання військових, які загинули на війні з росією. Відповідний наказ “Про додаткові заходи правового режиму воєнного стану” був виданий керівництвом оперативно-тактичного угруповання “Одеса” майже рік тому – наприкінці травня 2024 року.

“На жаль, в Україні вже є випадки, коли обстрілювали похоронні процесії, зібрання людей, які прийшли проститися з Героєм. Щоб зберегти життя мешканцям, був виданий наказ. Ми лише виконуємо його. Якщо, не дай Боже, станеться біда після того, як місцева влада порушить цей наказ – спитають не з вас, волонтерів чи громадських організацій. А з міської влади. Ми не маємо права порушувати наказ”, – намагався пояснити ситуацію присутнім заступник міського голови.

Аби вийти з цієї ситуації без порушення наказу, але з можливістю гідно зустріти захисника, що повертається на щиті, військові запропонували заступникам не обмежувати місце зустрічі лише в’їздом до міста, а зробити маршрут процесії трохи більшим – починаючи від стели вниз, до морвокзалу, зробити коло біля гнізда лелеки (яке вже багато років є візитівкою міста) та проїхати проспектом Незалежності вже з іншої сторони, направляючись у кінці до моргу.

“Щоб ті, хто не знав, або не зміг зустріти Героя – щоб вони могли хоча б на тротуарі зупинитися, вшанувати хлопців. Щоб діти бачили, дорослі, усі, хто живе у місті – щоб не забували, якою ціною вони продовжують жити. Щоб пам’ятали…“, – пояснювали ініціатори зустрічі свою пропозицію.

Окремо було озвучено питання стосовно допомоги від міської ради безпосередньо для ЗСУ. Була надана така відповідь: Ізмаїльська міська рада постійно задовольняє запити від військових частин. Як стверджував заступник міського голови, не було жодної відмови військовим, жодному підрозділу. А присутня заступниця Катерина Татаринцева додала, що сам механізм надання субвенції військовим чітко визначений, і насправді потрібен офіційний запит від підрозділу та узгодження Одеської обласної військової адміністрації. Закривати «усні» запити військових або волонтерів міська влада не може, адже це є порушенням.

Не менш хвилюючою темою для обговорення було встановлення у місті на офіційному рівні щоденної хвилини мовчання о 9:00.

“Чому в інших містах це все є, машини зупиняються о 9:00, попри те, що усі поспішають, з рупорів лунає відлік часу – а в Ізмаїлі на четвертий рік повномасштабної війни й досі навіть не у всіх школах вшановують таким чином загиблих? Чому? Хіба Ізмаїла війна не торкається?“, – емоційно запитували військові.

За словами заступника мера, уся відвідна технічна документація з влаштування цієї процедури вже насправді оформлена, робота над цим проєктом почалася не вчора, і досить скоро у місті дійсно буде щодня лунати хвилина вшанування пам’яті загиблих та полеглих.

Зустріч тривала понад дві години. Розмова майже увесь час йшла на дуже підвищених тонах, багато хто з присутніх не стримував емоції. Подекуди лунали погрози стосовно того, що якщо будівництво багатомільйонної Алеї не зупиниться – її просто “розберуть по цеглині”…

Завершилася дуже емоційна зустріч військових з представниками влади тим, що на одному з газонів навпроти будівлі міськради військові встановили великий прапор України та увіткнули у землю чимало маленьких прапорців, деякі були з них підписані. А ще – вшанували хвилиною мовчання усіх полеглих у цій страшній загарбницькій війні. Підкреслимо, що на думку захисників, саме тут повинна бути розташована Алея Слави – у всіх на очах, щоб кожен, хто їде в автівці або йде пішки, й дорослий, й дитина – абсолютно кожен бачив, скільки життів було покладено за мир у тому ж самому Ізмаїлі…

На ранок сьогоднішнього дня деякі військові разом з волонтерами зранку о 8:55 знову зустрілися біля клумби з прапорцями та вшанували пам’ять загиблих.

P.S.:На момент написання матеріалу стало відомо, що прапорці з клумби було наказано прибрати.

P.P.S.: Відомо, що військові разом з волонтерами та активістами задля вирішення питань, які залишилися на їх думку без відповідей, збираються зустрітися з начальником Ізмаїльської районної військової адміністрації Родіоном Абашевим, а також з Ізмаїльським міським головою Андрієм Абрамченко та головою Саф’янівської сільської ради Наталією Тодоровою.