Ще в одному ліцеї Болградської громади з’явилися меморіальні дошки на честь випускників, які загинули за Україну

Сльози, мовчання, стислий подих та нескінченна вдячність. Сьогодні, 28 травня, у Болградському ліцеї №2 відкрили одразу чотири меморіальні дошки на честь випускників закладу різних років, які віддали своє життя за свободу України: Артема Будяна, Сергія Дачева, Валерія Касапа та Олександра Бортника. На церемонії побувала й кореспондентка «Бессарабії INFORM». 

Під пісню «Пливе кача» присутні згадували кожного із полеглих, а біографії Героїв, прочитані учнями, змушували серце стискатися. Вони були учнями цієї школи, синами своїх матерів, а стали синами України.

Валерій Касап народився 10 липня 1973 року в Болграді. Досвідчений військовий, з початком повномасштабного вторгнення приєднався до 88-го окремого батальйону морської піхоти. Через погіршення здоров’я у 2023 році був переведений у запас. Помер 31 грудня 2023 року, похований у рідному місті.

Артем Будян народився 3 вересня 1988 року. Старший син у родині, змалку виховувався в дусі патріотизму. З перших днів великої війни приєднався до лав ЗСУ, служив у десантно-штурмових військах. Загинув 23 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Сергій Дачев народився у 1985 році в Болграді. Лейтенант Державної прикордонної служби, ветеран АТО. Із 2014 року брав участь в бойових діях. Загинув 6 вересня 2024 року на Харківському напрямку, залишаючись вірним присязі до останнього подиху.

Олександр Бортник народився 21 лютого 1992 року. З 22 років — на передовій. Пережив важке поранення під Іловайськом у 2014-му, та повернувся до війська. Командир мінометного взводу морської піхоти, нагороджений державними відзнаками. Загинув 14 вересня 2024 року на Херсонщині.

Віддати шану Героям сьогодні прийшли рідні, бойові побратими, освітяни, представники влади та військової спільноти. Меморіальні дошки відкрили: мати Артема Будяна — Аурелія Миколаївна, Лариса Гаврилівна — мати Сергія Дачева, вдова Валерія Касапа — Валентина Іванівна та вдова Олександра Бортника — Ольга Юріївна.

Саме Ольга сказала проникливі слова, які залишились у серцях присутніх:

«Коли дивлюсь на ці дошки, у мене одне бажання — щоб вони були непотрібні… Але зараз вони — наша пам’ять, наша гордість і наш біль. Дякую всім, хто пам’ятає наших чоловіків, синів, братів. Ми маємо жити так, щоб вони пишалися нами».

«Я схиляю голову перед вами, родини Героїв. Перед вами — вчителі, які виховали мужніх синів України, приклад сили духу», – зазначив Болградський міський голова Сергій Димитрієв у своєму зверненні.

По завершенню церемонії багато квітів лягли до меморіальних знаків.

Вічна слава воїнам, які захистили Україну ціною власного життя!