Кілійська громада під тиском реформи – на заклади освіти чекають великі зміни

З 1 вересня 2027 року в Україні має повноцінно запрацювати нова модель старшої школи — академічні ліцеї. Це один з ключових етапів завершення освітньої реформи, започаткованої ще у 2017 році із прийняттям Закону України “Про освіту”, а згодом — “Про повну загальну середню освіту”. Як у Кілійській громаді проводять роботу з формування нової мережі освітніх закладів, котра відповідатиме оновленим вимогам законодавства та концепції Нової української школи, кореспондентці “Бессарабії INFORM” розповів начальник Відділу освіти та молодіжної політики Сергій Мергут.

За словами головного освітянина, впровадження нової концепції у громаді розпочалося з часу формування першого класу Нової української школи, тобто з 2018 року.

“Заклади освіти, відповідно до законодавства, будуть надавати освітні послуги на певних рівнях: початкова освіта – 1-4 клас, базова освіта – 5-9 клас, і з 2027 року ми матимемо профільну освіту – це 10,11,12 класи. Тобто за новим законодавством заклади освіти надаватимуть послуги за окремими рівнями: початкова школа — 1–4 класи, базова середня освіта — 5–9 класи (гімназії), профільна середня освіта — 10–12 класи (академічні ліцеї). Варто зазначити, що не всі заклади освіти, відповідно до законодавства, можуть мати статус академічного ліцею. Наше завдання – з урахуванням вимог законодавства реорганізувати мережу закладів освіти громади”, – розповів Сергій Мергут.

На початку реформування при міністерці освіти та науки України Лілії Гриневич (2016-2019 роки) в освітньому законодавстві були прописані чіткі вимоги щодо формування академічних ліцеїв. Було передбачено, що він має включати не менше 300 здобувачів на рівні 10, 11, 12 класів. Тобто повинен забезпечити профільність та мати не менш 100 учнів на кожній паралелі 10-12 класів. Проте через деякий час законодавець змінив цю жорстку вимогу та прописав, що ліцей може мати не менше ніж два класи та три профілі на кожній паралелі, тобто про 300 учнів вже не йшлося.

“Враховуючи ці вимоги, Відділ освіти розпочав роботу над формуванням прогнозованої мережі. У лютому 2024 року було прийнято рішення на сесії міської ради, попередньо обговоривши це питання із педагогічною громадськістю, та доведено до відома, що, виходячи з вимог, які на той час були у “Законі про повну загальну середню освіту”, ми прогнозуємо три академічні ліцеї: на базі Кілійського ліцею, Опорного закладу освіти Кілійський ЗЗСО №4 та Опорного закладу освіти Шевченківський ЗЗСО №2. Звісно, це не мала цифра, але ми розуміли, що логістично, враховуючи матеріально-технічну базу закладів освіти та педагогічний склад, який зможе реалізувати відповідні профілі, ми зможемо це зробити”, – розповів очільник освіти Кілійської громади.

Після затвердження пропозицій із формування мережі Кілійською міською радою вона була надіслана до Одеської ОДА, Одеської обласної ради та до обласного Департаменту освіти і науки.

Після того, як Міністерство освіти та науки сформувало прогнозовану мережу закладів по всій Україні, протягом дев’яти місяців тривала ґрунтовна робота щодо доведення до відома громадськості суті цієї реформи. Проводилися “круглі столи” та презентувалася мережа у кожній громаді, доводилася необхідність змінювати підхід до навчання в цілому.

«Проте вже восени 2024 року з’явився наказ МОН про затвердження концептуальних засад реформи профільної середньої освіти, де вимоги щодо їх створення знову стають жорсткішими. Вони передбачають не менше 300 здобувачів на рівні 10, 11, 12 класів та відповідну кількість профілів. Тобто ми знову повернулися до тих вимог, які реформа передбачала на самому початку. При цьому змін до нормативних актів не відбувалося. Наразі з кінця березня вже почали надходити декілька законопроєктів щодо внесення змін у Закон України “Про повну загальну середню освіту”. Серед них передбачається, що початкова школа юридично не зможе існувати разом з академічним ліцеєм. Та вона може існувати разом з гімназією, а гімназія – разом з ліцеєм. Тобто на даний час у Верховній Раді йде обговорення запропонованих проєктів змін до закону», – розповів Сергій Мергут.

Таким чином, запропоновані зміни у законодавстві звели нанівець роботу з прогнозування мережі у громаді, яка проводилася впродовж року. А саме – з травня 2024 року Відділ освіти  розпочав обговорення із громадськістю й освітніми закладами та доводив до відома прогнозовану мережу з урахуванням вимог, які передбачає законодавство. Окрім цього, на офіційному сайті, у розділі “Консультації із громадськістю”, опубліковувалися всі обговорення щодо змін у мережі.

“Зазначу, що обговорення поки не торкається академічних ліцеїв, мова йде про створення гімназій – 1-9 клас. Щодо обговорень, етап яких наразі вже завершено: я завжди казав, що у нас прекрасні школи, професійні педагоги, але є зміни у законодавстві, які впливають на формування мережі закладів освіти, і це: демографічна ситуація, наявність педагогічного складу, який може забезпечити профільне навчання, матеріально-технічна база та логістичне розташування закладів освіти. На кожне громадське обговорення Відділ освіти надавав аналітичні дані по кількості учнів та інші та підкреслював, що робота проводиться у відповідності до вимог законодавства, що місцева влада шукає найбільш сприятливі рішення, відповідно до наявних повноважень. Погоджуємося ми з цим чи ні, але нічого змінити не можемо”, – зазначив керівник Відділу освіти.

Таким чином, враховуючи усі вищезазначені складники, при плануванні мережа закладів освіти Кілійської громади виглядала наступним чином:

Кілійський ЗЗСО №1 – гімназія,

Кілійська ЗЗСО №2 – гімназія,

Шевченківський ЗЗСО №1 – гімназія,

Дмитрівський ЗЗСО – гімназія,

Трудівський ЗЗСО – гімназія,

Лісківський ЗЗСО – гімназія,

Василівський ЗЗСО – аналізуються демографічні показники.

Що стосується Кілійського ліцею, Опорного закладу Кілійський ЗЗСО №4 та Опорного закладу Шевченківський ЗЗСО №2, які прогнозувалися як академічні ліцеї, то наразі питання про їхній статус не вирішене, оскільки немає остаточних вимог від законодавства. Проте, за думкою головного освітянина громади, вимоги будуть жорсткими, тому три академічні ліцеї створити буде неможливо.

“Думаю що законодавство посилить вимоги щодо кількості учнів у академічному ліцеї, та нам доведеться створити лише один. Ми просто не маємо таку кількість учнів. На зустрічі із директорами закладів освіти я цю інформацію вже доводив. Враховуючи матеріально-технічну базу, розташування для зручності підвезення дітей та педагогічний склад – розглядаємо Кілійський ліцей. Трьох, скоріш за все, не буде. Також залишається відкритим питання щодо функціонування молодшої школи у складі ліцею, бо закон це буде забороняти. Наразі ми чекаємо змін, а вже потім будемо розв’язувати питання щодо кількості ліцеїв. Незабаром законодавець має внести ці зміни”, – зазначив Сергій Мергут.

Найскладнішою є ситуація із так званим “китайським кустом” громади щодо реорганізації мережі шкіл у селах Фурманівка та Новоселівка. Як показують демографічні дані, ситуація із народжуваністю дітей у цих населених пунктах катастрофічна. Враховуючи зміни до Постанови Кабміну від 14 січня 2015 року № 6,  яка забороняє спрямування субвенції на заклади загальної середньої освіти, крім початкової школи, кількість учнів у якій з 1 вересня 2025 року менш як 45 дітей, а з 2026 року – менш як 60, утримувати школи з маленькою кількістю учнів стане неможливо.

“Відділ освіти проаналізував демографічні дані у зазначених населених пунктах на найближчі п’ять років. Якщо говорити про Новоселівський ЗЗСО, то у цьому році дітей вистачає, субвенція з державного бюджету на оплату праці вчителям передбачена, але вже у наступному – учнів може бути менш як 60. Тобто субвенції держава надавати не буде, а місцевому бюджету це не під силу. Зазначу, що це лише прогнозування, у ньому неможливо врахувати кількість дітей, які перебуватимуть на екстернатній або сімейній формі організації освітнього процесу, тому що у підрахунку на субвенцію з держбюджету вони не враховуються. Така сама ситуація у Фурманівці буде вже через два роки.

Під загрозою неотримання фінансування також перебуває і Василівський ЗЗСО.

Взагалі демографічна ситуація у громаді, як і в цілому по країні, негативна. Виходячи з аналізу, який ми робили, станом на 1 вересня 2024 року у нас було 20 перших класів, на 1 вересня 2025 року за прогнозами бачимо вже 14, а у 2031 прогнозується лише сім. І це ми кажемо про всю громаду. У Фурманівці та Новоселівці не буде навіть п’яти дітей для формування перших класів”, – розповідає Сергій Мергут.

З огляду на ситуацію, що склалася, єдиним можливим варіантом для вищезазначених населених пунктів стане створення філій та підвезення дітей до опорного закладу освіти у селі Шевченкове, за умови проведення ремонту дороги.

“Деякий час ми розглядали можливість створення опорного закладу на базі Новоселівського ЗЗСО, проте 200 учнів, як того вимагає законодавство, ми теж не нарахуємо. Через кілька років кількість учнів у обох закладах освіти буде складати до 80 осіб разом. Єдиним можливим варіантом залишиться лише підвезення дітей до опорного закладу освіти у селі Шевченкове. Завдяки позиції Кілійського міського голови Вячеслава Чернявського вже декілька років громада закуповує шкільні автобуси. Виходячи з потреб на майбутнє, нам ще є що робити. Але основним є питання дороги, якої практично немає. Ми не зможемо забезпечити підвезення учнів до навчального закладу. Тому спільно з міським головою пишемо звернення на районну та обласну адміністрації про забезпечення проїжджаємості”, – зазначив очільник освіти.

Наостанок Сергій Мергут зазначив, що, безумовно, враховуючи ситуацію в країні, демографічні показники, урбанізацію, міграцію населення, складнощі з організацією освітнього процесу будуть, але діти будуть продовжувати здобувати освіту, як би складно це не було, органи влади будуть робити для цього все можливе.

“Попри важку ситуацію по селах Василівка, Фурманівка, Новоселівка, ми маємо ще рік або два, щоб моніторити ситуацію щодо народжуваності дітей та чекати черги на проведення ремонту дороги. До літа 2026 року будуть продовжені консультації з громадськістю, а поки, на 2025-2026 навчальний рік, школи будуть функціонувати без змін у своєму юридичному статусі.
Що стосується майбутнього, то у будь-якому випадку мова про закриття закладів освіти не ведеться. Так, можливо, буде змінено юридичний статус, організовано підвіз учнів 5-9 класів, але це не призведе до закриття школи, навіть якщо кількість учнів 1-9 класів буде 30 дітей, як ми це вже бачимо у Новоселівському ЗЗСО у 2030 році. А початкові школи будуть функціонувати й при такій кількості учнів, оскільки законодавство це дозволяє”, – резюмував головний освітянин Кілійської громади.