У Ренійській громаді роблять перші кроки назустріч гендерній рівності в освіті

У Рені днями відбулася семінар-нарада директорів закладів освіти з питань упровадження гендерної рівності у сфері освіти Ренійської громади, де були розглянуті теоретичні положення, а також відпрацьовувалися практичні навички освітян в умінні кардинально змінювати своє мислення, відмовлятися від стереотипів, упереджень і традиційних уявлень, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Семінар розпочала директорка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Ірина Чобану, яка звернула увагу колег на проблему впровадження гендерної рівності в освіті. Головний спеціаліст відділу освіти Лілія Пономаренко ознайомила присутніх із Розпорядженням Кабінету Міністрів України, яке схвалило «Стратегіїю впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року». Вони передбачають формування безпечного, інклюзивного й рівноправного освітнього середовища.

Ірина Чобану також розказала кореспондентці «БІ» про діяльність Центру професійного розвитку педагогічних працівників Ренійської міської ради з питань реалізації гендерної рівності:

Ми плануємо розробити проєкт реалізації «Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року», який запустимо вже з першого вересня 2025-2026 навчального року, вивчатимемо більш детально можливості запровадження гендерної рівності в освіті Ренійської громади, створивши влітку 2025 року творчу групу. У 2026 році ми вже маємо вперше відзвітувати про виконання Стратегії. Зараз можу сказати, що чоловіків в освіті у нас мало, а з одинадцяти директорів закладів загальної середньої освіти лише один чоловік (9%) і десять жінок, і в позашкільних закладах один директор чоловік, три позашкільні заклади очолюють жінки. Чомусь чоловіки у нас не проявляють активності.

А от директорка Опорного закладу (Ренійський ліцей № 1) Євгенія Кічук зазначила:

Гендерна рівність уже давно впроваджується в сферу освіти, оскільки це передбачають усі закони про освіту. Та й саме життя її впроваджує: подивіться, скільки жінок зараз воюють нарівні з чоловіками, захищаючи Україну. Щодо вчительського складу школи, то у нас набагато більше жінок. Чоловіки не йдуть до школи, тому що їх не влаштовує заробітна плата. Робота складна, але не оплачується належним чином, тому найближчим часом ми не зможемо виправити цю ситуацію. І це наша біда. Мій племінник з червоним дипломом закінчив Ізмаїльський державний гуманітарний університет і влаштувався до школи в Ізмаїлі працювати асистентом вчителя із зарплатою 6700 грн. Хіба можна молодому чоловікові прожити на такі гроші?

Гендерна рівність в освіті передбачає насамперед надання рівного доступу до якісної освіти, ресурсів, можливостей та участі незалежно від статі. Це передбачає впровадження гендерно нейтрального контенту в підручниках і навчальних програмах, виключення стереотипів на зразок «дівчата — гуманітарії», «хлопці — технарі». Також можливе вилучення з програми літературних творів, які не відповідають принципам гендерної справедливості, що останніми роками активно обговорюється в контексті реформи освіти в Україні, адже більшість класичних творів містять гендерні стереотипи (жінка як «берегиня», «жертва», «муза», а чоловік — герой, воїн, діяч).

Однак важливим чинників успішного впровадження гендерної рівності є наявність кваліфікованих учителів, які володіють гендерною компетентністю. І тут можуть допомогти тренінги, семінари, курси підвищення кваліфікації з питань гендерної чутливості, недопущення дискримінації та булінгу в освітньому середовищі. Наприклад, гендерна рівність на уроках фізкультури означає надання рівних можливостей і умов для занять спортом як хлопцям, так і дівчатам, незалежно від статі або фізичної підготовки. Традиційно існує уявлення, що хлопці повинні займатися силовими або командними видами спорту, як-от футбол, баскетбол, а дівчата — більш спокійними або естетичними, наприклад, гімнастикою чи танцями. Такі стереотипи обмежують розвиток учнів, не даючи змоги реалізувати себе у спорті, який їм дійсно цікавий. Завдання вчителя фізичної культури — створити умови, де кожен учень має можливість проявити себе, незалежно від статі. Наприклад, у змішаних командах під час гри у волейбол чи баскетбол учні вчаться співпрацювати, розуміти одне одного та діяти як єдине ціле. Це сприяє не лише фізичному розвитку, а й вихованню поваги, толерантності та взаєморозуміння. Також важливо, щоб фізичне навантаження підбиралося не за статевою ознакою, а відповідно до рівня підготовки кожного учня. Наприклад, дівчата можуть показувати високі результати у бігу або підтягуванні, а хлопці — досягати успіхів у гімнастичних вправах. Тому важливо оцінювати зусилля та прогрес кожного індивідуально. Гендерна рівність на уроках фізкультури — це не лише про справедливість. Це про розвиток гармонійної особистості, впевненої в собі, здатної поважати інших і працювати в команді. Забезпечення рівних можливостей для всіх — крок до здоровішого, толерантнішого та успішнішого суспільства.

В Україні водночас відбулися зміни у викладанні предмета «Захист України», спрямовані на усунення гендерних стереотипів та забезпечення рівних можливостей для всіх учнів. Раніше він викладався окремо для хлопців і дівчат, що відображало традиційний підхід до розподілу ролей у суспільстві. Однак, з метою створення інклюзивного освітнього середовища та підготовки молоді до сучасних викликів, було прийнято рішення про спільне навчання. У травні 2024 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 3724-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи підготовки громадян України до військової служби», який скасував гендерний поділ під час вивчення предмета «Захист України». Це рішення спрямоване на усунення дискримінаційних норм та забезпечення рівного доступу до освіти для обох статей. Міністерство освіти і науки України внесло зміни до Порядку поділу класів на групи під час вивчення цього предмета. Тепер учнів 10–11 класів розподіляють у групи за кількістю осіб (від 8 до 15), незалежно від статі. Це сприяє формуванню спільних навичок та компетенцій, необхідних для сучасного громадянина. Спільне навчання хлопців і дівчат відображає реалії сьогодення, де обидві статі відіграють важливу роль у захисті та безпеці країни. Це також сприяє руйнуванню стереотипів щодо «традиційних» ролей чоловіків і жінок у суспільстві.

Гендерна рівність також є важливою складовою сучасної освітньої системи на уроках трудового навчання, котре має сприяти розвитку навичок, що будуть корисні для кожного учня в майбутньому. Незалежно від того, чи це обробка деревини, шиття чи робота з електронікою, кожен учень повинен мати рівний доступ до ресурсів і можливість вчитися. Раніше традиційно вважалося, що хлопці займаються технічними і механічними заняттями (наприклад, роботою з інструментами, деревом), а дівчата — творчими та домогосподарськими (наприклад, шиттям і кулінарією). Зараз важливо, щоб у навчальних програмах з трудового навчання не було гендерних обмежень, і кожен учень міг спробувати будь-які заняття на вибір, без огляду на свою стать. Трудове навчання має включати різноманітні види діяльності, що дозволяє учням обирати ті, які відповідають їхнім інтересам і здібностям. Замість того, щоб розподіляти діяльність за статтю, можна створювати уроки, які стимулюють творчість і практичне мислення в обох напрямках: і технічних, і побутових. Рівні можливості для хлопців і дівчат на уроках трудового навчання допомагають майбутнім фахівцям бути конкурентоспроможними на ринку праці. Вони набувають практичних навичок, які можуть стати основою для вибору професії, і часто дівчата відкривають для себе нові кар’єрні можливості в технічних чи інженерних сферах, а хлопці — в творчих і дизайнерських.

Разом з тим, історично так склалося, що більшість відомих художників і композиторів були чоловіками, але це не означає, що творчість жінок була менш значущою або що вона повинна залишатися на задньому плані в навчанні мистецтва. Вивчення музичного і образотворчого мистецтва повинно включати різноманіття поглядів, стилів і підходів, щоб учні могли побачити всю широту людської творчості. Важливо включати в навчальні програми роботи жінок-художниць і композиторок, таких як Клара Шуман, Марія Янсонс, Джудіт Льюїс в музиці, або Ганна Тер-Гарян, Лідія Літвак у живописі. Це допоможе учням зрозуміти, що талант не має статі. Навчання образотворчого мистецтва та музики має включати завдання, де учні можуть виражати себе через різні стилі і техніки без обмежень. Важливо заохочувати кожного учня (незалежно від статі) випробовувати різні жанри і створювати роботи в стилях, що їх цікавлять.

Разом з тим, гендерна рівність — це не лише про рівні права на освіту чи працю, а й про рівні можливості займати керівні посади. В освітній сфері, особливо в школах та дитячих садках, жінки складають більшість працівників. Проте, коли йдеться про керівні посади — директори, завідувачі, ректори — ситуація змінюється. У початковій та середній освіті керівниками часто стають жінки, адже саме вони складають більшість педагогічного колективу. Проте у вищій освіті, особливо на рівні університетів чи міністерств, чоловіки все ще переважають на керівних посадах. Це свідчить про нерівний доступ до вищих щаблів кар’єрного росту. Причини гендерного дисбалансу в стереотипах, адже керівні посади часто асоціюються з «чоловічими якостями» — рішучістю, авторитетом, жорсткістю, а жінки частіше поєднують роботу з доглядом за родиною, що знижує їх шанси на просування. Але рівне представництво чоловіків і жінок на керівних посадах дозволяє приймати більш зважені рішення, враховуючи різні точки зору. Це створює більш справедливу та ефективну систему управління освітою. Гендерна рівність у керівництві освітою — не лише питання справедливості, а й необхідність для створення сучасної, ефективної, чутливої до потреб учнів та працівників системи. Забезпечення рівних умов для всіх — шлях до справжньої якості в освіті.

Отже, запровадження гендерної рівності в освіті України — це не лише правовий, а й соціокультурний виклик. Його реалізація вимагає комплексного підходу: змін у законодавстві, оновлення навчального контенту, підготовки кадрів та зміни суспільної свідомості. Гендерно чутлива освіта є основою формування вільного, толерантного та рівноправного суспільства, тому «Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року» — це ключовий документ, схвалений Кабінетом Міністрів України 20 грудня 2022 року. Його мета — забезпечити рівні права та можливості для жінок і чоловіків в освітньому процесі, усунути дискримінаційні бар’єри та створити безпечне навчальне середовище.