Дикі свині з Одещини можуть занести сказ до Молдови

Нашестя диких кабанів з України може стати основою для прискореного поширення африканської чуми свиней у Молдові. Причина, з якої тварини почали емігрувати до сусідньої держави, – війна на українських землях. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM” з посиланням на закордонне видання “bani”.

За словами міністерки сільського господарства Молдови Людмили Чатлабуги, війна в Україні підштовхнула диких тварин до міграції у Молдову, тим самим сприяючи ветеринарній кризі, з якою вже стикаються кілька районів сусідньої держави.

“Окремо дикі кабани, які втекли від війни в Україні, є фактором поширення чуми свиней у Молдові“, – сказала чиновниця, підкресливши, що це явище є додатковим викликом для влади Молдови в управлінні ситуацією.

Ситуація ускладнюється тим, що дикі кабани можуть переносити вірус на великі відстані, заражаючи як ліси, так і домогосподарства, розташовані поблизу лісових масивів. При цьому їх міграцію неможливо контролювати, а вірус африканської чуми свиней надзвичайно стійкий і важко викорінений.

“Це реальність, яку ми не можемо ігнорувати. Дикі кабани вільно пересуваються через кордон, і спалахи виникають там, де ми їх найменше очікуємо. Ми працюємо з Національним агентством з безпеки харчових продуктів і місцевою владою, щоб посилити нагляд і обмежити шкоду“, – пояснила Людмила Чатлабуга.

Додамо, що за твердженням фахівців, це захворювання не є загрозою для людей, але може серйозно вплинути на поголів’я тварин. Адже африканська чума свиней (АЧС) – вірусне контагіозне геморагічне захворювання свиней. Для нього характерні гострий та надгострий перебіг захворювання. Інкубаційний період триває лише 2-6 діб. При блискавичному характері тварини масово гинуть без будь-яких зовнішніх ознак.

Симптоматика африканської чуми може бути схожою на ознаки сальмонельозу. Про захворювання сигналізують:

● висока температура (40-42°С);

● втрата апетиту;

● депресія;

● діарея з кров’янистими виділеннями та блювання;

● ціанотичні висипання (синьо-фіолетового кольору) на носі, вухах, гомілках;

● крововиливи на шкірі;

● озноб. Молодняк, уражений свинячою чумою, збивається в групки і тремтить;

● ненормальне, поверхневе дихання;

● слизові виділення із очей, носа.

Зустрічається і атипова форма. Нею часто уражаються поросята-сисуни або молодняк після відлучення. Таке поголів’я має досить сильний материнський імунітет. Тому частина тварин легко переносить захворювання, повністю відновлюється після нього. У тих, хто хворіє, спостерігають пневмонію, слизові виділення з носа. Смертність у такому разі становить лише 60%.

При дослідженні біоматеріалу діагност-лаборант відзначає наявність змін у кровоносних та лімфатичних системах. Візуально вони нагадують згустки крові. Такі утворення присутні у паренхімі нирок. Селезінка помітно збільшена і пухка, біля серця та черевної порожнини скупчення рідини. Для АЧС характерне повне руйнування шлунково-печінкових лімфатичних вузлів.

Вірус африканської чуми точно підтверджується лише після лабораторної діагностики. Для цього відбираються проби крові, матеріал із селезінки, мигдаликів та лімфатичних вузлів. У лабораторії проводять ПЛР тестування. Антитіла виділяють методом ІФА.