Дороги, медицина та екологія: голова Ізмаїльської РВА детально розповів про здобутки та плани розвитку Ізмаїльщини

Голова Ізмаїльської РВА Родіон Абашев наразі є найвпливовішою офіційною особою Ізмаїльщини. Він зайняв посаду ще до повномасштабного вторгнення росії, у березні 2021 року, та зміг зберегти стабільність роботи всіх структур, які надають послуги населенню, й навіть реалізувати кілька масштабних проєктів. Про результати роботи Ізмаїльської РВА за минулий рік, відносини з головами громад та очільником Одеської ОВА Олегом Кіпером, проблеми та перспективи розвитку Ізмаїльщини на 2025 рік – кореспондентка «Бессарабії INFORM» дізналася під час доволі відвертого спілкування з Родіоном Анатолійовичем. 

У житті та роботі керівник використовує доволі прагматичний лозунг: «Приємно відчувати результат своєї діяльності, коли бачиш блиск в очах людей під час спілкування з ними». За плечима у нього – Ізмаїльський технікум механізації і електрифікації сільського господарства, де він здобув фах техніка-електрика, дворічна строкова служба в Західній групі військ в Германії та Таврійська державна агротехнічна академія, звідки Родіон Абашев вийшов бакалавром енергетики.

Родіон Анатолійович розпочинав свою трудову діяльність з посади електрослюсаря, згодом став головним інженером Ізмаїльських електричних мереж. У 2010 році він очолив товариство з обмеженою відповідальністю «Райенерго-Ізмаїл». У цьому ж році обрав для себе шлях місцевого самоврядування, обійнявши посаду заступника Ізмаїльського міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, згодом – першого заступника. Окрім держслужби Родіон Абашев є депутатом Одеської обласної ради вже двох скликань, де активно займається проблемними питаннями Ізмаїльського району. Головою Ізмаїльської районної державної адміністрації він став у березні 2021 року.

– Родіоне Анатолійовичу, як зараз відбувається бронювання співробітників критично важливої інфраструктури? Чи виникають труднощі?

– 22 листопада 2024 року Постановою Кабінету міністрів України № 1332 були внесені зміни до порядку бронювання та критеріїв та порядку визначення підприємств критично важливими. Порядок бронювання став більш жорстким, вимоги до підприємств, які претендують на бронювання, теж посилилися. Порядок ясний та зрозумілий, по-перше, а, по-друге, час на бронювання зменшився. До 1 лютого діє ще Постанова Кабміну № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27 січня 2023 року. Ті підприємства, які заброньовані згідно цієї постанови, мають пролонгацію бронювання.

Основні проблеми, які наразі виникають з бронюванням співробітників, викликані тим, що не всі підприємства можуть витримати цю процедуру, бо мінімальна офіційна зарплата робітника, наприклад, повинна складати 20 тисяч гривень. А далеко не всі підприємства можуть дозволити собі таку зарплатню.

– Ви як голова Ізмаїльської ОВА тісно працюєте з головами громад. В яких громадах ця взаємодія краща, в яких – трошки гірша? Як така співпраця впливає на загальний результат?

– Всі голови громад –перш за все особистості, котрих обрали їхні мешканці. Очільники ТГ всі різні, до кожного потрібен свій підхід, тому не можна сказати, хто кращий чи гірший, хто простіший чи більш амбіціозний. Зі всіма головами громад взаємодія різна, проблеми у кожного з них різні. Проте, на мою думку, завдяки тому, що ми один одного чуємо, розуміємо, в нас є спільна мета, взаємодія в нас максимальна, наскільки це можливо.

– Як побудована взаємодія з головою Одеської обласної військової адміністрації Олегом Кіпером? Чи достатньо уваги приділяє очільник Одеської ОВА Ізмаїльському району? Можливо, Ви очікуєте на щось більше?

– У нас склалися конструктивні відносини з Олегом Кіпером, але найголовніше – ефективні. Він досконало вивчає кожне проблемне питання та сприяє його вирішенню.

– Зараз в Україні триває медична реформа. Що в рамках реформи вдалося зробити, аби зберегти медичні заклади? Які проблеми в медицині залишаються ще не вирішеними?

– Для закладів охорони здоров’я всіх рівнів Ізмаїльського району наразі існує спільна проблема – недостатня матеріально-технічна база та брак кадрів. Ми з громадами склали чіткий план дій по кожному окремому медзакладу в напрямку поповнення матеріально-технічної бази. Тут іноді виникають затримки з підрядними організаціями, бо в умовах мобілізації в них не вистачає спеціалістів. Що стосується кадрової політики, тут набагато складніше. Національна служба здоров’я України, на жаль, робить більш жорсткими вимоги до медичних пакетів, зокрема, лікарень. Аби відповідати цим умовам, треба мати кадровий потенціал, якого критично не вистачає. Раніше можна було робити сумісництво, тобто один лікар мав змогу працювати в двох місцях одночасно. Наразі такого немає. Ізмаїльська РВА веде перемовини з НСЗ, пояснюючи цю проблематику.

Сьогодні глобальними напрямками діяльності в медицині Ізмаїльського району є завершення ремонту одного з корпусів Дунайської філії Одеської обласної клінічної лікарні під розміщення реабілітаційного центру. Ще є намір відкрити в колишній Дунайській обласній лікарні онкологічне відділення, тому що наразі на Ізмаїльщині рівень захворюваності дуже високий.

Також зараз гостро стоїть питання стосовно збереження перинатального центру в Кілії. Він працює, але, на жаль, кількість пологів зменшується. Пологове відділення в Кілійській громаді на межі того, що не зможе отримати підтвердження відповідного пакету від НСЗУ.  Якщо НСЗУ не надасть цей пакет, пологовий будинок повністю ляже на бюджет громади. А це Кілійська ТГ не потягне. Є альтернативний варіант – зробити повністю дорогу Кілія-Вилкове, аби скоротити маршрут пацієнта. Перинатальний центр Ізмаїльської міської центральної лікарні спроможний буде взяти на себе додаткове навантаження, щоб приймати пологи з Кілійської громади.

– Дуже актуальною для Ізмаїльщини залишається проблема наповнюваності Придунайських озер та розчистка каналів. Не менш болючою є розчистка Білгородського каналу у Вилковому та єриків. Що було зроблено минулого року? Які плани на цей рік?

– Наразі комплексною проблемою на Ізмаїльщині є не тільки наповнюваність Придунайських озер, але й всіх водних об’єктів та річки Дунай в цілому. Наприклад, озеро Китай має рівень мінералізації 5 г/л. Для того, аби запустити зрошення,  рівень мінералізації води має бути не більше 1 г/л. Цю воду також не можна використовувати для пиття. Тому на цьому озері треба провести комплекс заходів, які будуть регулювати не тільки рівень води, але й тримати її склад.

Ми вже склали великий план проблем, шляхи їх вирішення. Навіть зараз вже працюємо з Верховною Радою України. Нам дозволили проявити законодавчу ініціативу, тому наразі ми готуємо свої пропозиції до законопроєктиів про меліорацію та інвестиції в рибну галузь.

В минулому році три управління водних господарств (Ізмаїльське, Кілійське та Болградське) проводили системну роботу з розчищення водних каналів, аби під час повені максимально заповнити озера. Також здійснювалися експлуатаційні заходи.

Минулоріч було розчищено декілька каналів на озері Катлабух, тому за цей водний об’єкт ми вже не переживаємо. Єдине, що залишилося зробити, – випуск води в районі села Кислиці Саф’янівської громади, щоб зробити обмін води.

Ще одним позитивним моментом є вирішення екологічної проблеми Кислицького рукава Дунаю, який знаходиться в критичному стані. Відтермінування його розчистки було пов’язане з тим, що в нього, як виявилося, не було власника. Ми винесли пропозицію на Кабінет міністрів України знову зробити цей рукав судноплавним. Тоді з’явиться право його розчищати в Адміністрації морських портів України. Тому проблема буде вирішуватися в поточному експлуатаційному порядку.

Що стосується Білгородського каналу у Вилковому, там щороку ведуться роботи. Планується довести цю розчистку до виходу в Чорне море за рахунок обласного бюджету. А от розчисткою єриків поступово займається суто громада.

– Зараз на Одещині дуже багато зусиль прикладається для старту реконструкції меліоративних систем. Чи будуть реалізовуватися ці проєкти в Ізмаїльському районі? Якщо так, то які це об’єкти, та скільки на це передбачено коштів?

– В минулому році реалізовано проєкти капітального ремонту магістрального водогону Ташбунарської зрошувальної системи, реконструкція магістральних каналів Нагірнянської та Ізмаїльської зрошувальних систем, на що виділено з держбюджету 94,5 млн грн.

У поточному році ця робота буде продовжена. У нас є розуміння, що можемо збільшити площі зрошення мінімум на 3-5 тисяч гектарів.

Фермери в цьому беруть дуже активну участь, закуповують техніку, створюють об’єднання водокористувачів (ОВК). Держава, у свою чергу, передає ОВК у власність насосні станції. Це дає можливість отримувати гранти та кредитування для подальшого розвитку. Завдання держави сьогодні – забезпечити якісною водою, а ОВК – далі розвиватися.

– Останнім часом Ізмаїльська РВА повернулася до теми продовження будівництва Суворовського та Болградських водогонів, які вкрай необхідні для забезпечення питною водою, зокрема, села Суворовської громади. Чи є уявлення, коли продовжаться будівельні роботи?

– Наразі триває уточнення проєктно-кошторисної документації на будівництво магістрального водогону, який розпочнеться з Кілії та далі простягатиметься до міста Болград. З громадами відпрацьовується питання, аби їм зробити розвідні мережі.

– Не менш важливим питанням для Ізмаїльщини є якість доріг. Які магістралі вдалося полагодити в 2024 році? Що ще планується на наступний рік?

– За допомогою фінансування з обласного та місцевого бюджетів, на що керівництвом Ізмаїльської РВА постійно направлялися запити до Одеської обласної військової адміністрації та відповідних служб, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, своєчасного надання екстреної медичної допомоги населенню, проїзду аварійно-рятувальних служб, а також застосування пасажирського автобусного сполучення та безпечного перевезення учнів до опорних навчальних закладів шкільними автобусами, виконані роботи на наступних дорогах Ізмаїльського району:

• Т -1607 Ізмаїл-Стара Некрасівка – Кислиця;
• С-161105 – під’їзд до селища Омарбія;
• С-161011/M-15/ – Утконосівка;
• С-161001 Ізмаїл-Лощинівка-Каланчак (Ізмаїл-Лощинівка);
• С-161014 / Лощинівка – М-15.

Також проведені роботи із забивки ям на ділянках дороги Струмок-Шевченкове-Кілія, приведено в проїзний стан дорогу Суворове-Приозерне.

Вже завершено роботи з проведення у проїзний стан дороги Т-16-07 на ділянці від села Кислиця до мосту через канал Кофа. Відрізок шляху протяжністю 4 км накритий суцільним шаром асфальтобетону. Ще на чотирьох кілометрах дороги проведено забивку ям.

Також за планом добіг кінця ремонт мосту через канал Кофа. У ремонті мостової споруди передбачалося комплексне відновлення транспортно-експлуатаційних характеристик, влаштування нового дорожнього покриття на мосту, підходах та заїздах, встановлення споруд водовідведення, сепараторів, укріплення узбіччя.

Завершення ремонту мосту та відновлення проїжджаності дороги Т-16-07 скоротить маршрут до Ізмаїла приблизно на 130 км, особливо для мешканців Кілії, які наразі їдуть в об’їзд трасою Одеса-Рені.

Варто зазначити, що на 2025 рік заплановано відновлення проїзного стану таких автомобільних доріг як Каланчак–Кам’янка, під’їзд до села Першотравневе, під’їзд до села Озерне, Новоселівка – Фурманівка – Червоний Яр, Плавні – Котловина, Котловина – Нагірне, Приозерне – Червоний яр, під’їзд до села Новомиколаївка, Шевченкове – Мирне, вулиця Курортна в селі Приморське, пляжна зона міста Вилкове по вулиці Різдвяній.

Наразі вирішується питання щодо забезпечення фінансування відновлення проїзного стану автомобільної дороги Кілія–Вилкове.

– Зараз в Україні перспективним є розвиток альтернативної енергетики. Як цей напрямок розвивається на Ізмаїльщині?

– Сьогодні в Україні зіштовхнулися з тим, що через війну та обстріли централізована енергетика в неналежному стані, тому населення дуже відчуває відключення світла. Уряд вірно вибрав шлях децентралізації енергетики. Маються на увазі певні генеруючі потужності невеликих об’ємів, що розпорошені по всій державі.

Якщо взяти Ізмаїльщину, то в нас передбачено розвиток сонячної енергетики, тому що в нас найбільша кількість сонячних днів в порівнянні зі всією Україною. Проте цей напрямок має недоліки – час його використання, коли є сонце, а об’єм споживання електроенергії найнижчий. Рівень генерації по сонцю в нас іноді перевищує рівень споживання енергії. Тому розвиток сонячної енергетики стосується більше підприємств, приватних домоволодінь. А от будівництво вітрових електростанцій, які дають і тепло, й електроенергію, акумуляторних станцій набагато перспективніше для громад. Наразі в Саф’янівській, Ренійській громадах ведуться перемовини стосовно цих об’єктів альтернативної енергетики. У Кілійській громаді зацікавилися будівництвом сонячних електростанцій.

– Чи вдалося відкрити нові підприємства на Ізмаїльщині? Чи планують сюди заходити нові інвестори?

– У нас є релокація декількох підприємств з Харкова, в основному це портові оператори. Стосовно сфери обслуговування цифри простежити дуже важко. Однак є статистика внутрішньо переміщених осіб. На Ізмаїльщині їх офіційно зареєстровано 18 тисяч осіб, багато з яких – підприємці.

– 2025 рік тільки розпочався. Що Ви побажаєте мешканцям Ізмаїльщини у ньому?

– Побажання буде дуже коротким: щоб 2025 рік став для України роком миру, який буде укладений в інтересах нашої держави. Хочеться, аби мешканці Ізмаїльського району та всієї України відчували себе дійсно в безпеці назавжди. Понад усе хотілося, аби поверталися ті люди, які виїхали за кордон. А захисники, що наразі на війні, якнайскоріше теж повернулися додому.