Вчора, 27 грудня, в Ізмаїльському військово-історичному комплексі відбулося офіційне відкриття виставки “Ціною життя”, присвяченій українським військовим, цивільним і волонтерам, які попри все продовжують працювати для наближення Української Перемоги. Представлені на загальний огляд експонати розповідають про події російсько-української війни, зокрема в Ізмаїлі та Костянтинівці Донецької області. На відкритті побувала й “Бессарабія INFORM”.
Сама експозиція розташована у двох невеликих залах, вхід до яких знаходиться з проспекту Незалежності. Як тільки заходиш до будівлі, одразу впадають в очі яскраві та водночас моторошні експонати: обвуглені цеглини, шматки смертоносних БПЛа, фото зруйнованих будівель та відчувається легкий запах гару – це від напівзгорілого зерна, яке постраждало від шахедної атаки на місто ще влітку 2023 року.
Чималу увагу привертає до себе стіна, на якій не просто зображено натуральну величину ударного безпілотника типу “Shahed”, а й наполовину зібраного – його уламки справжні, підібрані з місць влучань у місті. Поруч розташований двигун шахеда, який був направлений на Ізмаїл у вересні цього року.
Частину експозиції в обох залах представляють талановито розписані гільзи різного калібру – фактично, це є продовженням проєкту “Українська артзброя”, створеного у жовтні 2023 року Ізмаїльським військово-історичним комплексом спільно з волонтером з Кривого Рогу Юрієм Липнем. Варто зазначити, що Юрій Липень зробив величезний внесок у розвиток української культури воєнного часу, зокрема й для Ізмаїлу. Коли почалася повномасштабна війна з окупантом, Юрій Липень активно допомагав евакуації людей з Херсонської області до міста Кривий Ріг. Разом зі своєю дружиною Іриною Липень вони привозили українським військовим та цивільним на звільнені території харчі, воду, інші необхідні речі. Волонтер також допомагав військовим з ремонтом техніки, а ті на знак вдячності дарували йому тубуси танкових порохових зарядів, гільзи та інші артефакти війни. Ці експонати з війни Юрій передавав музеям Києва, Кривого Рогу та Ізмаїльському військово-історичному музейному комплексу. На сьогодні проєкт вже обʼєднав близько 240 майстрів і майстринь з різних куточків України. На жаль, серце Волонтера з великої літери зупинилося цьогоріч назавжди… Але його справа продовжує жити. Тож на виставці “Ціною життя” присутні витвори мистецтва як професійних художників, так і аматорів – це малюнки на тубусах танкових порохових зарядів, гільз та інших артефактів війни.
На стінах яскравими плямами виділяються фотографії наслідків їхніх влучань по будинках та будівлях, – там, де не так давно вирувало життя, тепер лише понівечені стіни та гнітюча тиша…
Друга зала присвячена місту Костянтинівка Донецької області, яке від початку повномасштабного вторгнення перетворилося на прифронтове. І де також перебували захисники з Бессарабії. Центральним експонатом є унікальна «ялинка», встановлена у цьому місті наприкінці 2023 року естонським волонтером на псевдонім “Susi”. Впродовж усього цього року вона поступово перетворювалась на своєрідний меморіал загиблих Захисників України, адже на ній, окрім закривавлених медичних рукавичок, шматків зрізаної з поранених військової форми, використаних турнікетів, прострілених бронежилетів та інших атрибутів війни почали з’являтися фотографії загиблих українських захисників… А позаду ялинки – тінь постаті Героя, розстріляного ворогом за те, що промовив: “Слава Україні!”…
На початку урочистої частини, після виконання державного гімну України та вшанування усіх загиблих у війні хвилиною мовчання директор музейного комплексу Валерій Постернак зазначив, що виставка “Ціною життя” є першою у новому проєкті, що присвячений сучасній російсько-українській війні.
“Завдяки таким виставкам, завдяки демонстрації експонатів, наданих музею волонтерами, ми будемо писати літопис російсько-української війни“, – підкреслив Постернак.
Також він розповів, що ідейним натхненником цієї виставки став інший волонтер, причому іноземець, естонець з позивним “Susi”.
“Коли почалася війна, він залишив своє мирне життя, родину, дружину та 5 дітей і приїхав до України, щоб допомагати. І цю інсталяцію, ялинку, зробив саме він! Це прояв його почуттів. Він також приїздив до нас улітку цього року. І завдяки нашим друзям та військовому з позивним “Альварес” ця ялинка опинилась у нас, в Ізмаїлі“, – розповів Валерій Олександрович.
Фото зустрічі в Ізмаїлі
Присутній на відкритті виставки заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов щиро подякував співробітникам та керівництву музейного комплексу за патріотизм та неймовірну кропітку роботу зі створення таких експозицій.
“Щиро вдячний колективу, який дуже-дуже багато робить з початку широкомасштабного вторгнення і для фіксації того, що відбувається, і для того, щоб переосмислення історії міста, історії регіону відбувалося вже зараз. Радий, що ці виставки знаходять свого глядача, щоразу стає все більше тих, хто хоче знати реальну історію“, – підкреслив Сергій Аркадійович.
Після заступника міського голови слово узяв Павло Георгійович Шпагін, представник ветеранської громади. Він також подякував організаторам за виставку та відзначив, що подібні заходи мають неабиякий вплив на розвиток та виховання підростаючого покоління, яке буде в майбутньому керувати нашою державою. Наприкінці свого виступу Павло Георгійович подарував директору музейного комплексу Валерію Постернаку свій особистий екземпляр “Кобзаря” всесвітньо відомого українського письменника Тараса Шевченко.
Вже після цього більш детально про саму виставку для усіх присутніх почала розповідати наукова співробітниця музейного комплексу Анна Борисівна Герцог. Наприклад, про те, що у процесі збору інформації про військових, чиї світлини були на ялинці, стало відомо про те, що доля не одного з них була так чи інакше пов’язана з півднем Одещини. Або про те, що окремий експонат виставки, – композиція “Уламки життя”, – була створена самим естонцем “Susi”, з уламку, який ледь не забрав його життя…
Виставка “Ціною життя” насправді є ексклюзивною та вражаючою. Адже геть усі експонати не лише говорять за війну – а і фактично є уламками цієї жорсткої та несправедливої бійні, яка вже стільки років триває у нашій країні.
Залишилося лише додати, що відвідати виставку можна буде з 6 січня вже наступного року з 9:00 ранку до 17:00 вечора, без перерви на обід. Вхід – вільний. Попередньо, виставка “Ціною життя” буде діяти впродовж року.
