В Ізмаїлі з’явилася парафія ПЦУ на чолі з військовим капеланом – шлях становлення та перша служба

В Ізмаїлі на Покрови Пресвятої Богородиці, 1 жовтня, нарешті за багато років відкрився осередок Православної церкви України. Перше богослужіння в колишньому Будинку офіцерів по вулиці Комерційній провів офіцер капеланської служби, військовий капелан Ізмаїльського прикордонного загону, ігумен Макарій (Сергій Дацюк). Наразі служби проходять щонеділі та у святкові дні. На одній з них побувала кореспондентка «Бессарабії INFORM».

Варто зазначити, що приміщення, де збираються прихильники ПЦУ, знаходиться на балансі Ізмаїльського прикордонного загону. Будівля потребує капітального ремонту, бо довгий час не експлуатувалася. Більш того, наразі у приміщенні немає світла, а богослужіння проводяться за рахунок роботи генераторів вірян. Проте проблему з відсутністю комунікацій сподіваються вирішити за допомогою парафіян, які відвідують церкву та вже допомогли у частковому ремонті кімнати, де проводяться богослужіння. За короткий час тут прибрали зайві двері та натягнули стелю, були придбані декілька ікон. Наразі це доволі затишне приміщення, де може розміститися до трьох десятків осіб. Тут вже можна замовити молебни за здоров’я близьких та українських воїнів, панахиди за померлими родичами та полеглими Героями. У лівому куточку на столі є можливість придбати деякі найпростіші церковні прикраси, свічки та, зокрема, календар церковних свят за новоюліанським стилем.

Всіх вірян зустрічає усміхнений ігумен Макарій, в миру – Сергій Дацюк, який родом із села Зоряне колишнього Ружинського району Житомирської області. Священник закінчив Дніпровську духовну семінарію, а у 2015 році одним із перших в Україні записався на капеланську службу.

«Мого молодшого брата у 2015 році забрали в армію на Донбас. Мені як старшому брату було соромно, що я священник, тому не можу піти на війну. Але мені вдалося записатися на капеланську службу.  Моєю зброєю повинні були бути хрест, закон Божий та Біблія. Тоді тільки капеланство проходило період становлення. Військові навіть провокували мене, питаючи: «А якщо буде загроза вашому та нашому життю, що ви будете робити?». Я впевнено відповідав: «Буду брати зброю до рук, аби захистити себе та вас», – згадує отець Макарій.

До 2022 року священник проходив капеланську службу у Донецькому прикордонному загоні, а саме в селищі Новотроїцьке Волноваського району. На жаль, ця територія наразі окупована росіянами. Вже тоді тут проходили бойові дії. Комендатура швидкого реагування та ВПС «Новотроїцьке», де отець Макарій був капеланом, знаходилася на лінії розмежування, бо далі вже було розташоване місто Докучаєвськ у складі так званої ДНР.

Отець Макарій підкреслює, що йому було дуже складно знаходити спільну мову на Донеччині з місцевим населенням, бо в кожної людини свій менталітет та характер. Ще там було багато проросійськоналаштованих категорій людей, які просто не хотіли чути розмови про Бога від капелана. Аналогічна ситуація склалася в Ізмаїлі ще напочатку служби в Ізмаїльському прикордонному загоні пів року тому. Але наразі парафія Покрови Пресвятої Богородиці (так, можливо, буде скоро називатися релігійна громада ПЦУ після реєстрації) з кожним днем міцнішає, бо служби відвідують щоразу все більше людей.

І це не дивно, бо в Ізмаїлі дійсно є чимало прихильників Православної церкви України, які не мали місця, де можна збиратися та молитися. Так, у 2020 році в місті вже планували відкрити храм ПЦУ, настоятелем якого повинен був стати військовий капелан, отець Геннадій. Навіть мали намір назвати храм на честь великомученика та цілителя Пантелеймона. Проте проблемою було знайти земельну ділянку під будівництво. Ще в 2017 році  місцева влада надавала вірянам землю на самій окраїні Ізмаїла в районі Гудзовки, куди важко дістатися на громадському транспорті. Тому тоді люди відмовилися від цієї пропозиції.

Згодом вже новий капелан Ізмаїльського прикордонного загону, отець Володимир, приймав вірян на території військової частини, але перейшов до Української греко-католицької церкви, де зараз служить для прихильників ПЦУ. Як бачимо, справжнього осередку Православної церкви України в Ізмаїлі до цього моменту так і не вдалося створити.

Зараз в Ізмаїлі з’явилася надія отримати повноцінну громаду ПЦУ, але приміщення, де проводяться служби, потребує іконостасу, облачення, церковної утворі та літератури.

«Наприклад, ми скоро будемо хрестити дитинку, але в нас немає власного хрестильного ящика та церковної літератури. В мене є проста капеланська література, розрахована для польових умов, а не для мирного урочистого служіння», – зізнається священник.

В планах у військового капелана створити в парафії церковний хор, аби проводити літургії. Ще він хоче зробити недільна школу, відкрити трапезну, аби годувати малозабезпечених людей.

Аби в Ізмаїлі з’явилася повноцінна парафія ПЦУ, треба пройти певні етапи. Про них «БІ» розповів настоятель Свято-Покровської церкви ПЦУ в Сараті Владислав Шіман, який перший в Бессарабії доволі важко перевів релігійну громаду з Української православної церкви до Православної церкви України.

«Аби церква в Ізмаїлі стала повноцінною, слід перш за все зареєструвати парафію в органах державної влади.

Ще треба знайти спільну мову з місцевими органами влади задля того, аби було приміщення, де люди можуть збиратися для молитви Богу. Ба більше, обов’язково необхідно зібрати всіх прихильників Православної церкви України в Ізмаїлі, бо на початку шляху дуже велика цінність кожної людини.

Далі потрібно звертатися до місцевої влади про виділення земельної ділянки під будівництво майбутнього храму.

А найголовніше – не впадати у відчай, бо в Ізмаїлі роблять велику справу для всієї Бессарабії. Оскільки таке місто як Ізмаїл не може не мати представника справжньої української церкви», – наголошує Владислав Шіман.

Ігумен Макарій, в свою чергу, впевнений, що в Ізмаїлі повинен з нуля будуватися храм Православної церкви України, де будуть молитися Богу за здоров’я військових та людей, котрі допомагають будувати українську державу, українську церкву. Але для цього потрібен глибоко віруючий християнин та меценат.