Під покровом ночі в Аккермані декомунізували «Зою»

Пройшов понад рік, як в Аккермані «дійшли руки» до знесення пам’ятника «Зої» на подвір’ї місцевої гімназії. Ще 11 жовтня 2023 року на офіційному сайті Білгород-Дністровської міської ради був оприлюднений проєкт рішення щодо демонтажу монумента радянської «героїні» Зої Космодем’янської. Це питання стало одним з найбільш обговорюваним на фоні активної громадської дискусії щодо процесу декомунізації в місті та резонансних публікацій у соціальних мережах. І сьогодні ввечері, 19 листопада, ця подія нарешті відбулася. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».

Демонтаж пам’ятника «Зої» став предметом громадських обговорень після публікацій у липні-серпні 2023 року на сторінках активістів у соціальних мережах. Так, ресурс «Декомунізація.Україна» звернув увагу на відмову місцевої влади демонтувати пам’ятник, підкреслюючи, що в Білгород-Дністровському досі існують інші радянські символи, включаючи погруддя Олександру Пушкіну (влітку поточного року його демонтували).

Водночас на сторінці «Аккерманіка: про Аккерман та Буджак» активісти нагадали про історію Зої Космодем’янської, яка стала символом радянської «тактики спаленої землі» під час Другої світової війни. У 1941 році, будучи комсомолкою-диверсанткою, вона брала участь у підпалах будівель на території, що знаходилась під німецькою окупацією. Згодом її схопили, катували та стратили. У срср Космодем’янську увічнили як героїню і символ патріотизму, проте для багатьох сучасних українців її образ пов’язаний із кривавою радянською пропагандою.

Після того, як питання демонтажу пам’ятника набуло суспільної уваги, активісти звернулися до місцевої влади з проханням ухвалити рішення про його демонтаж. У відповідь, 28 липня 2023 року, адміністрація закладу освіти, де розташовано пам’ятник, заявила, що скульптура не є пам’ятником національного або місцевого значення, а також немає відповідних підтверджуючих документів щодо її постаті.

Попри схвалення проєкту рішення міської ради про надання згоди на списання зазначеного пам’ятника радянських часів, у листопаді 2023 року (і до сьогодні) він все ще залишався на місці, а деякі місцеві мешканці у соцмережах активно відстоювали право «Зої» залишитися на місці, тобто на подвір’ї школи, де, до речі, школярів мають виховувати на засадах патріотизму до України, а не на прикладах радянських постатей.

Сьогодні ж (на третьому році великої війни) ця знакова подія по демонтажу «Зої» все ж таки відбулась. І хоч «диванні критики» знову шукатимуть нові аргументи, чому «Зоя» «нікаму не мєшала», це є важливим етапом декомунізації в місті та переосмислення нашої національної історії, а очищення публічного простору від радянської символіки є важливою частиною посткомуністичних трансформацій у країні в цілому.