Кілійський ансамбль “Серпантин” відсвяткував ювілей (фоторепортаж)

Минулої суботи, 15 червня, відомий в місті та за його межами жіночий ансамбль “Серпантин” відсвяткував 20-річчя. Учасниці виконали свої найкращі хіти, а також запросили на сцену гостей заходу з інших міст, котрі неабияк здивували присутніх своїми голосами. Яскравими моментами події ділиться “Бессарабія INFORM”. 

Захід планувався у найбільш комфортній для виконавиць атмосфері, яка їх надихає, – на узбережжі Дунаю, яке часто оспівують, проте, на жаль, воєнний стан цього не дозволив. Тож співачки піднялися на головну сцену Кілії – концертної зали Центру культури, мистецтв та дозвілля Кілійської міської ради.

Багато пісень присвячені рідному місту та колоритній Бессарабії. Одна з них, авторства Галини Смільгіної, стала неофіційним гімном Кілії. Пропонуємо вам почути фрагмент цього місцевого хіта.

“Серпантин” з’явився на базі відомого колись гурту “Осіння рапсодія”, який був створений на основі церковного хору та багато років радував містян своєю музикою. Далі ансамбль очолила натхненниця Катерина Перепечаєва-Мірчева, яка вдихнула у нього нове життя і подарувала назву “Серпантин”, яка щиро полюбилася містянам.

“Катруся наша сама писала твори, вона аранжувала нам, і ансамбль зазвучав з новою силою. Вона внесла душу у розвиток нашого ансамблю. Зараз наша Катерина знаходиться у Шотландії, і там вона акомпанує хору, якому нещодавно виповнилося 50 років”, – розповіла керівниця, учасниця ансамблю і ведуча події Наталя Ченуша та запропонувала поаплодувати їхній наставниці.

На заході були присутніми поважні гості, зокрема учасниці “Осінньої рапсодії”, Кілійський міський голова Вячеслав Чернявський, великий друг та спонсор колективу, син однієї з учасниць – Дори Чакір – Ігор Чакір, а також два потужних виконавці – соліст ансамблю «Ренесанс» Одеської обласної філармонії, артист хору Одеського національного академічного театру опери та балету, уродженець села Новоселівка Кілійської громади Сергій Чебан  та соліст ансамблю «Пісняри», мешканець Болграду Володимир Стаматі. Після виступів ювілярок чоловіки вразили залу своїми голосами.

Наприкінці концерту перед присутніми виступив Кілійський міський голова Вячеслав Чернявський, який зазначив, що дуже пишається тим, що в громаді є такий сильний колектив, після чого нагородив ансамбль і кожну з учасниць грамотами.

“Бажаю, щоб колектив продовжував жити, існував завжди. Ви неймовірно талановиті. Учасниці цього ансамблю пишуть пісні, вірші, які звучать на теренах усієї області і займають престижні місця на всеукраїнських та навіть міжнародних подіях. Усім учасникам колективу бажаю міцного здоров’я, благословінь та Перемоги України”, – привітав мер.

Наталя Ченуша представила кожну з учасниць ансамблю.

Дора Чакір – все життя присвятила себе бібліотечній справі, хоча у молодості працювала гідротехніком на полях Новоселівки. Зараз учасниця нашого колективу, а потім ансамблю болгарської пісні Късмет, акторка лялькового театру, в якому вона незрівняний їжачок. Декламує вірші, співає, смачно готує курбан і юшку. Незрівняний голос сопрано – Соловейко.

Галина Смільгіна-Зоріна – єдина жінка в районі з професією – пілот. Була командиром літака АН-2, який обробляв рисові чеки Кілійщини. Поетеса, композитор та ідейний натхненник нашого колективу. ЇЇ девіз по життю: «Бачу ціль – атакую». Неодноразово брала участь у Фестивалях різних рівнів. Автор книг, в яких дуже багато розповідей про наш край, місто, людей Кілійщини. Книги Галини Смільгіної-Зоріной знаходяться в місцевій бібліотеці. Приходьте, читайте!

Раїса Петраш – у минулому працівник Кілійського порту, багато років працювала у відділі гідротехнічних споруд. Вона – саме перша учасниця ансамблю, беззмінна староста колективу, дисциплінована сама і строїть на дисципліну всіх. Дуже любить пісню, співає у церковному хорі. У будь-яку погоду вона на велосипеді.

Галина Мальцева – колишній працівник Кілійської районної санітарно-епідеміологічної станції. Багато років була солісткою в клубі моряків міста Кілія. Поетеса, член літературного об’єднання «Дунайська хвиля», лауреат Одеського поетичного фестивалю. Її голос зачарував кілійців, і вони йшли на концерт тільки тому, що там співала Галина Мальцева.

Євгенія Томша – багато років працювала вихователем у дитячому садку «Дельфін» та вихователем у Кілійській школі-інтернат. Керівниця літературного об’єднання «Дунайська хвиля» міста Кілія. Тричі лауреат Одеського поетичного фестивалю самодіяльних поетів «Осінь в Берзулі». Акторка лялькового і дитячого театру до сьогоднішнього дня.

До речі, Євгенія Томша прочитала декілька зі своїх віршів, пронизаних любов’ю до рідного міста.

І, нарешті, Наталя Ченуша – все її життя пов’язане з музикою та співом. Народилась вона в невеличкому селі на Миколаївщині, а до Кілії потрапила за розподілом після закінчення учбового закладу. Спробувала себе на багатьох щаблях службових посад, але завжди хотіла співати і робила це. Навіть, коли співають люди у дружній компанії, неодмінно виспівує свою музичну партію другого голосу.

Чисельні гості, підтримавши виконавиць гучними оваціями, рушили на сцену, аби привітати їх квітами та теплими обіймами. Мікрофон попросив і директор Кілійської школи мистецтв Олександр Кройтер, який побажав колективу якомога довше радувати місто і всю країну своєю творчістю та обов’язково з розмахом відсвяткувати наступний ювілей, який, щиро віримо, обов’язково буде під мирним українським небом.

Редакція “Бессарабії INFORM” приєднується до привітань та виражає глибоку повагу до берегинь справжньої кілійської пісні. Довгих років життя, міцного здоров’я вам, шановні серпантинівці. Впевнені, про ваші здобутки ми ще не раз почуємо.