Світлий Великдень 2024: історія свята, традиції, заборони та цікаві факти

Великдень – це найрадісніше та найщасливіше свято для всіх християн. Дата свята щороку змінюється, але воно завжди випадає на неділю та відзначається навесні. Присвячено торжество чудовому воскресінню Ісуса через три дні після мученицької смерті. Великдень однаково люблять дорослі та діти, а в українців до нього приурочено багато давніх народних традицій. У 2024 році Великдень досить пізній. Про історію свята й традиції розповіли в «УНІАН».

Що відзначають у Великдень

Великдень вважається одним із найдавніших християнських свят. Цього дня віруючі згадують про чудове воскресіння Ісуса Христа. Згідно з Біблією, Ісус прийняв мученицьку смерть на хресті, спокутувавши гріхи всього людства. Після смерті він зійшов у пекло і звільнив старозаповітних мучеників, а потім воскрес.

Воскресіння Ісуса вважається найрадіснішою подією в історії і відзначається не тільки на Великдень, а й в кожну неділю. Свято символізує перемогу життя над смертю, святості – над гріхом.

Коли Великдень у 2024 році в Україні

Метод розрахунку дати Великодня називається пасхалія та відрізняється у католиків та православних. Великдень відзначають найближчої неділі після першого повного місяця, що настав після дня весняного рівнодення (21 березня). Також у православних Великдень не може співпадати з єврейським святом Песах (у католиків такої вимоги немає).

5 травня цьогоріч Великдень у 2024 році у православних. Для урочистості це досить пізня дата. Цікавий факт: за давньою прикметою якщо Великдень настає пізно, то й весна цього року буде пізньою та холодною.

Католицький Великдень 2024 відзначили 31 березня.

Іноді католики та православні відзначають свято в один день. Так буде наступного року. Великдень 2025 у православних і католиків співпаде і відзначатиметься 20 квітня.

У 2026 році католики відзначать Великдень 5 квітня, православні – 12 квітня.

Чому відрізняється дата Великодня у католиків і православних

З 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський церковний календар, який майже повністю збігається з католицьким. Проте Великдень православні віруючі продовжуватимуть відзначати окремо від католиків.

Справа в тому, що католики для розрахунку дати свята датою весняного рівнодення вважають 21 березня, а православні – 3 квітня. Тому православний Великдень завжди настає не раніше 4 квітня.

Православний Великдень відзначають в Україні, Сербії, Грузії, Чорногорії та серед християн Ізраїлю та Кіпру. На православний Великдень сходить Благодатний вогонь в Єрусалимському храмі, який православні вважають чудотворним.

Коли Великий піст 2024

Перед Великоднем православні відзначають 50-денну піст, названий Великим. Він потрібний для тілесного та духовного очищення, щоб зустріти світле свято в очищеному тілі та з чистими помислами.

Великий піст у 2024 році тривав з 18 березня по 4 травня. Протягом усього посту було заборонено їсти м’ясо, молочні продукти та яйця, а останній тиждень посту (29 квітня – 4 травня) називається Страсною Седмицею і є найсуворішим.

Традиції та заборони на Великдень

Українці дуже люблять Воскресіння Христове та завжди відзначали його з великим розмахом (до повномасштабного вторгнення – ред.), а українські великодні традиції існують багато століть.

Підготовка до Великодня починається заздалегідь, ще під час посту. До великого свята господарі прибирають у будинку, миють вікна, перуть постільну білизну. Власники худоби та птиці заздалегідь заготовляють м’ясо. До Воскресіння намагаються закінчити всю роботу, оскільки у свято працювати забороняється.

Традиційне меню на Великдень включає м’ясні страви (ковбаса, голубці, холодець), рибу, варені варені яйця. На десерт випікають паски двох видів – здобні та сирні. Усі страви готують заздалегідь, але їдять лише у свято.

У ранок Великодня українці відвідують богослужіння. До храму приносять кошики з продуктами, крашанками та пасками. Освячену їжу ставлять на стіл та запрошують усю родину.

Заборони на Великдень такі ж, як і на будь-яке інше велике церковне свято. У Воскресіння Христове не можна:

• займатися важкою фізичною працею;
• лаятися, ображати інших людей, заздрити і бажати зла;
• засуджувати людей за спиною і розкривати їхні таємниці;
• займатися ворожінням, ритуалами і обрядами;
• викидати освячені продукти у відро для сміття;
• відмовляти в допомозі.

Також в перший тиждень після Великодня священнослужителі не рекомендують одружуватися і вінчатися.

Із Великоднем пов’язані деякі цікаві факти, про які розповіла «Етнохата».

Скільки триває свято

Воскресіння Ісуса Христа – є найважливішою подією всієї людської історії.

За церковними канонами великодній період є найдовшим православним святом, і з урахуванням Світлого Воскресіння, а також дня Вознесіння Господнього він триває рівно 40 днів.

Протягом усього цього часу люди продовжують славити Воскресіння Христа, христосатися, вітати близьких з Великоднем і відвідувати святкові богослужіння в храмах.

Великоднє привітання

Вислів “Христос воскрес!”— “Воістину воскрес!” дуже давній.
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з’явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.

Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: “Воістину воскрес!”.
До речі, вітатися “Христос воскрес!”— “Воістину воскрес!” слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.

«Святий поцілунок»

Ще один із найдавніших ритуалів на Великдень, який зберігся до нашого часу, — ритуал христосування.

Люди вітають одні одних “святим поцілунком” – тричі цілуючись у щоки зі словами: “Христос воскрес”— “Воістину воскрес!”.
Коли люди христосуються, вони діляться апостольською новиною про Воскресіння.

Чому печуть паску

За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.

Так і з’явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.

Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.

Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.

Звичай розфарбовувати яйця

Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому характерні риси, розфарбовуючи яйця притаманними українській народній культурі орнаментами.

Згідно з переказами, перше пасхальне яйце Марія Магдалина піднесла римському імператору Тиберію. Коли Марія прийшла до Тіберія і оголосила про Воскресіння Христа, імператор сказав, що це так само неможливо, як і те, що куряче яйце буде червоним, і після цих слів куряче яйце, яке він тримав, стало червоного кольору. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя.

Крашанки та писанки

В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки).

Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.

Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі).

Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися.

Найстаріша паска у світі

Найстаріша святкова паска, котра зберігся до наших днів, була виготовлена ще у 1821 році, у Страсну п’ятницю, Вільямом Скіннером, який працював булочником. Сімейну реліквію зберегла 91-річна уродженка Лондона Ненсі Тітман (пра-пра-правнучка Вільяма Скіннера).
Дивно, що паска не тільки не запліснявіла за стільки років, але і пахне як свіжа. На ній чітко збереглося зображення хреста, який зробив пекар під час випічки. Паску дуже дбайливо зберігають, виділивши їй місце у спеціальній коробочці.

До чого тут кролики

Ці тварини характеризуються своєю надзвичайною плодючістю, тому не дивно, що люди почали дарувати один одному великоднього кролика — символ благополуччя і родючості.

Ця традиція зародилася в Німеччині в XVI столітті, з часом поширилася по всьому християнському світу і протрималася до цих пір в основному серед вірян західного обряду.

За європейською традицією, великодній кролик на Великдень залишає в подарунок дітям гніздо з різнобарвними яйцями. Діти самі роблять гніздечка в таємних місцях і чекають великодніх подарунків від кролика.
Спочатку великодні яйця несли лисиця, півень, лелека і навіть зозуля. Але заєць поступово витіснив усіх своїх “конкурентів” та став улюбленим символом Великодня в Європі та Америці.

ВЕЛИКОДНІ РЕКОРДИ

Із святом Великодня у часи незалежності України пов’язано багато рекордів, які встановлювали до його відзначення у різних куточках України.

Тризуб з пасок

Так, минулого року у Львові встановили новий рекорд — прикрасили та на швидкість виклали найбільший в Україні тризуб з пасок. Для цього знадобилося 1000 пасок та більш ніж 25 хвилин.

Найбільша мапа з пасок

У Подільську Одеської області у 2023 році встановили Національний рекорд – з великодніх пасок, приготованих для військових, виклали найбільшу мапу України. Розмір мапи вийшов 11 метрів 40 сантиметрів у довжину і 7 метрів в ширину.

Найбільший прапор із пасок

Студенти Черкаського вищого професійного училища у 2021 році встановили рекорд України — виклали найбільший державний прапор із пасок.

Встановлення рекорду відбулося на території Холодного Яру.

Розмір прапора був 3,2 на 1,7 метрів. Його виклали із 612 пасок. На їх виготовлення витратили близько 70 кілограмів борошна, 25 кілограмів цукру, 13 кілограмів маргарину, 286 яєць, 10 кілограмів родзинок та близько 3 кілограмів ванільного цукру.

Найбільша паска

Найбільшу в Україні паску з родзинками випекли в Харцизьку, що на Донеччині, у 2013 році. Заввишки випічка мала два метри 75 сантиметрів, важила  2 тонни 880 кілограмів.

Найбільший Великодній кошик у Бессарабії

великодній кошик для встановлення Національного рекорду представили наступного 2018 року в Аккерманській фортеці. Тут було зафіксовано рекорд Білгород-Дністровського району зі створення Пасхального кошика із понад шести тисяч крашанок, розмальованих учнями освітніх закладів зі всього району.

Колектив «Бессарабії INFORM» щиро вітає наших читачів зі світлим святом Пасхи! Нехай Великодні дзвони принесуть Україні ─ мир, а кожному з вас ─ радість, благополуччя, родинний затишок та тепло. Міцного здоров’я, щастя та Божого благословіння вам і вашим близьким. Христос Воскрес!