Сьогодні п’ять років чинній редакції Українського правопису: у Верховній раді нагадали оновлені правила

 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію українського правопису, а вже 30 травня документ набув чинності. Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики нагадує декілька правил редакції 2019 року. Про це, із посиланням на ВРУ, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Як наголосили у Верховній Раді, сучасна редакція правопису повернула до життя деякі особливості правопису 1928 року, які є частиною української орфографічної традиції.

Голова Комітету Микита Потураєв закликав українців вивчати правила правопису, використовувати слова, в яких відбулись зміни, як у робочій документації, так і у повсякденному житті, а також не боятися робити помилки.

«Можна на початках помилятися, але усім треба просто переходити, як це й передбачено», — вважає народний депутат.

У Комітеті нагадали основні правила Українського правопису:

1. Ігорьович, а не Ігорович

Чоловічі особові імена Ігор, Лазар належать до іменників м’якої групи на -р. Відмінюються: Ігор — Ігоря, Ігорю, Лазар — Лазаря, Лазарю. Утворюємо чоловічі імена по батькові: Ігорьович, Лазарьович.

Форма кличного відмінка для імені Олег — Олеже (поряд з Олегу).

Жіночі імена, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо так: Ізабель — Ізабелі, Жізель — Жізелі, Мішель — Мішелі, Ніколь — Ніколі, Руф — Руфі.

2. Замість Google — гугл

Назви сайтів, мереж, пошукових систем тощо без родового слова пишемо з малої букви (гугл); назви з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (пошукова система «Гугл», енциклопедія «Вікіпедія», мережа «Фейсбук», системи обміну повідомленнями «Вайбер», «Телеграм»); найменування сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндексу).

Зверніть увагу на родовий відмінок назви віртуальних (соціальних та ін.) мереж: інстаграму, телеграму, фейсбуку, ютубу.

3. Пів години й пів Європи

Невідмінюваний числівник пів зі значенням ‘половина’ пишемо окремо: пів аркуша, пів відра, пів години, пів літра, пів міста, пів яблука, пів ями; пів Європи, пів Києва, пів України. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піваркуш, південь, півколо, півострів тощо.

4. Лише проєкт

Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а у звукосполученнях [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: конвеєр, плеєр, круїз, саквояж, феєрверк, ін’єкція, проєкт, проєкція, фоє, єті, Гаїті.

5. Віцепрезидент,  віцепрем’єр, вебсайт

Разом пишемо слова з першою іншомовною частиною анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивірус, віцепрем’єр, ексчемпіонка, ексміністр, експрезидент, контрудар, оберпрокурор, унтерофіцер. З власними назвами та абревіатурами частини анти-, екс- пишемо з дефісом: «Анти-Дюринг», екс-Югославія.

Також разом пишемо слова з першими часто вживаними іншомовними компонентами на голосний і приголосний: авіа-, авто- (‘само’, ‘автоматичний’), агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боді- (перед голосним), веб-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, соціо-, теле- та ін.: авіарейс, агробізнес, артринок, аудіоальбом, бодибілдинг, вебсторінка, євроремонт, зоосад, попмузика, пресконференція, псевдонаука, фонозапис.

6. Олександр, а не Аляксандр

Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруємо, а передаємо українськими відповідниками: Артем, Микола, Олександр, Семен, Віра, Катерина, Світлана; винятки тут становлять тільки узвичаєні імена деяких білоруських письменників та діячів культури: Алесь Адамович, Пятрусь Бровка, Ригор Бородулін та ін.

Російські прізвища на -ой пишемо: Донський, Крутий, Луговський, Полевий, Соловйов-Сєдий, Трубецький, Босий (але Толстой).

7. Священник тепер пишемо з двома н

Подвоєння букв на позначення приголосних маємо у суфіксах -енн-(-ий), -янн-(-ий) прикметників старослов’янського походження: благословенний, блаженний, огненний, окаянний, священний, спасенний і в суфіксі прикметника божественний, а також у суфіксах похідних від них іменників і прислівників: блаженно, священник та ін., божественно.

Раніше слово священник з двома НН було помилкою.

8. Етер і ефір та Атени і Афіни

Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антологія, антропологія, аптека, астма. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, можлива орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.

У запозиченнях із давньогрецької та латинської мов, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au через ау, можливі орфографічні варіанти: аудиторія і авдиторія, аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна.

9. Гідности, незалежности

Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Білорусь, Русь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гідности, незалежности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси.

10. Вживаємо фемінітиви

За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі.

Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: авторка, дизайнерка, директорка, редакторка, співачка, студентка, фігуристка та ін.

Суфікс -иц-(я) приєднуємо до основ на -ник: верстальниця, набірниця, порадниця та -ень: учениця.

Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець: кравчиня, плавчиня, продавчиня, на приголосний: майстриня, філологиня; бойкиня, лемкиня.

Суфікс -ес- рідковживаний в українській мові: дияконеса, патронеса, поетеса.