Українська група компаній «Кернел» може розпочати будівництво дунайського перевантажувального терміналу вже цього року

0 коментарів 20952 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Як уже повідомляло наше видання, ТОВ «Девелопмент Рені термінал», яке у 2023 році отримало в Ренійській територіальній громаді земельні ділянки для розміщення транспортно-логістичних об’єктів, станом на сьогодні навіть не розпочало будівництво, «застрягши» на етапі проєктування та оформлення земельної та містобудівної документації. Коли ж закінчаться бюрократичні процедури, і чи не втратив інвестор інтерес до свого ренійського проєкту, дізнавався власний кореспондент «Бессарабії INFORM» у місті Рені.


Нагадаємо, що ТОВ «Девелопмент Рені термінал» належить до складу української групи компаній «Кернел», яка була заснована ще 1995 року і на даний час є найбільшим у нашій країні виробником та експортером соняшникової олії. Більше того, «Кернел» – один із провідних постачальників сільськогосподарської продукції України на світовому ринку. Досить сказати, що ця бізнес-структура забезпечує близько 15% світового експорту олії та 18% експорту зернових культур. Таким чином Ренійська ТГ отримує серйозного інвестора, здатного значно поповнити місцевий бюджет. Якщо, звичайно, проєкт буде реалізовано у повному обсязі. Слово «якщо» тут – не просто фігура мови: компанія вже встигла зіткнутися в громаді з несподіваними проблемами, які стали для неї справжнім «головним болем»…

«Саме наша фірма займається проєктуванням мультимодального терміналу, і я добре знаю як передісторію питання, так і сьогоднішній стан справ, – розповідає керівник одеського приватного проєктного бюро «Базис» Григорій Суровий. – Справді, коли інвестор отримав дозвіл на оренду землі вздовж Дунаю, раптом «прокинулися» місцева громадськість та екологічна інспекція. До інвестиційного проєкту ці землі ніхто не розглядав як заповідні, але як тільки тут з’явився «Девелопмент Рені термінал», всі дуже перейнялися екологією та подібними речами. Буду відвертим: усі розуміють, що в нашій країні екологічні та інші контролюючі органи «прокидаються» не просто так. Коли їхнє втручання дуже потрібне, то вони кудись зникають. Але щойно пахне великими грошима, вони миттєво стають активними. Чому? Впевнений, що всім усе зрозуміло…
У цьому випадку екологічне відомство спробувало знайти союзника «в особі» Ренійської міськради та довести, що галерейні ліси вздовж Дунаю – це землі природно-заповідного фонду (ПЗФ). Однак ПЗФ – це офіційний статус, і навіть якщо такі землі не мають його на даний момент, то вони повинні бути хоча б зарезервовані під заповідну територію. Але, як з’ясувалося, статусу ПЗФ там ніколи не було і навіть не передбачалося. Екологи просто «побігли попереду паровоза». В результаті у них нічого не вийшло: і компанія «Кернел», і Ренійська міськрада змогли переконати опонентів, що землі для будівництва об’єктів «Девелопмент Рені термінал» не є заповідними чи такими, що особливо охороняються державою».

За словами Григорія Сурового, вся ця історія суттєво загальмувала реалізацію інвестиційного проєкту. Водночас, як зазначив наш співрозмовник, інвестор, хоч це й дивно, сам додав собі зайвих проблем. Керівництво компанії захотіло побудувати причали не на березі, а вивести їх углиб Дунаю, тобто спорудити на воді.

«Я зі свого боку одразу відповів, що це просто нереально, – продовжує Григорій Вадимович. – Справа в тому, що такі причали неможливо офіційно оформити у рамках чинного законодавства України. Не існує юридичної процедури виділення території під будівництво на воді, та й до того ж у безпосередній близькості від державного кордону. Тим більше, що такі землі не належать Ренійській територіальній громаді (ними розпоряджається обласна влада), і міськрада просто не має права виділяти їх будь-кому. Наші аргументи не почули відразу, і ми зупинили проєктування у жовтні минулого року. Керівництво компанії вирішило подумати, і, нарешті, у середині лютого цього року наша фірма отримала від інвестора остаточний проєктний план. Цей план передбачає будівництво причалів на суші. Єдиним мінусом такого рішення буде необхідність витрат на днопоглиблення, проте юридично все буде бездоганно. Наразі ми вже рухаємося до закінчення проєктування – наша компанія направила замовнику останні проєктні пропозиції».

Керівник бюро «Базис» висловив сподівання, що «Кернел» затвердить проєкт не пізніше кінця травня, потім у Рені відбудуться відповідні громадські слухання, і вже відкриються безперешкодні можливості для початку фактичного будівництва транспортно-логістичної інфраструктури. Коли саме інвестор вирішить розпочати роботи, відомо лише йому. Як додав Григорій Суровий, дунайський проєкт – не єдина турбота компанії «Кернел» на сьогодні: зокрема, інвестор змушений одночасно відновлювати частину своїх чорноморських об’єктів, які постраждали від російських ракетних ударів та безпілотників. Тим не менш, головним позитивним моментом у даному випадку можна вважати той факт, що для будівництва мультимодального терміналу на Дунаї більше немає жодних серйозних проблем.

І все ж таки необхідно нагадати, що фірмі «Девелопмент Рені термінал» довелося пройти довгий і важкий шлях, щоб зайняти «місце під сонцем» на ренійській ділянці узбережжя Дунаю. У нашій попередній публікації на цю тему ми вже наводили коментар директора ТОВ Юрія Шепеленка, який зізнався, що інвестор має значні труднощі з остаточним оформленням земельних ділянок і початком будівельних робіт. За словами Юрія Петровича, головною перешкодою на шляху проєкту став нібито заповідний статус галерейних придунайських лісів.

Ми не стали б знову заглиблюватися в цю тему, проте вона надзвичайно цікава насамперед тим, що є яскравим типовим «зразком» взаємин бізнесу, органів влади та громадськості при кожній появі «запаху» великих грошей у нашій країні. Ситуація ця, на жаль, є настільки типовою, що подібних прикладів – сотні, якщо не тисячі по всій Україні.

Як уже було зазначено у попередній публікації, ще у березні 2023 року сесія Ренійської міськради надала дозвіл ТОВ «Девелопмент Рені термінал» на розробку проєкту землеустрою щодо виділення земельних ділянок для передачі їх в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування об’єктів інженерної та транспортної інфраструктури. Загалом фірмі потрібно 14 гектарів землі, за оренду якої місцевий бюджет отримуватиме близько 5 мільйонів гривень на рік. Юрій Шепеленко поспішив оптимістично заявити, що компанія планує закінчити створення терміналу до кінця весни 2024 року, – щоб мати можливість приймати зерно врожаю цього ж року. Фірма оцінила загальну вартість інвестиційного проєкту в 14 мільйонів доларів.

Але вже у серпні 2023 року ренійська громадськість раптом «збудилася»: група місцевих жителів направила до міськради колективне звернення про неприпустимість будівництва транспортних об’єктів на прибережній захисній смузі вздовж річки Дунай. Активісти аргументували свій протест тим, що інвестор завдасть непоправних збитків унікальній екосистемі, а також заборонить вільний доступ громадян до берега річки.

На це звернення Ренійська міськрада дала офіційну відповідь 7 вересня 2023 року. Заключна частина документа містила вельми розпливчасте та неоднозначне формулювання: «Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг… а також стягування за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками… за рішенням суду».

Цікаво, що у своїй офіційній відповіді на колективне звернення місцевих мешканців міськрада взагалі не торкається питання заповідного статусу чи особливого екологічного значення земель, виділених в оренду інвестору. Нічого не сказано і про те, чи збирається фірма «Девелопмент Рені термінал» обмежувати доступ громадян до Дунаю в околицях мультимодального терміналу. Якщо ж збирається, то не зовсім зрозуміло, чому орган місцевого самоврядування відразу посилається на компетенцію суду в цих питаннях. У будь-якої місцевої ради сьогодні вистачає земельних та інших повноважень, щоб самостійно врегулювати проблему доступу громадян до водних об’єктів, не доводячи вирішення проблеми до суду. Але, як би там не було, Ренійська міськрада саме так відповіла на звернення групи місцевих жителів…

Незважаючи на те, що інвестор діяв цілком законно, громадський резонанс щодо майбутнього будівництва змусив компанію «Кернел» доводити органу місцевого самоврядування та авторам колективного звернення, що екологічні та правові «страшилки» навколо проєкту не мають реальних підстав.

Як повідомив у вересні 2023 року представник «Девелопмент Рені термінал» Олег Катрич, виступаючи перед депутатами Ренійської міськради, район створення транспортно-логістичної інфраструктури компанії не є особливо цінним в екологічному сенсі – там немає навіть рослин та тварин, занесених до Червоної книги України. Більше того, фірма взяла на себе зобов’язання знизити навантаження на автотраси Ренійської громади шляхом будівництва власної парковки, здатної розмістити до 300 великовантажних автомобілів на добу.

У свою чергу міський голова Ренійської громади Ігор Плєхов поінформував депутатів міськради, що виконком замовив проведення наукової екологічної експертизи земельних ділянок, виділених в оренду «Девелопмент Рені термінал». За словами мера, експерти профільного наукового інституту дійшли висновку, що ці ділянки не є значною екологічною цінністю, та й масштаби майбутнього будівництва такі, що навколишньому середовищу вздовж Дунаю не буде завдано серйозної шкоди. Ігор Плєхов додав, що компанія «Кернел» готова повністю компенсувати громаді вирубку дерев на місці будівництва терміналу: замість кожного зрубаного дерева фірма має намір посадити два, причому там, де цього вимагають інтереси громади.

Українська група компаній «Кернел» може розпочати будівництво дунайського перевантажувального терміналу вже цього року

НА ФОТО: Це дерево у галерейних лісах на ренійському відрізку Дунаю цілком може бути живим символом складного «життєвого шляху» інвестора до фактичного здійснення проєкту. Фото автора

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x