У Болграді активіст звернувся до уповноваженого з прав людини щодо скасування платних медичних послуг, а також порушив питання антисанітарії в Рені
Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)
У Болграді місцевий громадський активіст, офіцер запасу ЗСУ Андрій Стрелов наполегливо домагається скасування платних послуг, що надаються населенню комунальним некомерційним підприємством Болградської міської ради «Болградська центральна районна лікарня». На думку активіста, сам факт платних медичних послуг у державних та комунальних закладах охорони здоров’я є порушенням закону та прав людини у нашій країні. Андрій Стрелов зв’язався з власним кореспондентом «Бессарабії INFORM» у місті Рені та розповів про свою громадську діяльність.
«Нормативно-правова база регулює систему охорони здоров’я, а не права пацієнтів»
«Всім нам відомо, що в лікарнях Ренійської, Болградської та інших громад існують багато платних послуг, у тому числі безліч досліджень, а деякі лікарі, не сромлячись, беруть кошти за консультації. На прикладі Болградської ЦРЛ я почав розбиратися з цим питанням: зокрема зробив декілька запитів через «гарячу урядову лінію» до Болградскої лікарні стосовно платних послуг, – повідомив Андрій Стрелов. – На підставі отриманих письмових відповідей з’ясувалось, що всі комунальні лікарні й навіть ФОПи повинні заключати договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Саме НСЗУ за пакетами медичних послуг виділяє відповідні кошти. Проте у даному випадку є одне «але». Як зазначив генеральний директор Болградської ЦРЛ Віктор Дішлі у письмовій відповіді, лікарня користується наказом від 30 червня 2022 року №87. Наказ діє на підставі рішення №1192-VIII Болградської міскої ради про перелік і вартість платних послуг, що надаються понад обсягів, передбачених програмою державних гарантій медичного обслуговування, – тобто завжди».
За словами громадського активіста, якщо комунальна лікарня перевиконала програму надання послуг у межах договорів з НСЗУ, то вона може і повинна підписати договори з нацслужбою на додаткове фінансування, а електронний облік діяльності медзакладу лише дає інформацію стосовно того, скільки послуг надала лікарня громадянам. Андрій Стрелов впевнений: закони, постанови та накази в системі охорони здоров’я регулюють саме цю систему (зокрема для нарахування медичному персоналу заробітної плати), а не права громадян.
«До мене, як до звичайного пацієнта, не повинна застосовуватись нормативно-правова база лікувальних закладів, – вважає активіст. – Для мене передусім важливі ст. 3 Конституції України, яка говорить, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю», та ст. 49 Конституції, яка гарантує громадянам право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Виходячи з цих статей Основного Закону держави, я склав заяву до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, яка ще перебуває на розгляді. Втім, ефект від цього звернення вже є: Болградська районна лікарня скасувала платні послуги. Для всіх читачів нагадаю: за всі державні послуги громадяни вже заплатили у якості податків. Саме з них нараховується заробітна плата лікарям і медперсоналу взагалі, та саме за рахунок податків закуповується та утримуєтсься медичне обладнання, яке, до речі, й дозволяє лікарням працювати та отримувати фінансування від НСЗУ. Крім того, з наших податків йдуть кошти на комунальні послуги, ремот медичних установ та все інше».
«Треба в правовий спосіб змушувати органи влади реагувати на звернення громадян стосовно гострих соціальних питань»
Андрій Стрелов не обмежився лише правовими аспектами діяльності системи охорони здоров’я: зокрема активіст займається вирішенням інших гострих соціальних питань. Як корінний ренієць, Андрій уважно стежить за життям рідного міста і не може залишатися байдужим до проблем Ренійської громади. Одна з найболючіших місцевих проблем – це величезна кількість бродячих собак. Їхня чисельність зростає жахливими темпами, але ні міська влада, ні громадські організації, ні волонтери (за винятком поодиноких випадків) нічого не роблять для розв’язання питання. Бродячі собаки в Рені вже перетворилися на справжнє лихо: вони не лише кидаються на людей (зокрема дітей), а й розтягують сміття із контейнерів. При цьому страждають і багатоквартирні будинки, і приватний житловий сектор: сміття, в якому риються собаки, іноді розноситься на цілі квартали міста… Таким чином, ця проблема також знаходиться у контексті охорони здоров’я, оскільки вона безпосередньо пов’язана із санітарно-епідемічною безпекою населення.
«Якщо той чи інший житель Рені стурбований цим питанням, насамперед я раджу написати заяви до ветеринарної служби та міської ради з проханням вжити міри з цього приводу. Обов’язково треба вимагати, щоб ваша заява отримала реєстаційний номер. Протягом 30 днів відповідний орган влади повинен надіслати письмову відповідь що до того, які міри він вжив для вирішення питання, – підкреслив Андрій Стрелов. – Якщо відповіді немає, раджу звернутись на «гарячу урядову лінію» за номером 1539 зі скаргою стосовно бездіяльності органу влади. Потім звернення направляється до того органу, до якого ви вже зверталися. Знову ж таки, цей орган повинен протягом 30 днів надати відповідь на вашу адресу. Ця ж відповідь йде ще до трьох розпорядників за підпорядкованістю. Іноді цього достатньо, щоб орган влади ухвалив потрібне рішення та усунув проблему».
Громадський активіст навів такий приклад. За його словами, минулого року на Одещині здійснювалась вакцинація тварин від сказу. У Болградському районі ця процедура чомусь була платною – 10 гривень за кожну тварину.
«Мені довелося розбиратись у питанні: я знову звернувся до «гарячої урядової лініі», щоб ветеринарна служба пояснила, на чому грунтується платна послуга з вакцинації тварин. Я отримав відповідь: мовляв, безкоштовні вакцини виділяють за рахунок держави на підставі постанови Кабінету міністрів України, але вакцинація платна, тому що міністр аграрної політики вирішив встановити відповідні платні послуги. Піднявши дану постанову, я з’ясував, що в ній чітко прописано: вакцинація здійснюється безкоштовно, а наказ окремого міністра їй суперечить. Отже, вимагання коштів від громадян – цілком безпідставне. Після мого усного звернення до уповноваженого парламенту з прав людини начальниця районної ветеринарної служби особисто приїхала та повернула мені кошти», – повідомив Андрій Стрелов.
«Всі платні послуги лікарні – цілком законні та прозорі»
Однак повернемося до теми платних медичних послуг у державних та комунальних закладах охорони здоров’я. На наше прохання це питання прокоментував заступник генерального директора Болградської центральної районної лікарні Володимир Желясков.
«Інформація Андрія Стрелова щодо скасування наших платних послуг не відповідає дійсності. У нашій лікарні, як і в інших комунальних лікарнях, діє досить великий перелік платних медичних послуг. Але платні послуги надаються лише у випадках, коли це перевищує обсяг безкоштовного медичного обслуговування, передбаченого НСЗУ, – розповів Володимир Юрійович. – Наприклад, якщо пацієнт приходить на УЗД-обстеження і має електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря поліклініки, то він проходить цю процедуру безкоштовно. Якщо ж громадянин приходить до нас без електронного направлення, ми не маємо правових підстав для надання цієї послуги безкоштовно. Крім того, до нас нерідко звертаються іноземні громадяни – найчастіше громадяни Молдови. За законом вони навіть теоретично не можуть отримати в Україні електронне направлення. Відповідно, таким людям ми надаємо лише платні послуги. Зазначу, що вартість таких послуг визначена за всіма напрямками медичної діяльності. Це і перебування у стаціонарі (вартість одного дня лікування), і послуги лікаря під час амбулаторного прийому, і багато іншого. За кожною послугою пацієнт отримує квитанцію, за якою він здійснює оплату».
Володимир Желясков підтвердив, що Андрій Стрелов лише за останні два місяці написав понад десяти різних звернень щодо нібито незаконних дій медперсоналу Болградської ЦРЛ. За словами нашого співрозмовника, громадський активіст у чомусь має рацію, проте він помиляється в одному – у неправовому характері платних медичних послуг. Заступник гендиректора лікарні уточнив, що перелік платних послуг затверджено Болградською міською радою, оскільки саме вона є засновником районної лікарні. Ще у 2022 році було внесено зміни до законодавства України про охорону здоров’я, після чого платні медичні послуги остаточно узаконили. Більше того, тепер визначення переліку та вартості таких послуг – це виключно повноваження самої лікувальної установи. Ні міськрада, ні райрада, ні райдержадміністрація не можуть втручатися у цей процес.
«Хочу ще раз наголосити: всі наші платні послуги є абсолютно законними. І калькуляція береться не зі «стелі»: існує певна методика розрахунків, – зазначив Володимир Юрійович. – Звичайно, тут може виникнути питання: а хто контролює правильність цих розрахунків? Відповім: регулярно ведеться моніторинг фінансової діяльності нашої лікарні, ми звітуємо про всі доходи і витрати, діє і громадський контроль, яскравим представником якого можна назвати Андрія Стрелова. Також треба розуміти, що тут діє фактор конкуренції між різними медичними установами, які намагаються залучити пацієнта. Якщо наші платні послуги будуть дорожчими, ніж аналогічні послуги у приватних клініках та діагностичних центрах, то ми втратимо пацієнтів. Навіть на території лікарні діють приватні медичні структури, і нам доводиться з ними співіснувати.
Таким чином, за всієї поваги до позиції Андрія Стрелова, у нас немає жодних підстав скасовувати платні послуги. Якби ми їх скасували, то втратили б великий обсяг можливостей, які, як я вже сказав, насамперед потрібні людям без електронних направлень».
«Ми відкриті для громадського контролю, у тому числі зі сторони ЗМІ»
Заступник гендиректора Болградської ЦРЛ додав, що за всієї своєї значущості платні послуги приносять не більше трьох відсотків від загального доходу закладу. За словами Володимира Желяскова, «це мізерна сума порівняно із фінансуванням від НСЗУ». Водночас необхідно додати, що левова частка доходів від платних послуг лікарні надходить завдяки обов’язковим медичним оглядам, зокрема оглядам працівників підприємств та організацій. До того ж, сплачують за ці послуги самі організації. Щоб уникнути вживання готівки та зняти всякі підозри у «фінансових маніпуляціях», керівництво ЦРЛ ще три роки тому закрило касу на території лікарні і запровадило практику оплати медичних послуг лише через банківський термінал. Тим самим вся фінансова діяльність Болградської центральної районної лікарні є цілком законною та прозорою.
Завершуючи бесіду, Володимир Желясков подякував редакції «Бессарабії INFORM» за об’єктивну та професійну позицію у вивченні такої складної та чутливої теми, як охорона здоров’я.
«Я щиро переконаний у тому, що преса також має виконувати функцію громадського контролю. Ми хочемо співпрацювати з журналістами, а не конфліктувати. І якщо ми припускаємось якихось помилок, то завжди відкриті для ЗМІ і готові до конструктивної критики», – резюмував заступник гендиректора ЦРЛ.
Позаштатний журналіст в місті Рені