Сьогодні Україна відзначає декілька свят ─ подробиці

Сьогодні, 17 березня, в Україні відзначають одразу декілька свят: останній день Масляної, Прощену неділю, День мобілізаційного працівника та День працівника житлово-комунального господарства. Чому так співпало, розповість «Бессарабія INFORM».

Масляна чи Масниця: як святкували в Україні та що насправді готували в цей день

Які традиції на Масляну були в Україні та як правильно називати свято, розповіли на «1+1».

Масляна у 2024 році в Україні тривала із 11 по 17 березня. З давніх-давен Масляна відзначається протягом тижня перед Великим постом. Дата за церковним календарем зумовлена тим, що 18 березня розпочнеться Великий піст, який триватиме по 4 травня. Великдень у 2024 році випадає на 5 травня.

Масляна чи Масниця: як правильно називати свято в Україні

Свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, тільки з різними назвами: у чехів це свято називається Менсопуст, у словаків – Фашіанг, у поляків – Запусти, у росіян – Маслєніца. Назва Масляна пов’язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м’ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана.

Масляна в Україні насправді має багато різних назв, найвідоміша і найпоширеніша з яких — Масниця. В окремих регіонах побутували також такі назви як Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень. М’ясопустною Масляну називають через те, що в період святкування утримуються від вживання м’яса, сирною – тому що на цьому тижні їдять багато сиру, Масницею – тому що вживають велику кількість масла.

Центр, схід і південь святкує Масниці, які теж називають Колодки чи Колодієм. У побуті вживаються також:  Заговини і Ніжкові заговини. Масниці це те саме, що Масний, Тлустий, Жирний тиждень в багатьох культурах. Західніші регіони України називають цей тиждень Запусти/Запуст, Сиропуст. Також, Масляний тиждень відомий своїм обрядом Колодія, який святкували по всій Україні.

Масляна 2024: походження свята

Насправді Масляна є язичницьким святом, яке було згодом змінено Православною церквою. До цього люди відзначали Проводи зими та настання весни, коли наші предки вшановували сонце, як Бога. Тоді і з’явилась традиція пекти круглі коржі, що за формою нагадують сонце. Вважалося, що з’ївши таку страву, людина отримає частинку сонячного світла і тепла. Вже згодом коржі замінили млинцями.

Масляна в Україні: що готували у цей день

За однією з версій, на Масляну в Україні готували вареники, оскільки це здавна є українською обрядовою стравою. Звичайно, вареники історично більш популярна ритуальна страва для українців. Пов’язували ж це із тим, що вареник за формою нагадує Місяць, а початок Великого посту зазвичай майже орієнтовно починається поруч із днем Весняного рівнодення. В останній тиждень перед постом вареники готували різноманітними способами. Один із найпопулярніших — вареники з сиром, запечені зі сметаною та маслом.

За іншими переказами, на Масляну все ж готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Млинці у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масниці та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Млинці готувались в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця. Здавна казали: “Без млинця – не Масляна”.

Масляна: як святкували в Україні 

Найпопулярнішими забавами, які раніше влаштовували в селах, були: кулачні бої, поїдання на час млинців; катання на санях; лазіння на стовп за призом; ігри з ведмедем; спалювання опудала; купання в ополонках.

Найвідомішим обрядом Масниці є Колодка або Колодій: компанія одружених жінок збиралася у когось вдома, готували застілля і приносили поліно чи колодку. Дерево прикрашали стрічками і йшли з ним по домівках неодружених хлопців та дівчат: у такий спосіб вони «карали» тих, хто вчасно не одружився. Також, однією із найулюбленіших традицій цього дня є спалювання опудала зими, яке відбувалось в останній день Масляної – Прощену неділю. Взагалі, на Масляну гуляють всі сім днів — Масляний тиждень, кожен з яких має свою назву і традиції.

Прощена неділя 2024: традиції, як просити пробачення, молитва та заборони

Прощена неділя – особливе християнське свято, останній день перед великоднім постом. Прощена неділя – останній день Масниці, остання неділя перед Великим постом. Певної дати в цього дня немає, оскільки початок посту припадає на різні дні лютого та березня, залежно від дати Великодня. У 2024 році цей день припадає на 17 березня, розповіли у «Главком».

Цей день – час духовного очищення. Він допомагає краще підготуватися до Великого посту, який починається вже на наступний день. Та й просто допомагає стати краще.

У цей день віряни просять у близьких, друзів і Господа прощення за всі гріхи, вчинені протягом року.

Традиції

За церковними переказами, у давнину монахи з монастиря Святого Савви в Палестині цього дня вирушали в Іудейську пустелю, щоб відсвяткувати Великий піст. Вони знову не збиралися разом у храмі аж до свята Входу Господнього в Єрусалим. У той час монахів чекали різні випробування і навіть смерть, тому ніхто не знав, чи побачать вони один одного знову. Тому перед походом у пустелю увійшло в звичай вибачатися один перед одним.

На честь цієї традиції сьогодні в храмах проводять чин прощення (зазвичай увечері або після літургії), під час якого священик просить віруючих пробачити йому вільні чи невільні образи. Він став на коліна і вклонився до землі. Люди також просять вибачення спочатку у своїх священиків, а потім один в одного. Потім вони цілуються на знак примирення.

За традицією, у Прощену неділю православні просять один в одного вибачення за всі біди та образи, завдані протягом року. Вважається, що Великий піст втрачає свій високий сенс, якщо зводиться до простого утримання від їжі, без взаємного прощення образ.

Попросити вибачення може кожен. При цьому особливо виділяють важливість покаянь (і вміння це робити) сильних перед слабкими, багатих перед бідними, молодих перед літніми тощо.

Якщо у цей день перед вами вибачиться людина, у відповідь скажіть «Бог простить, і я прощаю».

Вважається, що в цей день легше пробачити борги, ніж в інші дні. Хоча б тим боржникам, які перебувають у складному матеріальному становищі.

Що варто зробити у Прощену неділю

Обов’язково в цей день варто відвідати церкву. У цей день прийнято не тільки просити вибачення і прощати, але і займатися добрими справами.

Обов’язково проведіть час з сім’єю, попросіть вибачення у померлих родичів, оскільки не тільки живі заслуговують почути у вас покаяння. Вибачте їх за образи, щоб зняти тягар з душі.

Покайтеся і вимовте молитву про прощення.

І, звичайно, підготуйтеся до початку Великого посту. Відпустіть весь негатив у минуле.

Як правильно просити прощення

Священики зазначають, що недостатньо просити пробачення звичним словом «пробач», адже це стало для нас надто звичним явищем. Традиційно відбувається така розмова:

– Прости мене!

– Бог простить і я прощаю!

При цьому дуже важливо, щоб ваші вибачення йшли від серця, були чистими за наміром, а не були просто даниною церковній традиції. Тільки так слова можуть мати вагу. Оскільки Прощена неділя є останнім днем ​​перед Великим постом, прийнято також запрошувати до нас друзів та рідних та накривати пишний святковий стіл.

День мобілізаційного працівника в Україні

Сьогодні, 17 березня, в Україні своє професійне свято відзначають співробітники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматів), пише УНН.

Вперше, згідно з наказом міністра оборони, День мобілізаційного працівника України відзначили у 2000 році. Тоді дата святкування припадала на 14 вересня. Це було пов’язано з тим, що саме у вересні 1992 року створено Управління мобілізації і комплектування Головного штабу Збройних Сил України.

З 2016 року дату святкування перенесли на 17 березня. Адже саме цього дня, через гібридну війну, яку рф розпочала проти України, було розпочато першу хвилю мобілізації на особливий період тривалістю 45 днів, в ході якої було здійснено призов військовозобов’язаних та резервістів до ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, ДПСУ та інших військових формувань України.

З початком повномасштабної агресії росії проти України роль мобілізаційних працівників суттєво зросла, адже вони є ключовою ланкою поповнення лав ЗСУ якісним кадровим резервом.

День працівників житлово-комунального господарства

Про історію професійного свята розповідає «Ділова мова». День робітників торгівлі, побутового обслуговування населення і комунального господарства  колись (у Радянському Союзі) відзначався з 1966 року в четверту неділю липня. Пізніше, за Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 01.11.1988 року № 9724-XI „Про внесення змін до законодавства СРСР про святкові та пам’ятні дні” День робітників торгівлі було перенесено на третю неділю березня. І офіційно саме в цей день свято і повинно відзначатися. Однак до сих пір не тільки деякі торгові організації, але й власні регіональні структури продовжують відзначати це свято як колись у четверту неділю липня. Таким чином можна констатувати два свята „День торгівлі”. Один у березні, другий в липні.

В Україні, на підтримку професійних спілок і ініціативи працівників житлово-комунального господарства та побутового обслуговування населення це свято закріплено відповідним Указом Президента України від 15 лютого 1994 року № 46/94, а також відповідно до редакції Указу Президента N 385/95 від 19 травня 1995 року і має назву «День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення». День його святкування встановлено у відповідності з попередньою датою, тобто на третю неділю березня.

У 2024 році День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення припав на 17 березня.