Нагорода знайшла своїх Героїв посмертно: трьох захисників з Ізмаїльщини удостоєно орденів «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ ступеня
Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)
Війна забирає найкращих… Сьогодні, 19 січня, в Ізмаїльській райадміністрації родинам загиблих вручили ордени «За мужність» ІІІ ступеня, якими Указом Президента нагороджено посмертно трьох захисників. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».
Почесні нагороди вручав очільник району Родіон Абашев. Орден 21-річного мешканця села Ларжанка старшого солдата Данила Вікторовича Ніколаєва вручили матері Героя Олесі Анатоліївні. Навідник аеромобільного відділення Данило героїчно загинув 29 травня 2023 року на Донеччині, до кінця залишаючись вірним своєму обов’язку.
Почесний орден також передано дружині та матері загиблого Героя Міхова Григорія Михайловича. Сорокарічний мешканець Ізмаїла загинув у боротьбі за Україну 6 травня минулого року на Донеччині. Григорій народився в селі Голиця Василівської громади Болградського району 17 травня 1982 року. Після закінчення школи в Ізмаїлі здобув професію тесляра та пов’язав своє життя з будівельною справою. До лав Збройних Сил України Григорій Міхов став на початку лютого минулого року. Рідні та близькі захисника згадують, що Григорій був щирою, відважною, позитивною людиною, мав хист до музики та любив грати на гітарі. У Григорія залишились дружина Наталя та дві донечки — дев’ятнадцятирічна Анастасія та п’ятнадцятирічна Дар’я.
Нагороду солдата Сиваченка Віталія Володимировича отримала його дружина ─ Наталія Іванівна.
Життя 49-річного солдата, десантника, мешканця с.Саф’яни Ізмаїльського району, обірвалось 7 квітня 2023 року на Донеччині. Захисник та його побратими потрапили під ворожий артилерійський обстріл поблизу міста Мар’їнка. Поранення Віталія виявилися несумісними з життям. Захисник народився 21 жовтня 1973 року в селі Щербані Вознесенського району Миколаївської області. Протягом життя присвятив себе сфері будівництва та майже до 2013 року проживав та працював у Новій Каховці на Херсонщині. У 2014 році одружився та після весілля подружжя переїхало жити до Саф’ян. Тут у захисника народились донечка Віра та синочок Володимир.
Минулого року навесні Герой відправився на «нульові» позиції в Донецьку область. Дружина добре пам’ятає останню «мовчазну» розмову з чоловіком ─ це було спілкування майже без слів, «розмова» поглядами. На жаль, 7 квітня його не стало.
Вічна пам’ять Героям! Щирі співчуття родинам загиблих захисників України!
Позаштатний кореспондент Бессарабії ІНФОРМ у місті Білгород-Дністровський