Як ЄС та міжнародні партнери вирішили протидіяти масштабним фінансовим порушенням ─ голова Держаудитслужби України

У програмі фінансування бюджету ЄС на 2024-2027 роки планується утворення спеціального Українського фонду (Ukrainian Facility) на 50 млрд євро. Як ЄС та міжнародні партнери контролюватимуть використання коштів на відновлення України, розповіла в авторській колонці «Економічної правди» голова Держаудитслужби Алла Басалаєва. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».

Посадовиця зазначила, що підтримку з боку європейських партнерів в умовах повномасштабної війни складно переоцінити. Протягом двох неповних років Євросоюз вже надав Україні 67,7 млрд євро.  Наразі у програмі чергового циклу фінансування бюджету ЄС на 2024-2027 роки планується утворення спеціального Українського фонду (Ukrainian Facility) ще на 50 млрд євро.

«Фонд має запрацювати з січня, а перші кошти на відновлення України підуть з квітня 2024 року. Ключовим національним контролером за ефективністю витрат міжнародних коштів буде Державна аудиторська служба України. Ми вибудовуємо таку модель фінансового контролю, яка буде прозорою та зрозумілою і для партнерів з ЄС, і для українців», ─ наголосила Алла Басалаєва.

За словами голови Держаудитслужби, Україна вже розробила кілька власних програм відбудови, серед яких єВідновлення, платформа DREAM тощо. Ці програми працюють, проте наша країна зазнала занадто багато руйнувань з боку росії.

Майбутній фонд Ukrainian Facility повністю контролюватиметься Євросоюзом і всі рішення прийматимуть теж там. Також у програмі є напрямку, де необхідна безпосередня участь України.

Так, Уряд України подає свої пропозиції, що саме необхідно відновлювати у першу чергу. Далі ─ Ukrainian Facility залучає гроші інших міжнародних партнерів, приватних або державних.

«Ці інвестиції додаються до вже наявних коштів ЄС. Головна задача цього “стовпа” – створення механізму зниження ризиків для інвесторів. Вбачається підтримка українського приватного сектору», ─ розповіла очільниця Держаудитслужби.

Розбудова уряду та допомога неурядовим організаціям ─ це більш широке коло витрат: від зарплат держслужбовцям чи закупівлі техніки до фінансування експертних і консультаційних висновків.

У Європарламенті вже пройшов перше читання Проєкт регламенту, який регулює Ukrainian Facility. Він визначає, що перевіряти витрати Фонду будуть декілька установ. Зокрема, від Євросоюзу – це європейський Board of Auditors (Рада аудиторів). Натомість національних контролерів буде два – Держаудитслужба та Рахункова палата. Вони уповноважені проводити аудит та фінансові інспекції витрат.

«Board of Auditors має право почати перевірку в будь-який момент. Але як показує практика, європейці зазвичай покладають ключові функції саме на національні органи фінконтролю. І швидше за все, за основу буде взято вже напрацьовану, зокрема і в Україні, модель фінансового контролю – через механізм перевірки проєктів в рамках програм транснаціонального та прикордонного співробітництва, що фінансується з фондів ЄС, та операційної співпраці з OLAF. Фактично ми вже її налагоджуємо, але маємо зробити ще більш дієвою та ефективною», ─ прокоментувала Алла Басалаєва.

Фінансовий контроль в будь-яких країнах, де присутні європейські гроші, здійснює Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (фр. Office européen de lutte anti-fraude, OLAF). Це незалежний орган ЄС при Єврокомісії, який бореться з шахрайством з коштами ЄС, корупцією та серйозними порушеннями в європейських інституціях, а також розробляє політику боротьби з шахрайством для Європейської Комісії.

OLAF працює і в нашій державі. Партнером OLAF з боку України виступає саме Держаудитслужба, яка була визначена Національним контактним пунктом (НКП) ще у 2017 році. У березні 2023 між сторонами підписано Адміністративну домовленість про співробітництво.

Окремий структурний підрозділ Держаудитслужби України інформує OLAF про факти шахрайства, корупції чи будь-якої іншої незаконної діяльності, які можуть вплинути на інтереси ЄС.

«Як це працює в реальності? Наприклад, в цьому році ми отримали звернення громадянина, який запідозрив порушення з витратами коштів ЄС. Держаудитслужба одразу почала перевірку цього кейсу, а НКП зібрав інформацію в усіх підрозділах ДАСУ і надіслав вичерпний пакет документів до OLAF. OLAF зі свого боку, отримавши інформацію про можливе порушення та опрацювавши його, прийняв рішення почати розслідування. Його представники інтерв’ювали людей, списували інформацію з усіх електронних носіїв. Держаудитслужба допомагала колегам на місці: забезпечувала доступ, збирала і надавала необхідні дані, але жодним чином ми не впливали на процес», ─ розповіла голова установи.

Як зазначила А.Басалаєва, на сьогодні Національний контактний пункт надто обмежений у своїх можливостях. Наразі він є проміжним етапом для створення національної Служби координації боротьби з шахрайством (Anti-fraud coordination service, AFCOS) – органу, який співпрацює та повністю забезпечує діяльність OLAF в країні.

Натомість AFCOS є незалежною у своїй діяльності структурою, яка може просувати законодавчі зміни, розробляти та реалізувати національні стратегії, виявляти слабкі місця в управлінні коштами ЄС та усувати ці недоліки.

«Кожна держава-член ЄС самостійно вирішує, де найкраще розмістити AFCOS. У деяких країнах він вбудований у структуру Мінфіну, в інших – до МВС, а десь це цілком незалежний орган. Враховуючи, що в рамках Ukrainian Facility контролером фінансів планується призначити ДАСУ, в подальшому розбудовуватися український AFCOS буде на базі вже чинного Національного контактного пункту. Таким чином ми перейдемо до масштабної системи AFCOS, яка вестиме статистику порушень та аналізуватиме, де можуть виникнути проблеми. Щоб не шукати, куди поділися гроші, а наперед запобігати будь-яким негативним явищам», ─ йдеться в авторській колонці голови Держаудитслужби.

Аби перейти на цю модель, за словами Алли Басалаєвої потрібні законодавчі зміни, адже країна має відновлюватися після війни. Саме тому, на думку авторки, така багаторівнева структура фінансового контролю є оптимальною, оскільки в ній будуть взаємодіяти всі – ДАСУ, Офіс генпрокурора, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ.

«І ця модель працюватиме не лише задля фінансового контролю над коштами Ukrainian Facility, а й загалом усіх міжнародних донатів, які будуть надходити на відновлення України. В офіційному звіті Європейської комісії “Україна 2023” європейці позитивно оцінили прогрес України щодо захисту фінансових інтересів ЄС. Там відзначено створення Держаудитслужбою процедури запобігання порушенням, а також налагодження ефективної співпраці з OLAF на індивідуальній основі. Ми робимо все, щоб міжнародні партнери, довіряючи нам значні кошти, були впевнені в їх ефективному використанні», ─ підсумувала керівниця Держаудитслужби.