Питання екологічних проблем Куяльницького та Тузлівських лиманів вирішували в області: що відомо

Вчора, 12 грудня, в Одесі відбулось засідання постійної комісії обласної ради з питань екології, природокористування, земельних відносин, адміністративно- територіального устрою, запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків та оборонної роботи. Одне з головних питань, які розглядались на зустрічі, – щодо роботи з’єднувального каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря та обговорення «Пропозиції щодо збереження та відновлення Куяльницького лиману» Державної установи «Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України» (відповідний документ надійшов до обласної ради із супровідним листом від 02.11.2023 № 9/520). Про це повідомляє “Бессарабія INFORM”, посилаючись на Тузлівську громаду.

Участь у засіданні комісії взяли багато профільних спеціалістів, зокрема, члени постійної комісії, заступник голови Одеської ОДА А. Фігель, а також директор Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА І. Шатохіна, директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Є. Чикшеєв, представник ТОВ «Інститут морської аквакультури» О. Нєдов, Тузлівський сільський голова Л. Покровщук, Лиманський сільський голова В. Резніченко, Дивізійський сільський голова В. Скалозуб, член робочої групи з питань розвитку рибного господарства України при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Т. Моторна, в.о.директора НПП «Тузлівські лимани» І. Вихристюк, командувач оперативного угрупування військ «Дунай» В. Отрощенко, начальник 26 прикордонного загону ДПСУ К. Риньков, професор, завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури ОДЕУ П. Шекк, проректор з наукової роботи ОДЕУ Ю. Тучковенко, заступник директора з наукової роботи ДУ «Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України» О. Лайко, заступник директора із загальних питань ДУ «Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України» П. Буланович, начальник управління Одеської обласної ради з майнових відносин Л.Соколік, директор КП «Облтрансбуд» О. Лужанський та ректор ОДЕУ С. Степаненко.

На засіданні присутні досить жваво обговорювали наявні проблеми та розглядали варіанти їх можливого рішення. Зокрема, було розглянуто пропозиції щодо збереження та відновлення Куяльницького лиману. Адже за інформацією науковців, екологічна ситуація навколо водойми на сьогодні все ще залишається складною. Щорічне сезонне поповнення Куяльника 9-10 мільйонами кубометрів морської води несе загрози. У лимані можуть розпочатися процеси засолення й вапнування. Водночас екологи вважають, що Куяльницький лиман та його унікальні грязі можна врятувати – для цього треба наповнити його чистою прісною водою.

За результатами доповідей Одеській ОДА рекомендовано врахувати «Пропозиції щодо збереження та відновлення Куяльницького лиману» ДУ «Інститут ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України» при підготовці Регіональної Програми щодо збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману.

Щодо питання Тузлівських лиманів, то, враховуючи їх прогресивне висихання через відсутність достатнього живлення з річкового стоку, атмосферних опадів та постійного водообміну з морем, Одеській ОДА рекомендовано на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розглянути питання про першочергові заходи щодо недопущення катастрофічного висихання групи Тузлівських лиманів, у тому числі можливість використання для цього наявного обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря.

У той же час адміністрації НПП «Тузлівські лимани» рекомендовано вживати заходів для покращення гідрологічного режиму Тузлівських лиманів, зокрема через забезпечення водообміну з Чорним морем відповідно до науково обґрунтованих рекомендацій. Додамо, що у солоноводному лимані Бурнас солоність води на сьогодні приблизно вдвічі вища, ніж в Чорному морі. Лиман з’єднується з морем за допомогою системи каналів. Довжина водойми близько 7 км, ширина — від 1 до 3 км. Система лиманів Сасик — Шагани — Алібей — Бурнас отримала статус міжнародних водно-болотних угідь, як місця поселення водоплавних птахів та занесена в міжнародний список Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угідь.

А представники ТОВ «Інститут морської аквакультури» у свою чергу повинні підготувати необхідні документи для утримання й експлуатації обловно-пропускного каналу на 2-му кілометрі піщаної коси Чорного моря згідно з вимогами законодавства.