Ями, щебінь, асфальтний мінізавод: що буде з дорогами у Саф’янах найближчим часом?

Днями до редакції “Бессарабії INFORM” звернулись жителі селища Саф’яни, яке є центром Саф’янівської громади Ізмаїльського району, з проханням висвітлити проблему бездоріжжя  та запевнили, що наразі є шанс її усунути без особливих витрат, проте ним, на жаль, ніхто не користується. У деталях розбиралась журналістка “БІ”, яка поспілкувалася і з місцевими мешканцями, і з керівництвом ТГ. 

Як стало зрозуміло зі спілкування з мешканцями села, проблема доріг завжди була однією з нагальних у Саф’янах. Через те, що багато хто працює у місті Ізмаїл (відстань до райцентру – менш як 10 км), саф’янівцям доводиться щодня долати ділянку суцільних ям, що веде до траси М-15. Ями, тріщині, “гармошка” з асфальту та в багатьох місцях його повна відсутність додають чимало незручностей. Окрім цього, ця проїзна частина знаходиться у такому місці, яким ходить багато пішоходів, зокрема дітей, прямуючих до школи.

“Літом ще більш-менш, хоча також хочеться рухатися по нормальній дорозі, а не по камінню та пилюці. Але як тільки настає осінь та зима – все, ховайся. Багнюки по коліно, діти йдуть до школи зі змінною парою взуття, бо пройти можна лише у чоботах. Одна лише Лиманська вулиця чого варта! Туди ніколи навіть швидка заїхати не може, бо просто стане, і трактором прийдеться витягати. І колишня Пушкіна не краща. Центр взагалі розбитий“, – розповідає місцева жителька Марина.

Сергій, який працює у місті та щодня долає шлях на роботу й назад на старенькій “Таврії”, не може спокійно говорити про дороги у селищі:

“Я кожного місяця віддаю майже половину своєї зарплатні на ремонт машини. А користуватись громадським не можу, мені не підходить цей графік, я повинен бути на роботі набагато раніше. І як не старайся, все одно підвіска “злітає” дуже швидко. Я вже мовчу за диски… Це просто жах! Розумію, всім зараз тяжко, в нас війна, але потрібно вирішувати цю проблему! Тут також люди живуть, і проблеми ці виникли ще задовго до початку вторгнення“, – розповів житель села.

Андрій, який також живе у Саф’янах вже не перший рік, зауважив, що їхнє село не просте, і про це також потрібно пам’ятати.

“В нас тут розташоване найбільше в країні аграрне підприємство з вирощування екологічних продуктів. Також на березі озера є унікальна равликова ферма. Лише на ці дві локації, як тут всі знають, щороку приїжджають сотні туристів, і не лише з України. Я бачив тут і американців, і італійців, з Німеччини люди приїжджали. Помічав і депутатів Верховної Ради, ще до початку вторгнення… Вони сюди приїжджають і, окрім гарного, бачать й оці горе-дороги також. Що вони мають думати? Саф’яни – центр громади, а дороги, неначе в якомусь далекому хуторі. А в нас ще і ярмарки різноманітні часто на стадіоні відбуваються, фестивалі, які приймають купу гостей та глядачів. А дороги навколо стадіону також немає. Це репутація наша, не варто забувати про це. Мені це болить“, – висловив свою думку ще один співрозмовник журналіста “БІ”.

Люди розповідають, що вже стало традицією серед мешканців будь-яке будівниче сміття (у народі – “буд”) вивозити не на смітник, а засипати ним ями на вулицях села. Вони навіть підказують один одному, де це необхідно в першу чергу. А нещодавно біля залізничних колій були розвантажені величезні купи щебеню. Переговоривши з робітниками залізничниками, які його вивантажували, мешканці отримали відповідь, що цей щебінь можна брати та використовувати на свій розсуд. Однак, зважаючи, що відповідь може бути помилковою, та що в країні діє військовий стан, саф’янівці звернулись до редакції “БІ” з проханням висвітлити цю проблему загалом. Та зрозуміти, скільки ще це питання буде для них без відповіді.

Журналістка “Бессарабії INFORM” навідалась до керівничого апарату Саф’янівської громади. Відповіді на хвилюючі питання погодився надати секретар Саф’янівської сільської ради Сергій Йосипович Стандратюк.

“Ця ділянка вздовж залізничних колій, біля якої розвантажили купи, належить по закону до залізничного відомства (Регіональна філія “Одеська залізниця” АТ “Укрзалізниця” – ред.). Тому вони мають право зберігати там цей щебінь. Ми звертались до них неодноразово, тим паче дві такі ділянки є й біля Багатянського повороту. На що вони нам відповіли – цей щебінь, який вони зараз залишають або привозять новий з залізничих вагонів, потім використовують у своїх потребах. Той щебінь, який зараз лежить на саф’янівській ділянці, – ми з’ясовуємо, наскільки він їм потрібний. Якщо ні – то обов’язково вивеземо і надамо мешканцям можливість його збирати. Але я вважаю, що залізнична дорога сама його забере, адже він їм потрібен постійно. Працівники залізничної дороги самі кажуть, що вони мають безперервно дотримувати належний стан залізничної колії, тому його використовують на підсипку, тому машини його привозять. Вибрати самостійно, який щебінь ми можемо брати, а який ні – ми також не маємо права. Якщо мешканці села візьмуть собі щебінь, який тільки буде використовуватись – це вже буде вважатись крадіжкою, тим паче в умовах воєнного стану. І за це, відповідно, буде кримінальна відповідальність. Стосовно щебеню, який зазначений на світлині – він не відпрацьований, це був щебінь, який залізничники вивантажили з вагонів“, – розповів Сергій Йосипович.

Як пояснив детально наш співрозмовник, приходить вагонний склад, завантажений таким щебенем. Його розвантажують вздовж залізничної колії, потім частину використовують, щось замінюють, а потім приїжджають вантажні машини, які вивозять його на інші ділянки. Чому так? Тому що не усюди є місце, де цей вантаж можна залишити.

Але, як зазначив секретар селищної ради, місцева влада постійно працює над цими питаннями, і до приймальні звертаються мешканці громади з подібними питаннями.

“Ми не залишаємо поза увагою це. Якщо буде дозвіл на використання цього щебеню від Одеської залізниці – одразу запустимо його в роботу. Хочу підкреслити: якщо люди не бачать нашої роботи – це не означає, що вона не ведеться“, – наголосив Стандратюк.

Стосовно питання поганих доріг у Саф’янах в цілому Сергій Йосипович надав розвернуту відповідь.

“Наприкінці минулого тижня у селі Саф’яни закінчили ремонт великих дорожніх ям на вулиці Грушевського – там не менше 600 метрів буде вже відремонтованого дорожнього полотна. Напевно, такого не робилось за останніх років зо три.  Ви ж розумієте, що робити зараз повністю нове покриття вулиць просто неможливо – ні державна, ні обласна влада нам не надасть дозволу на використання бюджетних коштів на повноцінний ремонт доріг. Так, це дуже велика проблема. Але останній селектор, який був на минулому тижні, показав: усі кошти, які ми маємо, повинні використовуватись задля підтримки наших військових. Зазначу, що ми ще раніше розуміли, що так і буде. Саме тому в липні ми закупили мобільний асфальтний завод для нашої громади за кошти нашого бюджету. На сьогодні йде повним ходом робота над проведенням договорів у казначействі стосовно того, щоб закупити щебінь, відсів та бітумну емульсію. І як тільки казначейство виконає свої обов’язки та проведе ці гроші, то ми будемо мати можливість використовувати цей асфальтний завод для праці у всіх селах нашої громади, на тих дорогах, які нам належать. І Саф’яни будуть першим селом, яке отримає таку допомогу“, – розповів Сергій Йосипович.

Окремо він додав, що над таким інноваційним рішенням керівництво Саф’янівської громади працювало довго. Результат – закупівля мобільного вітчизняного виробництва асфальтного мінізаводу, який виробляє асфальт за польською технологією. І якщо порівняти, то ціна асфальту, за словами нашого співрозмовника, сьогодні сягає 6,5 тисяч гривень за тонну, а при використанні цього заводу ціна буде удвічі дешевшою.

“А якщо будемо використовувати б/у асфальт – це буде ще дешевше. Тим паче, що за час роботи мінізавод виробляє близько 800 кг асфальту. До речі, в Одеській області ми перші, хто має таке виробництво – в Україні подібних заводів лише 3 чи 4“, – підкреслив Сергій Йосипович.

Наостанок пан Стандратюк розповів, що приблизно через місяць усі необхідні документи вже мають буди оформленні, і громада матиме можливість закупити всі необхідні, так би мовити, інгредієнти. Також в апараті керівництва громади сподіваються, що це вдасться зробити до зими.

“При наявності нормальних погодних умов роботи будуть проводитись“, – запевнив наш співрозмовник.

Ще один момент – ідея про закупівлю власного асфальтного мінізаводу з’явилась не на пустому місці, а під час розв’язання питання проблемності доріг у селах громади.

“Якщо ми будемо очікувати, коли нам зроблять ямковий ремонт ті, хто виробляє асфальт, то це буде дуже довго – Саф’яни це показали. Ці кошти, які ми запланували на ямковий ремонт в Саф’янах, були виділені ще у липні. І лише на минулому тижні ми отримали цю роботу. Тому, якщо ми будемо мати матеріали, ми будемо робити все набагато бистріше“, – пояснив секретар сільради.

Для наших читачів ми нагадаємо, що за кошти Сафʼянівської сільської ради управлінням житлово-комунального господарства Саф’янівської сільської ради в середині літа була придбана машина для ремонту та обслуговування доріг “Tigab”. Рециклер асфальту, який призначений для ямкового ремонту доріг. Для того, щоб виготовити суміш, яку укладатимуть на дорожнє полотно, обладнання виконує вторинну переробку асфальту, використовуючи для цього такі матеріали, як шматки або крихта від продуктів фрезерування. Для цього регенератор безпосередньо на місці проведення робіт розігріває майбутні компоненти суміші та ретельно їх перемішує. В результаті виходить якісна асфальтобетонна суміш.