Цікавий Ізмаїл: якою таємницею володіє годинник Покровського собору?

Три зовнішні циферблати, які розташовані під куполом Покровського собору в Ізмаїлі, завжди видно здалеку. Бій годинника чутно – також. Беззаперечно, один з найбільших храмів Бессарабії вражає абсолютно кожною своєю частиною, починаючи від історії зведення і закінчуючи особливою атмосферою всередині храму. Однак сьогодні ми звернемо увагу читача на годинник, який був встановлений у 1931 році, на честь століття зведення храму, і котрий по сьогоднішній день справно видає бій кожні пів години. Про це розповідає “Бессарабія INFORM”.

Якщо ви почнете уважно вдивлятись в дзвіницю Свято-Покровського собору, то одразу побачите особливість на циферблаті міського годинника, який тут розташований, а саме – нестандартне зображення римської цифри 4. В усьому світі при написанні цього числа за допомогою римських цифр завжди використовується значення “IV”. Але тут. Ви побачите четвірку у вигляді “IIII”. Цікаво, еге ж?

Зауважимо, звичний для суспільства вигляд цифри «IV» з’явився завдяки «правилу Шварцмана» ще на початку ХІХ століття. Згідно з ним, у записі римськими “цифрами” не повинно бути більше трьох однакових символів поспіль. Але майстри годинникових справ з низки причин й у XXI столітті часто створюють на циферблатах своїх виробів четвірку саме у такому вигляді – «IIII». Більш того, всесвітньо відомі бренди годинників також дотримуються попереднього зображення цієї цифри. Винятком є хіба що лондонський Біг Бен з “IV” на циферблаті.

Щодо офіційної історії, як не дивно, назвати правдоподібну причину не може ніхто. Але для допитливих спостерігачів історики все ж пропонують кілька можливих варіантів виникнення такого факту. Обрати може кожен ту, яка йому найбільше сподобається.

Перша полягає у тому, що чотири однакові цифри, розташовані поряд, – це найперший спосіб зображення цифри 4, тому вважається класикою.

Друга має релігійне підґрунтя і розповідає про побоювання древніх римлян писати ім’я бога Юпітер на сонячному годиннику. Якщо детальніше, то розповідаємо. Одна з причин, через яку “IIII” використовувався на той час, могла бути пояснена римською міфологією. Верховним божеством Риму був Юпітер, бог неба та грому, а також король богів у давньоримській релігії. Латиною Юпітер позначався як “IVPPITER”. Оскільки “зв’язуватися” богами ніхто не хотів, римляни, можливо, не наважувалися вигравіювати частину імені свого верховного божества на сонячному годиннику або використовувати її в друкарстві. Ось чому число “IIII”, хоч і незручне, могло б бути кращим, ніж “IV”.

Наступною версією використання саме “IIII” є банальна неписьменність простого люду в середні віки, для яких чотири палички, що стоять поруч, були зрозумілішими, ніж паличка з галочкою.

Ну і на десерт – й досі існує версія «лінивого годинникаря», сенс якої зводиться до того, що майстрам годинникових справ просто ліньки було відливати нові форми для циферблатів.

На цьому особливості Свято-Покровського собору не закінчуються. У самому центрі соборної дзвіниці знаходиться Головний дзвін, який вражає своєю величчю та красою. Його вага – 650 пудів (це близько 10 650 кг), а його язика – 900 кг. Це, до речі, один із найбільших дзвонів в Україні! Другий за величиною дзвін важить майже 5,5 тонн. Третій – його називають Покровським – було відлито у 1833 році. А всього свого часу було відлито 11 дзвонів, прикрашених іконами Пресвятої Богородиці, шестикрилими херувимами та серафимами, образами святих. Ще один цікавий факт – наявна кам’яна триярусна дзвіниця була збудована вже у 1848 році. А до цього вона була дерев’яною.

І насамкінець – востаннє циферблат міського годинника замінювали у 2015 році, тому що попередній за багато років свого існування був сильно пошкоджений корозією. Необхідні роботи тоді були зроблені при підтримці тодішнього керівництва Ізмаїльського морського порту.