Людина, яка не мала у серці страху: захиснику з Болградщини Дмитру Гранчару посмертно присвоєно звання Герой України

Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне звання Героя України посмертно захиснику з Теплицької громади Болградського району Дмитру Гранчару. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM” із посиланням на 128-му Окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду та Теплицьку територіальну громаду.

Народився Дмитро Гранчар 21 травня 1982 року у місті Поті, Грузія. Після народження сім`я переїхала на батьківщину батька в село Теплиця. У 1998 році закінчив дев`ять класів сільської загальноосвітньої школи і став студентом «Арцизького професійного аграрного ліцею», що знаходиться в селі Теплиця. Отримав спеціальність електромонтера. Був одружений, має сина Артема 2006 року народження.

З 25 травня 2015 року був мобілізований до в/ч 3416 Дніпропетровської області. З 12 серпня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях.

3 листопада 2016 року отримав посвідчення учасника бойових дій. Продовжував і надалі захищати державну територіальну цілісність та суверенітет України (в/ч А1556, м. Мукачево, Закарпатська область).

Молодший сержант Дмитро Гранчар із позивним “Дємон” служив у танковому батальйоні 128 ОГШбр, був командиром екіпажу танка Т-72. Мужньому воїну було 40 років, коли ворожа ракета забрала його життя.

7 жовтня 2022 року Дмитро загинув під час штурмових дій поблизу населеного пункту Нововоронцовка Херсонської області. Майже два місяці тіло загиблого проходило експертизи. Захисника провели в останню путь 22 листопада 2022 року.

Побратими Дмитра згадують про нього як про відважного воїна.

“Його машина йшла на штурми тільки під прапором України, командир був абсолютно безстрашним, завжди рвався в бій, а коли в танку закінчувався боєкомплект, брав у руки гранатомет і автомат і розстрілював ворогів із люка. Безстрашного танкіста знали вороги, котрі в своїх соцмережах оголосили винагороду за його життя — 25 тисяч доларів. У жовтні минулого року, під час жорстоких зіткнень на Херсонщині, в танк Дємона влучила ворожа протитанкова керована ракета”, – зазначили у 128-й ОГШбр.

Про те, що наш земляк – це Великий Воїн, який йшов на штурми в авангарді і цим дуже підтримував піхоту, зазначила воєнна кореспондентка Євгенія Подобна.

“Він загинув, звільняючи Херсонщину від ворога, минулої осені. В одному з наступних боїв у своєму танку. Певний час хлопці не могли забрати його, бо той бій закінчився не на нашу користь. Але в перший же день, коли було звільнено цю ділянку, «Дємона» забрали. Дуже було боляче, що він не дочекався звільнення Херсона. Для якого так багато зробив. Памʼятайте його, людину, яка не мала в серці страху. Людину, яка йшла першою, дивлячись смерті в очі. Яка до останнього подиху звільняла від ворога нашу землю”, – підкреслила журналістка.