В Кілії поховали корабельного старшину, який отримав фатальні поранення під час атаки дронів на Бессарабію

Сьогодні в Кілійській громаді знову приспущено прапори — місто прощається з 31-річним корабельним старшиною Романом Борщ, який отримав важке поранення голови під час відбиття атаки дронів, що летіли в Ізмаїльський порт. Морського прикордонника прооперували в Одеському військовому шпиталі та вже хотіли виводити зі штучної коми, аж раптом він раптово помер у реанімації. Попрощатися з ним прийшло багато містян, зокрема колег з дивізіону морської охорони, держслужбовців, небайдужих кілійців. Прихилила коліно в знак пошани й журналістка “Бессарабії INFORM”. 

Цього ж дня Роман востаннє повернувся у рідне місто. За годину до цього проходило засідання чергової сесії Кілійської міської ради. Присутні держслужбовці та депутати пам’ять Романа вшанували хвилиною мовчання. Багато хто залишився, аби стати у живий коридор.

Заїхавши в Кілію, траурний кортеж рушив вулицями міста, де на узбіччі вже чекали городяни, охочі гідно провести свого захисника. По вулиці Портовій та Миру процесія вже йшла пішки. Біля Центрального парку багато хто з чисельних родичів та друзів мали змогу вперше побачити загиблого, тож емоції виливалися ріками сліз. До труни несли квіти і гірко плакали навіть просто знайомі, ба більше — незнайомі люди. Кажуть, Роман був дуже чуйною та приємною людиною, багато кому за своє життя допоміг.

Тут же до процесії доєдналися побратими Романа — прикордонники Ізмаїльського загону морської охорони. А вела колону прикордонна автівка з увімкненими проблисковими маячками.

Від початку головної вулиці до Дитячої спортивної школи, де процесія проходила пішки, коридором стояли люди, які з наближенням автівки опускалися на коліна. Це вже традиція для містян — проводжати загиблих під час виконання військового обов’язку, вхилившись їм до самої землі.

Далі Роман востаннє побував вдома — в місці, яке любив понад усе. Звідти процесія відправилася до Свято-Дмитрівського храму. Кінцевою зупинкою стало кладовище, де старшина знайшов спокій біля мами, яку втратив ще підлітком.

У військового залишилися п’ятирічна донечка, батько та брат.

Як повідомляла “Бессарабія INFORM”, Роман три роки служив у рядах морських прикордонників, після чого звільнився. Але клята війна змусила його повернутися до колег добровольцем. На жаль, смерть застала його навіть не на передовій, а дуже близько до дому…

Вічна пам’ять Захиснику!