Незадовго до смерті попередив про небезпеку колег зі зброї, чим урятував багато життів – в Кілію прийшло офіційне сповіщення про загибель ще одного Героя

Кілія знову поринула у жалобу — прийшло сповіщення про загибель справжнього патріота, мешканця міста Олексадра Кожухаря, 1985 року народження, який добровільцем пішов захищати свою країну напочатку повномасштабного вторгнення та бачив на власні очі найгірші жахи війни. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM” з посиланням на міського голову Вячеслава Чернявського та кілійців, які знали загиблого.

А знало Саню (саме так його звали усі друзі) чи не усе місто. Коли неофіційно стало відомо про його смерть два дні тому, це призвело у шок майже кожного кілійця. “Як жити без тебе?”, – писали його близькі, друзі, родичі. Він був прикладом гарної людини для багатьох.

Його шлях обірвався поблизу села Кліщіївка Бахмутського району, де він сумлінно виконував свій громадянський обов’язок.

Як стало відомо “Бессарабії INFORM” від військових, незадовго до цього він здійснив вчинок справжнього Героя – поредив колег по зброї з іншого підрозділу про небезпеку на ділянках фронту, куди вони мали стати. Тим самим солдат врятував чимало життів.

“Мав честь служити з Олександром. Достойніший воїн, дерся, як лев, сміливий та життєрадісний побратим”, – зазначив воїн-передовик ЗСУ з Кілії Володимир.

До співчуттів долучилася Кілійська міська рада.

“Він віддав життя за те, щоб кожен з нас мав можливість жити у вільній і незалежній Україні, щоб ми з вами щодня зустрічали схід сонця, могли обійняти дітей, батьків, щоб ніколи ворог більше не прийшов в наш дім!”, – виразив шану голова громади Вячеслав Чернявський та звернувся до рідних з найщирішими співчуттями.

Став до зброї Олександр напочатку повномасштабного вторгнення. До травня 2022 року служив у місцевій Роті охорони, де наразі несе службу його брат, після чого був переведений до іншої військової частини, а згодом – у гарячі точки. За вчинений героїзм 4 червня навіть отримав високу державну нагороду – “Золотий хрест” імені головнокомандувача ЗСУ, яку передав додому.

У Героя залишилися мама, двоє діток від першого шлюбу, а також кохана дружина, з якою він тільки нещодавно одружився після шести років стосунків.