Старт «Жнивам 2023» дав голова ОВА: у Білгород-Дністровському районі зібрались більш як 90 аграріїв – головне про «другий фронт» Одещини

У Білгород-Дністровському районі 20 червня в науковому центрі СФГ «Балкани» пройшла обласна нарада, під час якої оголосили про старт жнивної кампанії 2023 року. У заході взяли участь понад девʼяносто аграріїв Одещини та керівники виконавчої влади районів. Які нагальні питання обговорювали посадовці та сільгоспвиробники, розповість «Бессарабія INFORM».

Відучора, 20 червня, збиральна кампанія в області розпочата офіційно, а площа під збір врожаю складає більше одного мільйона гектарів.

Захід дав можливість представникам сільськогосподарської ниви поспілкуватися на ті теми, що на даний час хвилюють багатьох з них, отримати відповіді на найбільш гострі питання, обмінятися досвідом, а також ознайомитись з демонстраційними ділянками, розташованими на полях СВК «Родина».

Очільник області Олег Кіпер особисто дав старт цьогорічним жнивам за кермом комбайна. Після чого провели спільну профільну нараду  з підготовки до збиральних робіт «Жнива-2023» на базі наукового центру СФГ «Балкани».

У зустрічі взяла участь директорка Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Алла Стоянова.

«До збирання підлягає 538,3 тис. га озимої пшениці та тритикале, 194,7 тис. га озимого ячменю, 0,4 тис. га озимого жита, 7,6 тис. га ярої пшениці, 46,0 тис. га ярого ячменю, 20,5 тис. га гороху, 1,2 тис. га вівса. Крім того, необхідно зібрати 217,8 тис. га озимого ріпаку і 3,3 тис. га ярого ріпаку. Таким чином, загальна збиральна площа цьогорічних жнив становить 1029,8 тис. га», ─ розповіла посадовиця.

Вже відомо, що за площею лідерами збиральних робіт є чотири райони, а саме ─ Білгород-Дністровський (180,1 тис. га), Подільський (155,9 тис. га), Болградський (144,4 тис. га) та Березівський (124,8 тис. га). За інформацією представників Департаменту, для збирання врожаю планують залучити 4000 сучасних зернозбиральних комбайнів, з них тисяча будуть залучені з інших областей України.

На жаль, аграріям Одещини другий рік поспіль доводиться проводити польові роботи в умовах повномасштабної війни з країною-агресором, та попри це область залишається лідером агропромислової галузі у державі. Навіть незважаючи на такі виклики, як подорожчання матеріально-технічних засобів, логістичні труднощі, падіння темпів експорту та ряду інших, сільгоспвиробники продовжують працювати та наближувати перемогу на власному фронті. Важливість праці землеробів неодноразово підкреслював очільник Одещини.

 «Збір врожаю ─ відповідальне завдання, від якого залежить продовольча безпека як України, так і всього світу. Аграрії Одещини – наша опора, а ми їх підтримка. Тож бажаю, щоб і клімат, і погода, і настрій, і старання, і здібності сприяли процвітанню вашої справи. Ми зробимо усе від нас можливе, аби збір і експорт врожаю був максимально плідним і результативним», ─ заявив голова обладміністрації Олег Кіпер.

Окремим питанням підняли тему стосовно сучасних кліматичних умов, яка також є однією з важливих для подальшого розвитку сфери сільського господарства. Директорка Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Раїса Вожегова, яка взяла участь у нараді шляхом відеозв’язку, розповіла про науковий супровід адаптивного зерновиробництва в умовах зміни клімату для півдня України.

Під час наради звернули увагу й на кадровий голод в агросекторі.

«Усі розуміють в яких надскладних умовах доведеться працювати, але ми впораємося! Одна з головних проблем – нестача рук. Гострий дефіцит сезонних кадрів: трактористів, комбайнерів», ─ підкреслив керівник області.

Олег Кіпер також наголосив, що до розв’язання цієї проблеми необхідно залучати Центри зайнятості на місцях.

«Є ще низка нагальних питань, серед яких і зрошувальні системи, тому є над чим працювати!», – також заявив голова ОВА.

Проблематику стосовно меліорації порушувала у своєму виступі й Алла Стоянова. Наразі в регіоні площа зрошувальних земель складає 226,9 га, проте через зношеність меліоративних фондів та відсутність дощувальної техніки щорічно в області поливається максимум 40 тис. га. Це становить 15-17% від можливого. Аби вирішити ситуацію, є необхідність провести реконструкцію меліоративних систем на площі 140 тис. га та капітальні ремонти на площі майже 60 тис. га.

Також наголошувалося, що аграрії мають можливість проводити польові роботи цілодобово, адже для цього в області видано розпорядження голови «Про питання організації та проведення весняно-літніх робіт в умовах правового режиму воєнного стану та під час дії комендантської години». Крім того, керівництво обладміністрації планує вирішити питання щодо бронювання працівників господарств для роботи на полях.

 «Особисто займусь питанням бронювання аграріїв від мобілізації на період збору урожаю, аби не було формальних відмов. Також маємо врегулювати та систематизувати пересування вантажного транспорту, аби полегшити трафік», ─ наголосив Олег Кіпер.

Від приймаючого району про стан підготовки до жнив розповів голова Білгород-Дністровської РВА Василь Самокиш. Він поінформував про кількість техніки, що необхідна для збирання врожаю, а також про забезпеченість району складськими приміщеннями для подальшого зберігання зерна, зокрема про два додаткових приміщення, побудованих для даних цілей.

Наразі, у задовільному стані на території Білгород-Дністровщини знаходиться 83,4% зернових та 90% ріпаку. Підприємства розпочали збиральну кампанію і мають уже певні результати, зокрема СВК «Родина», СФГ «Надія», ПП «Агро-Соя» та ФГ «АФ Сергіївка».

Місцевим органам влади ─ районним адміністраціям та територіальним громадам – доручили поінформувати агросектор про те, що платники четвертої групи єдиного податку звільнені від сплати податку на землю за земельні ділянки, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або не придатні для використання у зв’язку із потенційною загрозою їх забруднення такими предметами.

Під час обговорення аграріям розповіли й про можливість участі у грантових програмах. Так, на поточний рік продовжено грантові програми з власної справи, садівництва теплиць та переробки. Наприклад, у квітні три сільськогосподарських підприємства області отримали такі гранти на загальну суму коштів 2,1 млн грн. Всього аграрії Одещини для фінансування грантових проєктів одержали 16,3 млн грн.

У ході наради обговорили й ряд інших питань, таких як вимоги чинного законодавства щодо дотримання правил техніки безпеки під час проведення комплексу польових робіт у поточному році; правил перевезення вантажів великотоннажним автомобільним транспортом; експорту сільськогосподарської продукції, зберігання та продажу палива  тощо.