У Вилковому знищили мальовничий пейзаж на узбережжі Дунаю, який зображали художники та полюбляли місцеві мешканці

У місті Вилкове під приводом санітарного видалення хворих зелених насаджень масово знищили здорові дерева на міській земельній ділянці на узбережжі Дунаю. Місце в рекреаційній зоні, де буяла зелень, вели до води гарний мостик і причал та захищала від дощу і сонця “Бочка Діогена”, побудовані власними руками мешканця Української Венеції, перетворилося на пустир. Місцеві вважають, що це робиться під майбутнє будівництво приватної власності, якого там не може бути апріорі. Про це “Бессарабії INFORM” повідомив вилківець, котрий має поруч дачу, і колись брав об’єкт у користування.

За словами Миколи Рибачука, він протягом тривалого часу орендував і плекав цю територію, аби мати змогу з комфортом відпочивати біля води. Побудував там дерев’яний мостик від дороги до самої річки, причал, на якому могли рибалити усі бажаючі, та встановив арт-об’єкт “Бочка Діогена”, де можна було відпочивати або ховатися від зливи. Через це туди часто навідувалися місцеві мешканці, яких, як стверджує пан Микола, він ніколи в цьому не обмежував. Мальовничий пейзаж полюбляли малювати місцеві художники. Але. Нові користувачі, які взяли ділянку під сінокосіння (!), видалили абсолютно усі дерева, а це понад 30 здорових та гарних насаджень. Яким чином вони заважали косити траву – незрозуміло. Схоже на те, що ділянку готують під забудівлю.

ДО:

ПІСЛЯ:

Зазначимо, Микола Рибчук і сам намагався подовжити оренду ділянки, але йому відмовили без обґрунтування причин.

“Відмовити громадянину Рибачуку Миколі Миколайовичу у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 (сорок дев’ять) років за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н, Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області – орієнтовною площею 0,2000га – для сінокосіння відповідно до статті 118 Земельного кодексу України”, – зазначили у документі.

Ділянку отримав інший користувач, проте невдовзі відмовився від оренди, а право отримав наступний – рішенням однієї сесії, що є порушенням процедури.

“Про розірвання довгострокового договору оренди землі № 104 від 15.01.2022 О.Єфімову та передачу земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років для сінокосіння О.Чебану”, – зазначили у документі.

І з цим ще можна було б миритися, якби не одне “але”. Одного дня Микола Рибчук дізнався, що на ділянці працюють бензопили. Знищувалося усе підряд під саму землю. Знаходячись за межами Вилкового, він не міг втрутитися у ситуацію особисто, але інші небайдужі мешканці вирушили на місце, аби спитати, на якій підставі відбувається це свавілля. Лісоруби запевнили, що діють згідно з рішенням виконкому Вилківської міської ради, але надавати документи відмовилися, що також є порушенням. На місце була викликана поліція, якій продемонстрували ордер на видалення, дійсно підписаний у міськраді.

Місцевим все ж вдалося виманити копію ордера. Виявилося, що документ не відповідає вимогам. Зокрема, не вказані кількість та породи дерев, які підлягають знищенню. А у відповідному рішенні виконкому від 25 квітня 2023 року зазначено, що видалятися будуть, увага (!) лише “сухостійні та фаутні дерева з чітко вираженими пошкодженнями та вадами стовбурів різного походження, наявності значної сухостійності дерев”. Акт обстеження дерев, яке мала провести спеціальна комісія перед дозволом на спил, активісти запросили в мерії офіційною заявою – наразі її розглядають.

Проте навіть неозброєним оком бачимо на фото, які зробили місцеві мешканці,  абсолютно здорові стовбури, за винятком кількох дійсно пошкоджених дерев.

І поки справа знаходиться на розгляді у поліції, місцеві не полишають спроб привернути якомога більше уваги до проблеми, звертаючись до адвокатів та екологів. Сьогодні, 8 травня, зареєстровано звернення у Екоінспекцію.

Проте, на жаль, колишню красу райського місця на узбережжі Дунаю вже не повернути. Це дуже обурює людей, які полюбляли проводити там час. Залишилися лише світлини та шедеври місцевих та приїжджих митців, зокрема пейзаж відомого художника Валерія Сюрхи з села Нові Петрівці Вишгородського району столиці, який гостював в Українській Венеції. Проте людям, яким болить таке знущання над природою унікального міста, кортить досягти справедливості, тож вони мають намір боротися зі свавіллям до кінця.