Побічні ефекти чи тимчасові труднощі: як проходить медична реформа у Білгород-Дністровському районі

Медична реформа триває в Україні уже протягом кількох років. Наразі актуальна концепція МОЗ стосується формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я. Проте у більшості простих мешканців викликає турботу питання щодо доступності медицини та можливого закриття лікарень. У попередньому матеріалі «Бессарабія INFORM» розповідала про реалізацію реформи в Ізмаїльському районі, сьогодні з’ясуємо, що чекає заклади охорони здоров’я Білгород-Дністровщини.

Нагадаємо, про новий інфраструктурний етап медичної реформи, який передбачає поділ на кластери, говорили ще у вересні 2022 року, коли Білгород-Дністровський район відвідав на той час заступник Міністра охорони здоров’я України Олексій Яременко.

Після унормування даного питання та прийняття постанови КМУ №174, розпочалась активна фаза обговорення пропозицій подальшої долі лікарень. Під час робочої зустрічі, що відбулась в райдержадміністрації наприкінці квітня за участі голів громад та керівників медичних установ, розглянули питання збереження наявної мережі закладів, проте з урахуванням економічних обґрунтувань.

За тиждень у продовження теми відбулась розширена нарада в області, ініційована Департаментом охорони здоров’я Одеської ОДА, щодо формування спроможної мережі закладів охорони здоровʼя та плану розвитку госпітального округу Одеського регіону. Очільники районів презентували результати обговорень та відповідні пропозиції.

Обласне керівництво запевнило, що реформа дозволить зробити медицину якісною і доступною на місцях, а ті медичні заклади, що не увійдуть до спроможної мережі, не будуть ліквідовані, а продовжуватимуть функціонувати та матимуть право і надалі укладати контракти з Національною службою здоровʼя. Більш прості випадки планують лікувати на місцях, а спеціалізовану допомогу будуть надавати на вищому рівні.

Чи можливо це на практиці і чого ж очікувати жителям громад Білгород-Дністровщини?  З урахуванням вимог постанови кластерним закладом запропоновано визначити КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня». До напрямів медичного обслуговування закладу увійдуть: акушерство і гінекологія (II рівень перинатальної допомоги), алергологія, анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах), дерматовенерологія, ендокринологія (крім хірургічних втручань), інфекційні хвороби, кардіологія, неврологія, нейрохірургія, отоларингологія, педіатрія, реабілітація, терапія, ортопедія і травматологія, урологія, хірургія, офтальмологія тощо.

Що стосується загальних закладів, визначеним критеріям відповідають два по району ‒ КП «Саратська центральна лікарня» та КНП «Татарбунарська багатопрофільна лікарня». Ці установи готові надавати базовий перелік напрямів медичного обслуговування та відповідають вимогам по кількості обслуговування населення. До мінімального переліку входять: анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах), неврологія, інфекційні хвороби, ортопедія і травматологія, терапія, хірургія.

Одним із істотних критеріїв при визначенні ролі лікарні у спроможній мережі є фінансова стійкість, а саме можливість власника  такого закладу забезпечити все необхідне для його функціонування. Естафету першості тут має Саратська лікарня: тут проведено реконструкцію і ремонт приймального, хірургічного, травматологічного відділень, а також реанімації та інтенсивної терапії. Нещодавно відкрили новий сучасний гінекологічний кабінет безбар’єрного доступу. Медичний заклад забезпечено апаратами УЗД, наркозними апаратами, ангіографом С-дуга, електрокардіографом, шприцевим насосом, дефібриляторами, моніторами пацієнта та іншим необхідним обладнанням.  Це стало можливим завдяки фінансуванню з бюджетів різних рівнів, зокрема й місцевого. Голова Саратської селищної ради Вікторія Райчева наголошує, що громада не має наміру зупинятися на досягнутому, а буде й надалі розвивати потужності лікарні. Медичний заклад на сьогодні спроможний як надавати якісні послуги, так і «заробляти» кошти, завдяки отриманим пакетам послуг від НСЗУ за Програмою медичних гарантій. Проблемним питанням залишається збільшення кадрового потенціалу та залучення висококваліфікованих лікарів.

Найбільш складна ситуація склалась для КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» та КНП «Старокозацька районна лікарня». Оптимальним варіантом може стати приєднання цих закладів до кластерної Білгород-Дністровської міської багатопрофільної лікарні. Проте, не все так просто. Власники медичних установ, які мають мінімальні шанси увійти до спроможної мережі як самостійні заклади, посилаються на недосконалість реформи. Але постає питання, чому одні господарі можуть практично і виважено підійти до вирішення питання, а інші керуються власними амбіціями?

Сьогодні на всіх рівнях влади наголошується, що розвиток таких медзакладів відбуватиметься за рахунок громад. Чи зможуть громади «потягнути» такі витрати?

То ж, якщо Старокозацька лікарня увійде до складу кластерної лікарні та отримає відповідний пакет НСЗУ, це дасть можливість зберегти заклад у статусі філії. З іншого боку, у разі неприйняття такого рішення, на базі лікарні може бути сформовано заклад первинної медико-санітарної допомоги.

Протягом останнього часу гостро стоїть питання і подальшого функціонування Білгород-Дністровської центральної районної лікарні. З початку травня через неотримання пакету послуг від НСЗУ перестало функціонувати інфекційне відділення, розташоване у селі Шабо. Що буде далі з будівлею та майном ‒ не відомо. Хто нестиме відповідальність за це ‒ також залишається без відповіді. Ця проблема виникла не сьогодні і не вчора.

Нагадуємо, з боку керівництва Шабівської сільської ради здійснювалися численні спроби «достукатися» до власника щодо передачі цих споруд до громади, про що «Бессарабія INFORM» повідомляла раніше, але сьогодні результат ‒ зачинені будівлі та нефункціонуюче відділення.

На сьогоднішній день, зважаючи на об’єктивні та суб’єктивні обставини, Білгород-Дністровська центральна районна не спроможна увійти до мережі, як самостійний заклад. Якщо все ж таки буде прийняте таке рішення, на плечі власника лягає великий фінансовий тягар, враховуючи також і те, що нормативна база вимагає витрачати на оплату праці не більше 85 відсотків отриманих у поточному місяці коштів і накопичених залишків.

Ситуація в районі неоднозначна: з одного боку є позитивні зрушення, які дійсно дозволять забезпечити населення якісними медичними послугами, з іншого ‒ людський фактор та низка проблем, що може негативно вплинути на подальший розвиток медичної галузі Білгород-Дністровщини.

Наразі, Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило наказ про утворення робочої групи з питань погодження пропозицій щодо визначення спроможної мережі закладів охорони здоров’я та проектів планів розвитку госпітальних округів. Залишається чекати, коли буде прийняте остаточне рішення про подальшу долю медичних закладів в районах.