“Основоположник хорового мистецтва”: Департамент культури ОДА узгодив встановлення пам’ятника румунському композитору Гавриїлу Музическу в Ізмаїлі – що скаже мерія?

Приємна новина для етнічних бессарабських румун – Департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА визнав доцільним встановлення пам’ятника видатному  румунському композитору Гавриїлу Музическу в Ізмаїлі, який народився і творив у столиці Бессарабії. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM”.

Як ми писали раніше, громадська організація “Одеська обласна національно-культурна румунська асоціація “Бессарабія” на чолі з керівником Анатолом Попеску, за рекомендацією Ізмаїльської міськради, звернулась до профільного Департаменту ОДА для надання офіційних висновків про доцільність встановлення в Ізмаїлі пам’ятника видатному румунському композитору на його малій батьківщині – цього вимагає відповідний регламент щодо встановлення пам’яток місцевого значення.

Обласні спеціалісти у сфері культури, вивчивши питання, відповіли – такий пам’ятник в Ізмаїлі однозначно можна встановлювати. Надалі – слово за міською радою.

Аргументи “За” встановлення пам’ятника в Одеської ОДА більш ніж переконливі. Життя румунського композитора і музикознавця українського походження Гавриїла Музическу тісно пов’язане з містом Ізмаїл – тут він народився у родині Вакули і Варвари Музиченків 20.04.1847, згодом працював викладачем співу у Ізмаїльській семінарії, тут зустрів свою дружину, тут заснував єпископський хор, писав музику і став відомим.

У 1860 році 13-річному Гавриїлу, який виступав в складі церковного ансамблю у духовній семінарії містечка Хуш Яського повіту, запропонували залишитися на навчання казенним коштом. Музичну освіту він продовжив, закінчивши консерваторію у місті Ясси (клас теорії музики П. Мезетті, скрипки – Г.Ваґнера, хорове диригування – Дж.Буради). Водночас у 1864-1866 роках співав другим тенором у хорах Національного театру та Ясської митрополії.

Та у 1866 році молодий митець після закінчення консерваторії повертається до рідного Ізмаїла, який у ті роки був центром Нижньодунайської єпархії на чолі з єпископом Мельхиседеком (Стефанеску). Під опікою єпископа, він працює педагогом музики на кафедрі вокалу Ізмаїльської духовної семінарії, пише кілька оригінальних концертів для архієрейського хору, виступаючи як регент і керівник. Вже перші твори, видані в 1869 з передмовою єпископа Мельхиседека, мали великий успіх.

Впродовж 1871-1872 років Гавриїл Музическу удосконалював майстерність у Придворній співочій капелі та Санкт-Петербургській консерваторії. У 1872-1903 роках він працює професором Ясської консерваторії, водночас у 1901 ставши її директором. Протягом 1876-1903 років він є керівником і диригентом хору Ясської митрополії. Разом із хором гастролював у Румунії та за кордоном. 1898 року після повернення з турне європейськими країнами, побував у Києві, Одесі та Кишиневі. Концерти хору пройшли з величезним успіхом.

Помер композитор 8 грудня 1903 року в Яссах (Румунія) та був похований на міському цвинтарі “Eternitate”.

Маестро Музическу є автором одинадцяти томів церковних співів і літургій, трьох хорових концертів із розвиненою поліфонічною структурою, 25 шкільних хорів і навчальних посібників, низки фортепіанних перекладень народних мелодій, хорових обробок українських, румунських, молдовських, болгарських і гагаузьких пісень. Його антологія «12 національних мелодій, записаних, гармонізованих і аранжованих для мішаного хору і фортепіано», створені на заклик Васіле Александрі, на Всесвітній виставці 1889 у Парижі відзначено великою золотою та срібною медалями.

“Він вважається основоположником хорового мистецтва, який здійснив своєрідний мистецький переворот у церковній музиці, вперше увівши до хору жіночі голоси”, – сказано у висновку Департаменту культури ОДА.

Пам’ятник видатному румунському композитору з ізмаїльським корінням планується встановити в Ізмаїлі у парку біля Покровського Собору. Остаточне рішення – за ізмаїльською мерією. Якщо міська рада дасть “добро”, громадські активісти зможуть замовити і встановити бюст або статую за рахунок європейських коштів вже восени цього року.

Одеська обласна національно-культурна румунська асоціація “Бессарабія” також вимагає у Ізмаїльської міської ради змінити недостовірно названу вулицю на честь композитора – з “Музиченка” на “Музическу” – саме під таким ім’ям митець підписував свої твори. Громадська організація також просить розглянути можливість надання назви “імені Гавриїла Музическу” одному з музичних закладів у місті Ізмаїлі – народній художній школі, музичній школі, музичному салону чи майбутньому концертному залу міста.