Чотири роки боротьби з “системою”: охоронці Ізмаїльського порту продовжують позиватися до АМПУ, з вини якої втратили роботу

В Ізмаїлі майже чотири роки триває боротьба простих людей з «системою» – з початку 2023 року відновлені поточні засідання “довгограючого” суду охоронців Ізмаїльської філії АМПУ, які були незаконно звільнені ще у травні 2019 року, з керівництвом компанії. З майже п’яти десятків людей, які втратили робочі місця, 25 осіб, переважно передпенсійного віку, вирішили добиватися справедливості та повернути собі відібране у них право працювати на держпідприємстві. Із самого початку і, з його твердження, до переможного кінця людей в ​​суді захищає ПРМТу (Профспілка робітників морського транспорту) та адвокат із Миколаєва, який разом з цим у складі ЗСУ боронить Україну на фронті. Представляє інтереси постраждалих він безкоштовно, адже вважає це справою честі. Подробиці тривалих судових тяжб розповість “Бессарабія INFORM”.

Трудовий конфлікт спалахнув ще у 2017 році, коли Адміністрація морпортів України задумала розформувати відомчий загін охорони та замовити відповідні послуги у приватної фірми. Тоді керівництво пояснювало, що це є економічно невигідно – утримувати так багато співробітників охорони. Зміни торкнулися Одеського, Черноморського та Ізмаїльського портів. Співробітники загону підтримки свого профспілкового комітету неодноразово проводили в Ізмаїлі, Одесі та Києві акції протесту під гаслом “Ні – приватній охороні державних кордонів!”. Перекривали також рух на міжнародній трасі Одеса-Рені у селі Кірнички Ізмаїльського району. Вимогою людей була можливість залишитися працювати у складі саме госпідприємства (ГП АМПУ). Колег з Ізмаїлу тоді приходили підтримувати одесити та чорноморці.

“Жодних соціальних гарантій: сьогодні ти потрібний – завтра ти не потрібний. Порт – державний кордон України. І можлива охоронна діяльність лише державними підприємствами“, – стверджував на протестах в Одесі Сергій Дроздов, член профспілки Морського порту «Чорноморськ».

Якщо в Ізмаїлі роботу втрачали близько 50 осіб, то в Одесі та Чорноморську кількість звільнених сягала понад сотню в кожному з випадків. Особливо обурювало портовиків, що економлять в АМПУ лише на них, оскільки у посадових осіб Адміністрації зарплати вимірюються десятками та сотнями тисяч на місяць.

Але протести нічого не змінили. Не допомогли навіть масові звернення до міністра внутрішніх справ Авакова та новообраного тоді президента Зеленського.

Людей спочатку вмовляли звільнитися за власним бажання, «по-хорошому», обіцяли надати за це роботу в приватній фірмі, просили, а потім навіть грубо вимагали не подавати до суду…

Так у Ізмаїлі звільнили 48 осіб. Деякі пізніше були прийняті на роботу заново, але вже у приватну фірму з відповідно іншою формою власності та системою працевлаштування. Саме для цього була створена ТОВ “Альфа-Безпека”. Але 25 з колишніх працівників на цю угоду не пішли та вирішили судитися. Усі звільнені мали дуже великий стаж роботи в порту, тому дотримуються своєї особистої думки про мету ліквідації державної служби охорони та взагалі створення АМПУ. Але зараз це озвучувати буде зайвим.

І хоч рішення по справі вже на підході, суд усіляко затягується з ініціативи відповідача. Юрист АМПУ не відповідає на запитання та просить час на підготовку. Мабуть, відповісти нема чого, оскільки засідання він переносить знову і знову… Питання, які на засіданнях поставила юрист від Профспілки робітників морського транспорту України (ПРМТУ https://mtwtu.org.ua/), членами якої є звільнені працівники, досить прості, проте вимагають чітких відповідей, які визначать правомірність звільнень.

Тож суд знову перенесли, щоб нарешті відповідальник визначився, чи містили документи по звільненню працівників посилання на “зміни в організації виробництва і праці” як на підставу для звільнення працівників? АМПУ належить роз’яснити, чому не були проведені консультації з профспілковою стороною та не було враховано переважне право працівників залишитися на посадах. Разом з цим робочим не була надана можливість пройти перекваліфікацію/перепідготовку для зайняття вакантних посад в АМПУ згідно вимогам колективного договору – це порушення також ніяк не можуть прокоментувати у суді. Чекають відповіді на те, чи була розроблена программа забезпечення зайнятості та соціальної підтримки вивільняємих працівників (вимога колективного договору)? Не знають у АМПУ також, чи містило подання роботодавця про надання згоди на звільнення працівників обгрунтування (вимога ст.43 КЗпП). В день звільнення працівникам не пропонували вільні на той час вакансії – суд також чекає пояснення цього порушення закону та саме існування цього списка (якщо він був).

І от суд знову оголосив перерву – на прохання відповідача надати час для підготовки відповідей. Як приклад, у березні перенесли всі 10 засідань, тому що АМПУ не підготувалися з відповідями на ті питання, що ставили їм перед цим.

Ця історія – не вийняток. Масове звільнення працівників АМПУ відбувається і у Херсоні. Дві сотні людей викинули на вулицю – звільнили віддалено. Це свідчить про те, кажуть юристи, що підприємство як порушувало закон раніше, так і продовжує це робити далі. За думкою постраждалих, розраховують на те, що люди не знають своїх прав, а критична ситуація в країні стає лише приводом для громадян мовчки ковтати образу та миритися зі своєю долею.

Поки судовий розгляд в Ізмаїлі наближається до завершення, люди, незважаючи ні на що, вірять у справедливість і не шкодують про роки, витрачені на судові позиви та неприємності, які пов’язані з їхньою зайвою активністю. Майже усі звільнені досі знаходяться без роботи. Але відмовлятися від суду вони не мають наміру. Більшою мірою їх настрій забезпечує їхній «ЩИТ» – Адвокат Євген Павлович, котрий безкоштовно та принципово захищає у суді кожного з 25 позивачів.

Він підключається віддалено за виключенням періодів, коли на місці служби відбуваються активні бойові дії. Профспілка (ПРМТУ) виступає третьою стороною та представляє інтереси громадян. На кожному засіданні є юрист профспілки. Донедавна цю функцію виконувала Юлія Пелих, з березня у суді від імені позивачів виступає юрист-переселенець із Херсона Денис Тимофеєв. Віра у справедливість не згасає також тому, що левову частину справ веде відома в Ізмаїлі судя Наталя Баннікова. За неофіційними джерелами “БІ”, саме ця людина – зразок справжнього судді та приклад наслідування для будь-якого служителя Феміди. У місті та за його межами давно відомі її “в’їдливість” чесність та порядність.

Варто також відзначити найактивніших позивачів у справі. Одна з найстрашніших борців за правду – Марія Тарахтієнко – і зовсім потрапила до якогось «чорного списку» портовиків. Як розповіла жінка, у відділі кадрів їй не перший рік відмовляють у прийомі на роботу на вакантну посаду (подається до Центру зайнятості як термінова), що повністю відповідає її кваліфікації. Тарахтієнко, за її твердженнями, відверто не хочуть брати на роботу і вказують на двері, тому що “вона некрасиво вчинила з АМПУ і подала до суду, ставши прикладом для інших”. Однак Марія Антонівна не здається і продовжує боротися за правду і не впадає у відчай  у безкінечних спробах знайти роботу. Багаторічний стаж праці в Ізмаїльському порту та навички тальмана, сподівається вона, допоможуть їй у цей час проявити себе та знайти гідний заробіток. “БІ” у лютому та березні відвідала слухання позивача Тарахтієнко. Саме вона – з-поміж тих, діло яких веде суддя Баннікова.

Ще один приклад безстрашності та віри у перемогу – Віталій Чигін. Засідання з його участю ми також відвідували. Цього чоловіка звільнили за 2 місяці до виходу на пенсію. Справу веде інша суддя – Тетяна Пащенко, яка під час відвіданого нашим журналістом засідання спокійно і з розумінням віднеслася до емоцій літньої людини, дозволила висловитися на суді зі своїми “болючими” запитаннями до відповідача. “Чому звільняють перед пенсією та не дають відпрацювати? Чому не дали “гробові”, які передбачені колективним договором виплати працівникам-сторожилам? Чому не надали іншу вакансію, яка для порту має практичний сенс (слюсар-судоремонтник)?” – проте усі вони на суді залишилися без відповіді. Але формально вони мають бути надані так чи інакше. Відповідно, суд по Чигіну також перенесений, як і багатьох інших позивачів, яки попри це налаштовані йти до кінця.

У АМПУ звісно вже зрозуміли, що «зам’яти справу» не вдасться. “Пенсіонери” на подив виявилися дуже наполегливими. Важливо, що платити адвокатам їм не довелося жодного разу – захищають людей безкоштовно, причому професійно та дуже принципово. Усі витрати несе Профспілка (ПРМТУ), яка продовжує працювати та виконувати свої функції навіть щодо людей, які не працюють на підприємстві. Таким чином, поняття “профспілка” та внески в цю колись незаслужено недооцінену організацію набувають нового звучання в сучасних реаліях.

Під час написання цієї статті стало відомо, що деяким із позивачів АМПУ пропонує повернутися до них на роботу на вакантні посади (це через 4 роки судових позовів!), і за це, само собою, проситимуть відмовитися від позову. Відбувається це недарма, а методи звичні. Якщо зняти рожеві окуляри, мета відома заздалегідь – позбутися баласту (штатних співробітників), пов’язаних з ними фінансовими витратами (зарплата, вихідна допомога) і відразу забезпечити собі гарантію того, що до суду після цього «наївного» вже не піде, бо ні основ. Приклади вже є.

В ході розглядів стало відомо також про цікавий випадок. Одного з працівників філії АМПУ у Херсоні разом із усім штатом філії (це понад 200 осіб) звільнили. Коли він вирішив відновлюватись через суд, йому запропонували допомогти» — запропонували підписати документи на працевлаштування на інше робоче місце (те, яке мають запропонувати натомість – згідно із законом). Не знаючи юридичних тонкощів, людина документи підписала, а на роботу її ніхто так і не взяв… Чоловік залишився і без роботи, і підстав подавати до суду теж немає.

Зазначимо, що у подібних випадках юристи не рекомендують приймати рішення без консультацій із профспілкою. У жодному разі не варто підписувати документи без перевірки юристом. Враховуючи можливі провокації та «цікаві» пропозиції, у тому числі й грошового характеру, важливо не забувати, що відмовитися від позову — значить втратити виплату середнього заробітку за ті роки, протягом яких з вини роботодавця втратили роботу.

Саме така суть вимог у суді – поновити на посадах та виплатити гроші за вимушений прогул. Якщо й погоджуватися на мирне врегулювання суперечки — вона має бути справедливою, з обов’язковою грошовою компенсацією за час, проведений без роботи. Лише у такому разі роботодавець понесе відповідальність за порушення закону.

Нагадаємо, як раніше повідомляла “БІ”, Профспілка Ізмаїльського порту подала до суду позов про відміну 29-го окремого доручення, виданого ДП «Адміністрація морських портів України» начальникам Ізмаїльської, Чорноморської та Одеської філій, яким воно зобов’язало керівництво зазначених філій провести на своїх місцях тендери із закупівлі охоронних послуг. Проте очікуваного результату позивачі не отримали. Виконання цього доручення призвело до скорочення діючих співробітників та залучення до охорони держпідприємства приватної охоронної структури.

Наприкінці 2020 року, як повідомляла “БІ”,  Одеський апеляційний суд ухвалив перші рішення щодо відновлення на роботі незаконно звільнених контролерів на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту Ізмаїльської філії АМПУ. Судові провадження тривали більше року.

Так проходили протести раніше:

В Ізмаїл на підтримку колег приїжджали охоронці з Одеси.

Сьогодні на поточні засідання в суд приходять для підтримки колишні колеги та юристи профспілки.