Страшний діагноз – “зневоднення” і “мертвий об’єм”: як будуть “реанімувати” придунайськi озера

Ізмаїльщину з робочим візитом 24 вересня відвідав начальник Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко – розбирався з проблемними питаннями стану водойм та водосховищ району. У Придунайському регіоні таких проблем безліч і від їх вирішення, по великому рахунку, залежить нормальна життєдіяльність не тільки місцевого населення, яка напряму пов’язана з водою, а й всієї України, так як Бессарабія сьогодні забезпечує рибною і агропродукцією більшість регіонів країни. Нарада, яка пройшла у стінах Ізмаїльської РДА, була не просто інформативною для ії учасників, а досягла неабиякого конструктиву. Про що дискутували посадовці і яку стратегію дій вибрали, щоб вдихнути нове життя у озера та водосховища Бессарабії, розкаже ІА “Бессарабія INFORM”.

Екологічна ситуація у цьому колись процвітаючому оазисі у дельті Дунаю останніми роками тривожна – озера і плавні висихають, а у пустелі, як відомо, нічого не росте. Ні для кого не новина, що вода з придунайських водойм і водосховищ використовується для потреб фермерських господарств і населення регіону, зокрема для зрошувального і питного водопостачання, рибного промислу. Канали, через які вони “підживлюються” і які забезпечують водообмін з річкою Дунай, експлуатуються вже понад 60 років. Більшість з них (13 з 15) замулені, поросли рослинністю, і, певна річ, потребують робіт з розчищення і відновлення. В аварійному стані перебуває і захисна дамба на 97 км річки Дунай, що створює загрозу питному водозабору міста Ізмаїл. Модернізації потребують також насосні станції та шлюзи (4 з них – негайного). Ще одна причина “кризи” водойм і погіршення їх екологічного стану – кліматичні зміни.

І це ще далеко не увесь спектр проблем, які з кожним днем наближають Бессарабію до екологічної катастрофи – наші рідні озера, наші природні скарби, наші джерела життя пересихають. До усіх існуючих роками проблем в цьому році додалася посуха і критичне падіння рівня води в річці Дунай.

Щоб хоч якось поліпшити критичну ситуацію, яка склалася з водоймами у Бессарабії, Одеська ОДА розробила регіональну програму з охорони довкілля на 2022 рік, якою передбачено виконання заходів по наповненню водою озер Катлабух та Китай. З обласного бюджету на це було виділено 12 млн грн – воду всередині літа підкачали (з Дунаю), падіння рівня зупинили. Але проблему це повністю не вирішило і, з великою долею вірогідності, ситуація з пересиханням в майбутньому повториться, бо подібні екстрені (і, погодьтеся, вельми недешеві) заходи не здатні вирішити першопричину – для цього потрібен комплексний підхід.

Саме для того, щоб розробити алгоритм вирішення проблем з незадовільним (це м’яко кажучи) гідрологічним станом водойм, водосховищ та захисних споруд Придунав’я, і зібрав вчора очільник області Максим Марченко в Ізмаїлі керівників Кілійського, Болградського та Ізмаїльського управлінь водного господарства, голів територіальних громад Бессарабії, керівників правоохоронних органів, представників парламенту, агробізнесу, рибних господарств і інших профільних спеціалістів. Задача, яка була поставлена перед усіма зібравшимися – не просто поговорити про те, що і так всі знають, а знайти конкретні та дієві шляхи вирішення питань, які накопичувались десятиліттями. І що найважливіше – у довгостроковій перспективі.

Обласну делегацію і всіх присутніх першим ознайомив з головними проблемами галузі голова Ізмаїльської РД(В)А Родіон Абашев, який  тримає на контролі екологічні питання району з моменту вступу на посаду. Саме він є ініціатором численних звернень до обласної влади, особисто регулярно виїздить на проблемні об’єкти водогосподарського комплексу і стукає у всі можливі двері, аби посприяти безбар’єрному доступу населення до водопостачання і амеліорації стану придунайських водойм в цілому.

Він акцентував увагу на тому, що не всі водосховища Бессарабії можуть здійснювати безперешкодний водообмін у весняно-літній період навіть за сприятливих гідрологічних умов на річці Дунай. Наприклад, комплекс водойм Ялпуг-Кугурлуй-Картал-Кагул для наповнення водою потребує будівництва насосної станції для примусової підкачки води.

“Ті водонасосні станції, які зараз працюють на водосховищах Катлабух та Китай не тільки морально-технічно застаріли, а й потребують капітального ремонту”, – підкреслив Родіон Абашев, а спеціалісти водних управлінь це беззаперечно підтвердили.

Детальніше про заходи, спрямовані на безаварійний пропуск високих вод річки Дунай та забезпечення водними ресурсами населення та сільгоспвиробників, які необхідно виконати в зоні діяльності Болградського міжрайонного управління водного господарства (МУВГ), а також про екологічний стан водойм та водосховищ розповів начальник місцевого профільного управління Михайло Балєв. Співробітники цього управління обслуговують 4 шлюза, 75 км захисних дамб (37 із яких – з боку Дунаю), а також канали, які поповнюють водосховища Ялпуг, Кугурлуй та Картал.

“В озерах Ялпуг, Кугурлуй та Картал рівень води в цьому році навить нижче “мертвого об’єму” (гранично можливий рівень води у водосховищі – ред.)”, – наголосив у своїй доповіді Михайло Балєв.

За його словами, цю критичну ситуацію здатне врятувати будівництво насосної станції для примусового наповнення зазначених озер водою з річки Дунай (це приблизно 18 млн грн), розчищення і поглиблення до проектного рівня водопровідних каналів Вікета, Лузерса, Орловський, Прорва та Руська (це стане майже в таку саму сумму). Також в Болградському водному управлінні вкотре нагадали про аварійну ділянку дамби на Дунаї, яка знаходиться на їх підконтрольній території. Будівництво рятівної, на думку спеціалістів, дублюючої дамби оцінюють у 16,5 млн грн.

Але варто зазначити, що не всі озвучені болградськими спеціалістами цифри мають проектне обґрунтування – і це, як зауважили приїжджі обласні спеціалісти, велика проблема. Бо ж просто жалітись і самим “на око” приводити якісь внутрішні розрахунки, скільки приблизно може коштувати вирішення питання, а потім вимагати від області і держави, щоб виділили гроші, “бо – біда” (а цій біді, ви ж розумієте, – не один рік) – це несерйозно і малоефективно. На сьогоднішній день така схема не працює. І це стосується не тільки Болградського водного господарства – а і Кілійського, і Ізмаїльського також. Максим Марченко, який під час наради говорив мало і тільки по справі, справедливо зауважив – коли щось необхідно, треба робити ДІЄВІ кроки, щоб цього досягти. Судячи з реакції і відповідей деяких очільників водних управлінь на уточнюючі запитання – певні кроки робились, але вони виявились не зовсім дієвими…

В підсумку очільник Одеської ОВА доручив розглянути варіанти наповнення водою найбільшого прісноводного озера України – Ялпуга. На нараді були визначені конкретні механізми, як це можна зробити у найефективніший спосіб. Це водосховище є єдиним джерелом питного водопостачання жителів багатотисячного райцентру – міста Болград, і ще декількох сіл Бессарабії. Тому – це питання, яке потребує негайного вирішення.

З вкрай актуальним питанням-нагадуванням до обласного керівництва звернулась голова Саф’янівської ОТГ Наталя Тодорова – про проект відновлення каналу “Громадський” в Ізмаїльському районі, з яким напряму пов’язаний водообмін з Дунаєм озер Катлабух, Лунг та Саф’яни:

“Питання з наповненням зазначених озер у нас стоїть дуже гостро кожного року, особливо в період, коли в нас починається спека. Проектні роботи по розчистці каналу “Громадський” (через який здійснюється водообмін з озерами Катлабух, Лунг та Саф’яни) були проведені ще у 2020 році. На превеликий жаль, гроші на цей проект не були виділені. Якби ми своєчасно розчистили 350 метрів цього каналу, вода з Дунаю поступала би до Лунга і далі – до озера Саф’яни. І сьогодні не постало би гостре питання по озеру Саф’яни, яке дійсно висихає. Ми дуже вдячні за виділення 8 млн грн на примусову підкачку води до Катлабуху, але цього для природнього наповнювання наших водойм та водосховищ недостатньо. Тому ми будемо дуже вдячні, якщо будуть відновлені роботи по проекту каналу “Громадський” – потрібно або відновити торги, або робити корекцію експертизи, бо вона була зроблена ще у 2018 році. Громада разом з управлінням водного господарства намагається власними засобами і коштами розчищувати, але ми не справляємось, нам потрібна допомога”.

Максим Марченко дав доручення негайно створити робочу групу і проаналізувати озвучене Наталією Тодоровою питання. Керівництво Саф’янівської ОТГ, зі свого боку, висловило готовність прийняти участь у співфінансуванні робіт з відновлення водопрохідності каналу “Громадський”.

У контексті проблем із дефіцитом води і зміни екологічної ситуації у регіони, не потрібно забувати також і про унікальні рисові плантації у Кілійській громаді. «Біле золото Бессарабії», як відомо, вирощують на заливних полях-чеках, воно без води не росте. Але, незважаючи на те, що рисова система Кілійщини і Лісківщини завжди з водою (там плавні і завжди високі грунтові води), площі вирощуваного рису в цьому році скоротились багатократно у порівнянні з минулим роком – було 5 тис. га, стало – 1 тис. га.

“На наступному тижні запланована селекторна нарада, на якій маємо визначити низку першочергових задач по проведенню заходів зі збереження інфраструктурних об’єктів, в тому числі водних. Перше, що нам треба зробити вже сьогодні – насосна станція (для примусового наповнення озер Ялпуг, Кугурлуй та Картал водою з річки Дунай – ред.). Треба розібратись із цим проектом (ми підключаємось до цього процессу) і зрозуміти, що потрібно для цієї насосної станції, скільки потрібно грошей і хто їх буде виділяти. Друге – це шлюз, який треба там побудувати. І третє – пальне для розчистки каналу на території обслуговування Кілійського міжрайонного управління водного господарства. По Саф’янам (канал “Громадський” – ред.) – створюємо робочу групу, яка внесе нові пропозиції.

Хочу ще раз наголосити, чому ми тут зібрались – ми маємо визначити комплекс заходів, які раз і назавжди вирішать наявні проблеми. Треба добре подумати, що ми будемо робити глобально, щоб більше до них не повертатись. Ми не можемо раз на рік або на три роки виділяти по 12 млн грн, щоб заповнювати озера, бо цього все одно не вистачає. І сьогоднішня нарада це підтвердила. Нам потрібен комплекс заходів на довгострокову перспективу”, – підсумував Максим Марченко.

…Будемо сподіватись, що конструктивні вказівки військового очільника регіону, які прозвучали більш ніж переконливо (без зайвої демагогії і суто по справі), будуть виконані беззаперечно і в найкоротші строки, а довготривала історія з “мертвими об’ємами” озер таки зрушить з “мертвої точки” в сторону життя.