Як рішення НБУ про підвищення курсу долара вплине на економіку України і що буде з цифрами в обмінниках – думка експертів

Нацбанк очікує, що коригування обмінного курсу збільшить приплив і відповідно продаж валютного виторгу експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дозволить стабілізувати курсові очікування. ТСН.ua поспілкувався з економічними експертами, які розповіли, на що вплине рішення НБУ і якого очікувати курсу далі.

Як вплине рішення НБУ на економіку?

Економіст Олексій Геращенко пояснює, що насамперед, щоб зрозуміти, на що вплине рішення Нацбанку щодо підвищення курсу, треба зрозуміти сферу його застосування. Експерт пояснює, що від початку широкомасштабних військових дій Нацбанк зафіксував курс на рівні 29,25 гривні за долар і банки використовували цей фіксований курс для розрахунків експортних і імпортних операцій.

«Тобто, коли наш аграрій продає зерно, отримує тисячу доларів, він цю тисячу доларів продавав за умовно 29 доларів. Імпортер, який сюди привозить автомобіль чи побутову техніку, або газ ми імпортуємо, він купував валюту під ці розрахунки по курсу 29. Відповідно, у випадку, коли цей курс зріс фактично на 25% , це означає, що практично будь-який імпортний товар у перспективі може подорожчати на 25%. Відповідно, це буде ключовий вплив. Тобто, виграють від цього українські експортери, програють – імпортери, але відповідно програють і ті  споживачі, які купують імпортні товари. Відповідно у цьому сегменті буде певна інфляція», – сказав Олексій Геращенко, економіст, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи.

Своєю чергою, директор Українського інституту політики Руслан Бортнік уточнив, що безумовно, пришвидшиться девальвація гривні і, на його думку, це рішення підштовхне інфляцію.

«Тому що, якщо раніше наш критичний імпорт розраховувався за курсом Національного банку, він був нижчий, то сьогодні це буде розраховуватися за більш високим, ринковим, курсом», – сказав Руслан Бортнік.

За його словами, також рішення відобразиться і на зростанні гривневого наповнення державного бюджету. Особливо, каже він, це стосується і фінансової допомоги, яку ми сьогодні отримуємо від західних партнерів.

«Адже одна справа отримати умовно мільярд доларів за курсом 29, а інша за курсом 35 чи 36. Це різні суми виходять. Враховуючи, той дефіцит державного бюджету, який сьогодні існує, він стане менший з урахування того, що курс переведення зовнішньої допомоги до валютної в гривню стане більш сприятливою для державного бюджету», – зауважив експерт.

Водночас фахівець зазначив, що з точки зору держави – «це вимушений крок, який, можливо, ситуативно збалансує державний бюджет краще, чи збереже Україні доступ до зовнішніх ринків фінансування».

«Доволі різка зміна курсу, як я розумію, була частиною угоди про реструктуризацію зовнішніх боргів України, адже інвестори в обмін на часткову реструктуризацію зовнішніх боргів сьогодні вимагають більш ринкового курсу внутрішнього, всередині країни, ринкового курсу, який їм дозволить продовжувати заробляти на решті фінансових інструментів, фінансових зобов’язань з боку України. Таким чином, це і елемент збереження фінансової ринкової привабливості України зі збереженням можливості доступу до зовнішніх ринків фінансування», – сказав Руслан Бортнік.

Що з цінами?

Економіст Олексій Геращенко прогнозує, що тепер може ще більше здорожчати пальне, оскільки ми його імпортуємо. Крім того, потенційно зрости в ціні може будь-який імпортований товар.

«Можна очікувати, що будь-який імпортований товар на полицях на декілька відсотків додасть до ціни. Можливо, це буде не одномоментно, а поступово, бо є старі залишки і запаси. Але цього слід очікувати. У кожної сфери можуть бути різні, свої залишки. Якщо ці залишки мінімальні, то найближчими тижнями вже може відбутися підвищення ціни, якщо залишки продукції є значними, то може бути за 2-3-4 місяці. У кожному сегменті це буде своя динаміка, яка буде визначатися «а скільки в Україні є залишків, які були завезені ще за старим курсом», – пояснив Олексій Геращенко.

Такої ж думки і директор Українського інституту політики Руслан Бортнік, який пояснює, що приміром іноземні продукти, паливо будуть рахувати за курсом не 29, а 36.

«Це вимушене рішення, це не від хорошого життя. Але це вбиває «чорний ринок». Ті схеми з обміном, зняттям валюти за кордоном з карток, які були засновані на доступі до дешевших валют Національного банку – всі ці схеми втратять економічну привабливість і припинять принаймні на деякий час функціонувати», – зазначив він.

Який далі буде курс валют?

У разі, якщо військова криза триватиме, то Руслан Бортнік вважає, що до наступної весни курс невідворотно буде на рівні 45-50 грн/дол. На думку ж економіста Олексія Геращенка, діапазон курсу 40-50 грн/дол є цілком реальним до кінця року.

«Курс долара до гривні визначається багатьма факторами і політикою, яка проводиться. На сьогодні ми маємо величезний дефіцит бюджету. Частково він фінансується закордонною фінансовою допомогою, частково – фактично емісією гривні, коли Національний банк викуповує військові облігації Мінфіну. Тобто, тим самим він фактично друкує нову гривню. Відповідно, якщо ці обсяги будуть в розмірі 70-80-100 млрд грн на місяць, це просто буде нова гривня, яка буде надходити до системи. Відповідно коридор курсу 40-50 він є цілком реальним до кінця року. Якщо ця монетарна політика буде більш стриманою, тобто темпи цієї емісії будуть 20-30, нехай 50 млрд грн на місяць, такого падіння можна буде уникнути», – зазначив він.

Руслан Бортнік додав, що такий курс є невідворотнім у разі продовження війни, оскільки фінансової зовнішньої допомоги нам недостатньо, Україна постійно вимушена емітувати (друкувати) гривню.

«Якщо війна не припиниться і ми не зможемо досягнути якогось відчутного перелому на фронті, то гривня буде девальвувати. Якщо ситуація буде сприятлива, то курс навіть може укріпитися, може повернутися до якихось попередніх показників. Також залежить і від рівня фінансової допомоги з боку західних партнерів. Якщо він (рівень) буде відповідати нашим потребам – це від 6 до 9 млрд доларів щомісячно, то курс буде стабільний. Якщо він буде нижчий, ми будемо змушені імітувати гривню і курс буде просідати далі, гривня буде девальвувати, це буде тягнути за собою і інфляцію», – зазначив він.

Олексій Геращенко також наголосив на важливості міжнародної фінансової допомоги. За його словами, кожен мільярд, який надходить від наших міжнародних партнерів, знижує тиск на гривню.

Перегляд курсу Нацбанком, на думку Руслана Бортніка, буде відбуватися час від часу, виходячи з військових і соціально-економічних обставин.

Обмеження на зняття готівки за кордоном

Експерт Руслан Бортнік пояснює, що НБУ встановив ліміт на зняття «кешу» з карток за кордоном ( дозволено тепер до 12,5 тисячі гривень на сім календарних днів), щоб зменшити витікання валюти з України.

«Ми розуміємо, що зняття 12,5 тисячі грн на тиждень – це умовно 300-350 доларів чи євро на тиждень це зовсім невелика сума для людини на тиждень, навіть яка просто проживає за кордоном.  Але через те, що українці зі своїх карток за кордоном в Європі знімали щомісяця мільярд євро, а український банк вимушений був компенсувати це, він забезпечував існування цих транзакцій, сьогодні НБУ намагається зменшити зняття з українських карток за кордоном, зменшити цей потік грошей, який витікає з України», – зазначив він.

Крім того, це сприяє ліквідації «чорних схем» з обміном грошей за кордоном.