США голосує проти України в ООН

Що б не говорили про сучасність у США, а залишки демократії там поки ще залишаються.

Опираючись на свій досвід роботи у ЗМІ у майже 40 років, я навіть віддалено не можу собі уявити такий діалог, який відбувся днями під час прес-конференції між Президентом США та одним із журналістів. У нас вже після першого питання відібрали б мікрофон і не дали сказати далі жодного слова.

Я пам’ятаю, як свого часу я поставив дуже незручне запитання під час прес-конференції Вікторові Ющенко. Після «пресухи» до мене підійшла його прес-секретарка Ірина Геращенко (тоді вона буле ще на цій посаді, а до її переходу в іншу партію та прихід у ВРУ у якості депутатки було ще майже 15 років), і висловила мені (у м’якій формі) зауваження, що так себе поводити не треба.

А вже за 30 хвилин мені телефонував Голова обласної державної адміністрації Борис Силенков і теж дорікав, що якщо є якісь питання, то слід було б звернутися до нього.

Той «інцидент» був дитячими пустощами у пісочниці в порівнянні із тим, який відбувся діалог між Трампом та журналістом.

Цікаво було б простежити долю цієї сміливої людини. Чи буде він ще мати акредитацію у Президентському пулі (мене після майже дитячого питання до Ющенко на відкриті «пресухи» більше не запрошували. Та й з посади його після того швидко переобрали…

Отже діалог Журналіст – Трамп

(повний виклад тут https://www.youtube.com/watch?v=VQcwZ_NUZFk)

«США проголосували проти резолюції ООН щодо України, яка засуджує вторгнення рф – Трамп відповідає на питання журналістів «чому так».

Трамп (у відповідь на це запитання). Ну, я думаю, це само собою зрозуміло.

Журналіст. Очевидно для кого? Тому що для тисяч українців, які загинули від бомб Путіна, це виглядає як зрада.

Трамп. Послухайте, нам потрібний мир, гаразд? А не безкінечні війни. Ця резолюція? Чи не допоможе!

Журналіст. Україна не веде війну – рф вторглася на її територію. Єдині, хто проти цієї резолюції, – це путін та його маріонетки.

Трамп. Знаєте, дехто каже, що Україна могла б просто поговорити з рф.

Журналіст. З ким розмовляти? Із диктатором, який цькує журналістів, садить опонентів у в’язницю та бомбить мирних жителів? Як можна «розмовляти» з людиною, яка не приймає відповіді «ні»?

Трамп. У мене були чудові стосунки з путіним. Він мене шанував!

Журналіст. Так, тому що ви ніколи не кидали йому виклик. Тим часом він убиває безневинних людей, а тепер США стоять із ним в ООН?

Трамп. Україна мала шанс. Вони зробили помилки. Великі помилки!

Журналіст. Їхня «помилка» полягала в бажанні існувати як вільна країна. І тепер ви не просто кидаєте їх – ви винагороджуєте їхнього загарбника.

Трамп. Дивіться, НАТО не зробило достатньо! США платять надто багато. Я вже казав!

Журналіст. То що, оскільки НАТО не платитиме вам «плату за захист», ви волієте передати Україну путіну? Це не дипломатія, це вимагання.

Трамп. Ми мислимо масштабніше! Укладаємо угоди! Побачите.

Журналіст. Україні не потрібні ваші угоди. Їм потрібний лідер, який не продаватиме їх диктатору».

Чи є у нас ще шанс вижити, коли нас вже продали з усіма потрохами?