Чи є у Нації шанс на виживання?

Скільки насправді українців живе в Україні і скільки нас взагалі? Питання не просте і не риторичне, питання – виживання нації.

Демографи б’ють на сполох: народжуваність в Україні – зменшується, кількість тих, хто покидає цей світ – збільшується.

Зрозуміло, що війна (хоча й не носить такої офіційної назви) не впливає на покращення демографічної ситуації. Народжуваність в Україні за останні 12 місяців впала ще більше. Воно й не дивно: мало знайдеться охочих завести дитину в той час, коли незрозуміла не тільки її доля, але й доля самих батьків та й всієї держави.

Якщо Українки й народжують, то в основному ті, які знаходяться за межами держави або ті, які переконані, що їх дитина буде рости у спокої Європейської спільноти (це ті, хто не планує у найближчі 10 – 15 років, або взагалі ніколи не повертатися на постійне проживання на цю територію).

Ще одна категорія громадян (поки що України) які ризикують заводити дітей це ті, хто має юридичне підтвердження, що народжена у країні дитина отримує відповідне громадянство, що дозволить батькам «зачепитися» там де народилася дитина і тим самим забезпечать і собі проживання «там».

Аналізувати ситуацію з еміграцією будемо окремо, а поки трохи цифр щодо народжуваності і перспектив виживання нації.

Як стверджують фахівці Українського Міністерства юстиції (саме там займаються реєстрацію всіх громадських актів – від народження до смерті) за останні півроку в Україні народилося 96,7 тис. дітей. У порівнянні з першим півріччям 21 року (135 тис. дітей) падіння склало – 28%.

Для такої вразливої країни як наша, це не проблема, це – катастрофа. В Україні кілька десятиліть поспіль йде спад народжуваності – смертність випереджає природне поповнення нації новими громадянами.

Якщо у першому півріччі 22 року ми мали ще більш-менш стабільну ситуацію (відносно попередніх років, а не у глобальному масштабі), тоді українки продовжували народжувати і це були діти які були зачаті ще до початку військових дій на території нашої держави, то цього року…

Абсолютна більшість дітей які з’явилися на світ за останні 12 місяців (за межами України) можуть ніколи не стати громадянами України – батьки реєструють їх за місцем появи. І хоча Мінюст продовжує реєстрацію нових громадян (якщо батьки хочуть отримати тут якісь гроші по народженню дитини), то це тільки формальність, адже діти народжені «там» і можуть бути громадянами – «там». А через те, що в Україні немає інституту подвійного громадянства, то батьки розуміють, що краще не отримати якісь копійки які виплачує держава при народжені дитини «тут», ніж втратити можливість залишитися назавжди «там».

Після того як кілька мільйонів громадян України (за різними підрахунками від 6 до 12) опинилися за межами держави, народжуваність (фіксація факу) в Україні продовжила стрімке падіння. Взагалі народжуваності в Україні знижуються вже 20 років. Якщо за 2012 рік в Україні народилося 520,7 тис. дітей, то минулого року (загальна фіксація факу) – 209,4 тис. (падіння 250%).

Від початку «конфлікту» (2013-го) щорічно кількість новонароджених зменшувалась приблизно на 7%. Після того як за часів Порошенко, у 2015 році, було вщент зруйновано сподівання на перспективу вирішення проблеми, ситуація стала ще більше складною і це відразу відбилося на появі дітей, їх стало з’являтися ще на 12% менше.

Демографи світу давно розрахували формулу «сталості» нації. Для стабілізації (на рівні «заморожування») 10 жінок (разом із чоловіками це 20 осіб) для заміщення свого покоління мають народити 22 – 23 дитини – покоління батьків повністю замістить покоління дітей з урахуванням ймовірності передчасної смерті.

Що маємо ми? У 2021-му в Україні 10 жінок народжували 11 дітей («падіння» вдвічі менше «норми»). Розрахунки на цей рік ще більш невтішні: 10 жінок народять не більше ніж 7 дітей, з яких від 50 до 65% з’являться на світ за межами держави і чи повернуться на її територію не відомо. «Це вже демографічна катастрофа», – заявила головна демографиня країни Елла Лібанова. https://uainfo.org/blognews/1691857418-v-ukrayini-cherez-veliku-viynu-katastrofichna-situatsiya-z-narodzhuvanistyu.html

Про ситуацію в Україні з власних позицій днями написала «The Wall Street Journal»: https://biz.censor.net/resonance/3445918/golovna_krayina_dlya_pryhystku_chomu_ukrayintsi_pereyijdjayut_z_polschi_u_nimechchynu «Народжуваність в Україні може побити антирекорд і впасти до найнижчого у світі рівня». Видання вказує, що: «…В Україні рівень народжуваності був одним із найнижчих у Європі ще до повномасштабного вторгнення Росії. Зараз показник, за прогнозами українських демографів, може стати найнижчим у світі».

Зрозуміло, що ні про який розвиток мова не йде, тоді кожні 10 жінок повинні (відповідно до формули) народжувати 15 – 16 дітей. Про таке вести мову зараз не реально. Країна «старіє» і «вимирає».

На спад кількості населення впливає той фактор, що молодь у віці 15 – 25 років виїздить закордон з метою навчання, працевлаштування, створення сім’ї.

На падіння кількості громадян України впливає й те, що все більшість жінок репродуктивного віку (23 – 35 років) виїжджають з держави, утворюють родини з громадянами тих країн де вони проживають «тимчасово», а після знаходження «другої половники» (часто навіть фіктивно) більше не повертаються в Україну.

Що стосується шлюбів, то тут ситуація формально стала кращою, але, як стверджують фахівці, тільки на папері.

Якщо у першому півріччі 2021-го було зареєстровано 85,9 тис. шлюбів, то за аналогічний період 2022-го – 103,9 тис. Не дивлячись на бойові дії кількість зареєстрованих пар у першому півріччі поточного року все ще вища ніж до початку вторгнення росії і складає 86 тис.

Військові дії вплинули на кількість розлучень – їх стало менше. Якщо у першому півріччі 2021-го розірвали стосунки 13,1 тис. пар, то за аналогічний період 2022-го – лише 7,6 тис., а у 2023-му – 10,1 тис. Якщо у порівнянні з 21 роком це все ще зменшення, то у порівнянні з 22-м спостерігається тенденція збільшення. Дослідники переконують, що тут нас чекає не просто зростання, а «обвал» розірвання шлюбів по закінченню війни. В першу чергу це буде пов’язано з тим, що більшість жінок молодшого та середнього віку які часто-густо з дітьми та батьками (без чоловіків, яких не випускають за кордон у режимі НС), виїхали за межі країни і за рік встигли побудувати нові стосунки з чоловіками – громадянами країни в яких вони перебувають зараз. Питання розірвання шлюбу вони відклали до «після війни».

Це не припущення, це – факт. Дані про народження українками у Польщі свідчать – там зафіксовано рекордний сплеск народжуваності серед українок.

«У 2022 році число пологів українок, які постійно проживають у Польщі, удвічі більше, ніж у 2021 році і майже у 20 разів вище порівняно із 2015 роком», – повідомляє Статистичне управління Польщі. https://ua.korrespondent.net/world/4621776-u-polschi-zafiksovano-rekordnyi-splesk-narodzhuvanosti-sered-ukrainok

На фоні того, що демографічна криза у самій Польщі поглиблюється, то приїзд «переселенок» там вітають. Торік стався сплеск народжуваності серед іноземок і показник зріс удвічі – до 16 711 тисяч новонароджених, а найбільше дітей народили українки – 82% (13 748 дітей).

Як ми розуміємо всі вони були запліднені не «святим» духом відповідно до Біблійської причти. А якщо чоловіки цих жінок в Україні, то хто ж тоді батько кожного немовля?

Що буде з Україною далі? Чого чекати?

Аналітики стверджують: у 1-у півріччі 23 року в Україні проживало 29 млн. людей. За даними Українського інституту майбутнього («УІМ») на початок 2022 року в Україні проживало 37,6 млн людей. А починаючи від 24 лютого 2022 року з України виїхало – 20,7 млн осіб, з годом повернулися 12,1 млн.

Хто ж ті 29 мільйонів?

17 млн. – це економічно неактивне населення, т.т. це люди які не можуть працювати, з них 8 млн – пенсіонери + 2,7 млн продовжують працювати, далі – 4,8 млн – діти у віці до 15 років.

Економічно активне населення – 12 млн., але з них тільки 9,1 – 9,5 млн – мають зайнятість, тоді як 2,5 – 2,9 млн – безробітні. Формульний розрахунок вказує, що реально безробітних у 2 рази більше (приховане безробіття, особливо на «звільнених» територіях)

В УІМ зазначили: «Існує загроза, що в Україні не буде кому створювати ВВП: 8,6 млн Українців продовжують перебувати за межами України.

Станом на травень 2023 року постійне населення України становить 29 млн осіб. Працюють лише 9,1 – 9,5 млн українців, а якщо відняти бюджетників, залишається близько 6 – 7 млн осіб. Вони і є «упряжкою», яка везе на собі інших 22 – 23 млн осіб, зокрема пенсіонерів, дітей, учнів, безробітних, утриманців, тих самих працівників бюджетної сфери тощо». https://uainfo.org/blognews/1687875718-skilki-zalishitsya-ukrayintsiv-pislya-viyni-eksperti-pro.html

Якщо нічого не змінювати, то у найближчий перспективі вже не десятиліть, а років кількість пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж тих, хто працює.

Військові дії поставили націю на межу остаточного вибору: або – або. Чи буде жити Україна як титульна нація, чи більшість українців асимілюється в Європі і вже через одне – два покоління їх нащадки будуть тільки іноді згадувати, що їх пращури колись виїхали з країни, яка колись носила назву Україна.

Може саме про це слід думати сьогодні «справжнім» українцям і «патріотам», а не займатися черговою фігнею на кшталт перейменування вулиць та смітників та роздмухування подальшого розбрату на фоні мовного та релігійного питань?