Нашестя шакалів у Білгород-Дністровському районі: чому хижаки з’являються біля людей і що з цим робити — пояснення і поради науковця

Жителі Лиманської громади Білгород-Дністровського району дедалі частіше жаліються на появу шакалів у селах. Мешканці, зокрема, скаржаться на напади диких тварин на домашню птицю, нічне виття та навіть роздирання домашніх собак, — зазначає на своїй Facebook-сторінці голова ТГ Василь Резніченко. Він також поділився відео, на якому місцеві розповідають про свої зустрічі з хижаками та висловлюють занепокоєння про безпеку своїх родин. За їхніми словами, вони змушені звертатися за допомогою до мисливців з інших громад, щоб відганяти хижаків. Тим часом науковий співробітник Дунайського біосферного заповідника Максим Яковлєв раніше поясняв, чому дикі тварини з’являються біля людей, чому масовий відстріл не вирішує проблему їхньої чисельності і які превентивні заходи дійсно працюють. Детальніше про проблему, посилаючись на дописи фахівця у соцмережах, розповість «Бессарабія INFORM». 

На відео, яке опублікував на своїй Facebook-сторінці Василь Резніченко, жителі громади розповідають, що шакали оселяються у закинутих сільських будинках та заходять на житлові подвір’я. Місцеві бояться виходити вечорами на вулицю, висловлюють занепокоєння за власну безпеку та життя своєї худоби. На жаль, люди вже фіксують випадки розриву свійських тварин:

«Я вийшла корову доїти о сьомій годині вечора, а вони сильно кричали: вони кричали тут у нас позаду, вони кричали у бригаді, вони кричали в городі. Я покликала сина — син зробив шуму, і вони пішли. Це один вечір. А на другий вечір наче було тихо, все нормально. Встаю о третій годині — галас у дворі: страшно, ми ж уже знали, що шакали. Рано встаємо, виходимо: унас було 14 гусей — семеро розірвало, семеро залишилося», — розповідає на відео пані Світлана.

Про інший випадок, пов’язаний з шакалами у селі, розповіла місцева жителька Валентина, яка утримує з родиною велику отару овець:

«Уночі в нас на фермі (ми утримуємо багато овець) заскочили прямо до загону — вигнали овець. Чоловік прибіг вночі, на машині поїхали їх шукати. Майже чотири години їх шукали. Коли вже об’їхали все, їдемо назад — а вони позаду йдуть, отари овець, шакали. Шакали женуть отару овець», — розповіла пані Валентина.

На відео місцеві також розповіли й про випадок, коли шакали з’їли сусідського собаку — тож і курей на город вони бояться випускати. Жителі Лиманської ТГ кажуть, що звертаються за допомогою до мисливців з сусідніх громад, аби налякати диких тварин:

«Був же дозвіл — хлопці їх там ганяли, і зараз оце десь з тиждень не чути їх», — каже на камеру Світлана.

Голова Лиманської ТГ Василь Резніченко наголошує, що поява диких тварин у селах громади — реальна проблема, яка щодня турбує місцевих жителів. Він зазначив, що вони наразі потребують допомоги та реакції від відповідних служб.

Варто зазначити, що такі зустрічі з дикими тваринами у містах та селах — вже не рідкість: подібні історії фіксували і раніше в Одеській області та привертали увагу різних спеціалістів, зокрема, щодо підходів до реагування на такі ситуації. Серед них і науковець Дунайського біосферного заповідника Максим Яковлєв. Фахівець пояснює, що ключовим чинником локального зростання чисельності хижаків і конфліктів з людиною дуже часто виступає наявність легкодоступного корму біля населених пунктів — несанкціоновані сміттєзвалища та харчові відходи, які приваблюють не лише шакалів, а й лисиць. Своїми міркуваннями щодо окресленої проблеми він поділився на своїй Facebook-сторінці.

За словами Максима Яковлєва, збільшення чисельності шакалів — природний процес, що пов’язаний з розширенням ареалу виду, яке відбувається по всій Європі вже кілька десятиліть, а не є виключно наслідком відсутності відстрілу:

«Шакал — пластичний, адаптивний вид, який швидко освоює нові території, особливо в умовах тепліших зим, агроландшафтів, смітників, доріг і відсутності великих хижаків. Тому на початкових етапах розширення ареалу завжди спостерігається “спалах” чисельності — це нормальний екологічний процес, а не наслідок чиєїсь бездіяльності», — пише науковець.

Фахівець наголошує на тому, що масовий відстріл не зменшує чисельність шакала, а подекуди навіть навпаки може збільшувати її:

«Коли з популяції вилучають дорослих особин, звільняються території та ресурси, зменшується внутрішньовидова конкуренція, і до розмноження починають долучатися молоді самки, які за нормальної щільності цього б не робили. Зростає виживаність щенят, активізується міграція з сусідніх ділянок. У результаті через рік-два чисельність відновлюється або навіть зростає, але популяція стає молодшою і динамічнішою», — пише на своїй сторінці Максим Яковлєв. 

Водночас спеціаліст зазначає, що наука не заперечує регуляцію як таку, але чітко визначає її межі: за словами експерта, вона може бути виправданою лише за конкретних умов і тільки локально — зокрема й у разі доведеного конфлікту з людиною.

«Це стосується не лише агроландшафтів чи зон конфлікту з людиною, а й природних екосистем, зокрема у виняткових випадках, коли певний вид становить реальну загрозу для рідкісних або вразливих видів — наприклад, на островах або в ізольованих біотопах. Однак навіть у таких ситуаціях регуляція можлива лише на основі наукових даних, після оцінки ризиків, альтернатив і потенційних побічних ефектів, а також за умови постійного моніторингу», — додає Яковлєв.

Окремо науковець звертає увагу й на питання сказу, яке дуже часто піднімають у суспільстві, коли йдеться про диких тварин, що оселяються поруч із людьми. Він посилається на європейський досвід, де цю проблему довелося вирішити за допомогою системної вакцинації, а не шляхом відстрілу. Максим Яковлєв зазначає, що масовий відстріл порушує соціальну структуру популяцій, підсилює міграції молодих особин і може навіть збільшувати ризик поширення вірусу.

Тож передусім фахівець звертає увагу на важливості превентивних заходів, акцент на які роблять в європейській практиці. Йдеться, зокрема, про огородження худоби, електропастухів, нічне утримання тварин у загонах, охорону ферм, а також ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ.