Аккерманський ліцей першим у Бессарабії впроваджує трирічну старшу школу: про загальнодержавну реформу на прикладі закладу

Білгород-Дністровський ліцей “Лідер” став одним із перших 79 закладів України та наразі єдиним у Бессарабії, де з вересня цього року впроваджуватиметься трирічна старша школа у межах пілотного проєкту Міністерства освіти. Ексклюзивно для “Бессарабії INFORM” директор закладу Валентин Бондаренко розповів, чим саме трирічний цикл відрізнятиметься від звичного, пояснив переваги нової моделі навчання та можливості, які відкриває для дітей саме “пілот”. 

Реформа старшої школи в Україні є частиною загальної трансформації освіти в рамках «Нової української школи». З 2027 року старша школа (10‑12 класи) має стати профільною та трирічною, що дасть учням можливість обирати профілі та предмети відповідно до власних інтересів і планів на майбутнє, а не тільки за стандартною програмою. Також планується поділ школи на три рівні — початкову, базову й старшу — із новим підходом до навчального процесу, який передбачає більш гнучку систему.

Пілотний проєкт та його етапи

За словами директора ліцею “Лідер” Валентина Дмитровича Бондаренка, пілотний формат обрали для того, щоб перевірити ефективність нової старшої школи та врахувати всі можливі труднощі перед її запровадженням у масштабах країни. В рамках першого етапу “пілотування” було відібрано 30 ліцеїв по всій Україні.

“Зрозуміло, що впровадження реформи старшої школи – це важка і відповідальна справа, тому держава вирішила протестувати цю систему і подивитися, як ця модель буде працювати. Для цього уже з 1 вересня 2025 року по Україні 30 різних ліцеїв і один у тому числі з Одеської області цю профільну школу частково почали впроваджувати. Частково – тому що діти, які прийшли до цих експериментальних класів, будуть навчатися не три роки, а два. Але у них вже є багато тих цікавинок, які мають бути у трирічній школі. Вони використовують деякі модулі старшої школи, як, наприклад, організація освітнього процесу, використання іншого програмного забезпечення”, – розпочав нашу розмову керівник ліцею.

Другий етап пілотування передбачає розширення кількості закладів від 30 до 150 по всій Україні. Діти, які оберуть для себе такий формат навчання, мають повністю відпрацювати модель старшої профільної школи, включаючи і трирічний цикл освіти.

“Це прообраз того, з чим з 2027 року зустрінуться всі діти України. Незалежно від того, у якій області чи громаді вони живуть”.

Станом на початок січня 2026 року вже відібрано 79 закладів по всій Україні, які впроваджуватимуть пілотний проєкт. Від Одещини відібрано поки що чотири, одним з яких і став ліцей “Лідер”. Це ті, хто виконали всі умови, які передбачалися конкурсом.

Як і чому відібрали саме ліцей “Лідер”

Це був відкритий конкурс, у якому могли брати участь всі громади України. Про можливу реалізацію закладом саме пілотного проєкту під час свого візиту до рідного ліцею повідомив його знаменитий випускник.

“Коли у листопаді 2024 року у нас був заступник міністра освіти, наш випускник, представник нашого міста –  Євген Кудрявець, то він сказав, що бачить наш заклад серед тих, хто буде спроможний реалізувати пілотний проєкт, про який тоді було зовсім мало інформації”, – поділився з “БІ” Валентин Дмитрович.

За словами директора, участь ліцею в пілотному проєкті не випадкова — заклад уже багато років має потужну профільну старшу школу.

“Для міністерства освіти було важливим, щоб заклад мав досвід профільної підготовки. У нас старша школа завжди була профільною, і це були не просто гуманітарні напрямки, як у більшості ліцеїв. Держава зацікавлена у закладах, як наш. У нас є економічний профіль, хіміко-біологічний, математичний, ІТ-технології – це все, що треба, для відновлення економіки та руху вперед. Крім того, якщо взяти показники з ЗНО за минулі 10 років, то вони у нас дуже високі. Також ми на доволі високому рівні в області з роботи з обдарованими дітьми. Спроможність та бажання громади, наявність закладу, який міг би це реалізувати, — все це і створило умови та ґрунт для того, аби ми взяли участь у конкурсі”, – підкреслив очільник. 

Найбільшим викликом для закладу, як розповів Валентин Бондаренко, було набрати необхідну кількість дітей, адже однією з умов участі у конкурсі було зібрати щонайменше 60. Освітяни міста планують провести зустрічі зі школярами з найближчих до Білгорода-Дністровського громад та агітувати їх до вступу до “трирічки”.

“Ми виконали всі умови, які вимагалися: організували зустріч з батьками майбутніх 9-класників майже у кожному закладі, відповіли на їхні питання. Ми витримали і кількісні умови, і якісні, яких від нас вимагали, і потрапили до цього списку”.

Наразі з тих, хто написав подання на навчання у закладі, попередньо є чотири групи учнів, яких розподілять на два класи відповідно по 30 дітей у кожному.

У ліцеї паралельно функціонуватимуть дві моделі навчання: трирічна і дворічна. Планується набрати по два класи на кожну з них. Якщо на момент початку нового навчального року 1 вересня 2026-го заклад не матиме мінімальних 40 заяв від батьків, то він автоматично виключається з пілотного проєкту.

На кого орієнтована трирічна школа

Ті діти, які оберуть трирічний формат навчання, мають прагнути надалі вступати до вишів.

“Немає сенсу дитині йти у трирічну школу, якщо вона не бачить себе у вищій освіті. Це дійсно буде рік, який не потрібен”, – сказав Валентин Дмитрович.

Трирічна старша школа відкриває учням значно більше можливостей для профільного навчання, розвитку власних інтересів, розповів нам директор ліцею та пояснив нововведення детальніше на прикладі освітніх програм.

“По-перше, освітня складова. Якщо ми порівняємо навчальні плани, то побачимо, що наразі у школах переважають обов’язкові предмети, які складають близько 80%. Незалежно від того, прагну я стати журналістом чи кимось іншим у гуманітарному напрямку, але все одно я маю знати хімію і біологію, як, наприклад, майбутній ветеринар. Різниці немає. Тобто у держави однакові вимоги до всіх дітей. І на предмети за вибором залишається близько 20%. Для трирічної школи ситуація буде кардинально іншою. Наприклад, у 10-му класі обов’язкових предметів буде 67%, а профільних курсів і за вибором – 33%. Профільні відповідатимуть обраному напрямку, а за вибором – це курси для саморозвитку дитини. Наприклад, математик може відвідувати курс з драматургії або малювання”.

Протягом 10 класу або після його завершення дитина має право змінити профіль. В 11 класі обов’язкових предметів залишається 50% і профільних та за вибором ще стільки ж.

У 12-му класі всіх предметів буде по 33% – обов’язкових, за профілем та за вибором.

До обов’язкових предметів у трирічній школі будуть входити: українська мова та література, історія України, захист України, фізкультура, математика та англійська мова.

Переваги трирічного циклу навчання

Аналізуючи сьогоденну навчальну програму, Валентин Дмитрович відзначив, що у школах переважає теоретична програма. Водночас планується, що у трирічній школі співвідношення практики і теорії буде 60% на 40%, де більше уваги приділятиметься застосуванню отриманих знань. Втім, ця пропорція може змінюватися залежно від обраного дитиною профілю.

Наразі у Міністерстві освіти виділили три напрямки або “кластери”, за якими буде відбуватися профільне навчання: STEAM, мовно-літературний та суспільно-гуманітарний.

“Виходячи з тих заяв, які є на сьогодні, ми маємо можливість реалізувати всі три кластери. У нас буде суспільно-гуманітарний (економіка або, можливо, соціологія чи право), у нас є і СТЕМ – математика і інформатика, і у мовно-літературному буде іноземна філологія, як захотіли батьки”, – розказав директор.

Не втрачений рік

Діти, які будуть вступати до університету після трирічного циклу, будуть вступати на бакалаврат, який триватиме три роки замість 4-х.

Перший курс університету, який вважається вступним та адаптаційним, діти проведуть у школі, де будуть отримувати фахові знання. І вже на рівні 10 чи 11 класу зрозуміють, це “їхнє” чи ні. Але є певні умови.

“Держава передбачає, що трирічний бакалаврат буде відкритий для дитини, яка йде зі свого профілю у такий самий у виші. Тобто, якщо школяр обрав гуманітарний напрям на трирічному навчанні, але після закінчення вирішив, що піде, скажімо, в атомну енергетику, то він не зможе вступити на 3-річний бакалаврат. Доведеться піти на чотирирічний. Але треба сказати, що і зараз такі випадки – не рідкість, коли дитина після закінчення першого курсу в університеті розуміє, що це не те, чим хочеться займатися. І вони кидають навчання”.

До того ж, державі економічно вигідні такі умови, адже утримувати учня та вчителя 12 класу вартує набагато менше, аніж забезпечення студента та викладача вишу. Годі й казати про батьків, адже фінансове навантаження зменшиться у рази.

Крім того, Валентин Дмитрович звернув увагу і на те, що завдяки трирічному навчанню вирішиться питання неузгодженості щодо юридичної відповідальності, яку батьки несуть за дитину до 18 років.

“Дитина у 17 з половиною (а іноді і раніше – ред.) вже знаходиться у іншому місці. І батьки фізично не можуть нести відповідальність за вчинки і життя своєї дитини, бо вона не поруч. Але по закону батьки відповідають за сина чи доньку, яка знаходиться, наприклад, у Львові. Тому тут все приходить у необхідну відповідність законодавству”.

В умовах повномасштабного вторгнення безпека дітей стає ключовою для батьків, тому для багатьох родин ще один рік поруч із сім’єю буде вирішальним аргументом під час прийняття рішення щодо подальшого навчання.

“Здавалось би, лише один рік, але саме він дає відчуття впевненості батькам і дітям”, – наголосив Валентин Дмитрович. 

Говорячи про переваги саме пілотного проєкту, Валентин Дмитрович звернув увагу і на аспект конкурентності випускників. Якщо порівняти кількість дітей, які закінчать ліцей у 2028 році і вирішать вступати до вишів, та тих, хто завершить пілотне навчання у 2029-му, то вони неспівмірні. Уявіть, ваша дитина бореться за бажане місце в університеті серед, умовно, 150 тисяч дітей (2028 рік), або ж серед півтори тисячі (2029 рік). І тут у батьків логічно виникне питання, а чи встигне держава підготувати ВНЗ та скорочений бакалаврат для “пілотників”. Ось, як пояснює це Валентин Дмитрович:

“Як сказала заступниця міністра освіти, 75% ВНЗ будуть мати трирічний бакалаврат. Провідні вищі навчальні заклади вже сьогодні працюють над навчальними планами. Поки ми будемо вчити три роки, вони мають час, аби це все погодити”, – зауважив керівник.

Таким чином діти, які будуть випускатися з пілоту у 2029 році, отримають можливість здобути дуже дефіцитні спеціальності практично за бюджетні кошти.

Нова посада – кар’єрний радник

Варто додати, що з впровадженням пілоту у ліцеї Лідер з’явиться новий фахівець – кар’єрний радник. Ним може стати один з педагогів ліцею або стороння людина, яка буде залучена до освітнього процесу.

“Ця посада вважається педагогічною, це буде педпрацівник. Його поява була однією із умов запровадження пілотного проєкту, на яку погодилося місто, адже фінансування буде здійснюватися за рахунок місцевого бюджету. Можливо, з наступного року це буде штатна одиниця за рахунок державної субвенції. Але в рамках експерименту це передбачається за кошти з місцевої казни”. 

Кар’єрний радник допомагатиме учням зрозуміти свої сильні сторони та інтереси. Він буде знайомити їх із перспективними професіями через екскурсії на підприємства та в коледжі. Одним із завдань радника є допомога обрати профіль у старшій школі відповідно до власних нахилів і потреб ринку праці, а не просто за порадою дорослих.

Підготовка до запуску

З кінця березня розпочнеться активна підготовка до участі в пілотному проєкті, яка передбачає підвищення кваліфікації учителів за новими програмами, десь з літа – покращення матеріально-технічної бази.

“Держава виділяє до 10 мільйонів гривень на матеріально-технічне забезпечення кожному ліцею, який впроваджуватиме пілотний проєкт. Ймовірно, сума залежатиме від обраних профілів – чи треба там додаткові лабораторії, наприклад. Свою частину фінансування має внести і міська рада, адже підготовка приміщень та проведення ремонтів – це все питання місцевої влади”.

Всі три роки, поки триватиме пілотування, роботу закладу будуть моніторити та контролювати. За словами директора, їх ніхто не залишить сам на сам з реалізацією проєкта.

“На нас і колегах буде відточуватися ця модель, яку надалі впроваджуватимуть по всій Україні”, – констатував Валентин Бондаренко.

Зрештою, педагогічній спільноті ліцею “Лідер” не звикати до втілення нововведень, і хоч залишається багато невідомого, колектив готовий до експериментів.

“Наш колектив доволі прогресивний у напрямку експериментальної чи пілотної роботи. Труднощів ми не боїмося. Безперечно, є певні побоювання у тому, що це, передусім, нова справа. Поки що не були проведені певні консультації і навчання з організації і реалізації цієї моделі. Немає достатньої інформації, що має робити учитель, завуч та директор. Це не те щоб відштовхує, але викликає певні сумніви щодо того, чи впораємося ми. Вчителі, можливо, переживають, чи вийде у них, але вони незабаром пройдуть курси, отримають додаткові знання, і відповідно, вони будуть впевненими”, – підсумував Валентин Дмитрович.