В Ізмаїлі рідні загиблого у ДТП пенсіонера сумніваються у справедливості судового процесу

До редакції “Бессарабії INFORM” звернулася донька загиблого у ДТП 64-річного мешканця Ізмаїла Віктора Лук’янчука Катерина з проханням розголосу, адже сторона постраждалих впевнена, що судовий процес спеціально гальмують зацікавлені особи.

Нагадаємо, аварія сталася у жовтні 2025 року. Як ми тоді повідомляли з посиланням на ГУНП України в Одеській області, 10 жовтня на нерегульованому перехресті вулиць Тереграфна і Топольна 64-річний водій легкового автомобіля скоїв зіткнення з велосипедистом, який їхав попереду і повертав ліворуч. Внаслідок отриманих травм постраждалий загинув на місці.

За словами доньки загиблого, автівка “Hyundai Sonata” належить фірмі місцевого таксі та на момент аварії була з шашкою і фірмовими знаками компанії “Ізмаїл+”, які оперативно зняли після зіткнення, але до сьогоднішнього дня фірма не вийшла на зв’язок з родиною загиблого та не прокоментувала цю ситуацію.

Також донька стверджує, що, за даними слідства, таксист раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху України та був учасником дорожньо-транспортних пригод.

Попри це, чомусь, за думкою постраждалих, слідство відноситься до нього занадто лояльно.

“Однак, Одеська обласна прокуратура досить дивно поводиться, “підтримуючи” державне обвинувачення по даній справі.

Не зважаючи на невідворотність та тяжкість покарання за вчинений злочин, яке є тяжким згідно Кримінального кодексу України, невизнання вини з боку підозрюваного та відсутність пом’якшуючих його вину обставин, можливість перетину кордону України, адже підозрюваний не є військовозобов’язаним за віком, а тим більше не враховуючи поданий цивільний позов про відшкодування моральної шкоди потерпілим сім’єю загиблого, обласна прокуратура обирає запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Тобто не тримання під вартою і навіть не цілодобовий домашній арешт чи заставу, яка б могла покривати хоча б частину заявленого цивільного позову, а всього-на-всього нічний домашній арешт. Навіть не зважаючи на те, що у визначений час підозрюваний до суду не з’являється, обвинувачення наполягає на нічному домашньому арешті.

Враховуючи те, що слідчий суддя не може згідно процесуального закону обрати підозрюваному більш суворий запобіжний захід, ніж той, про який просить прокурор, слідча суддя обирає запобіжний захід у виді застави в межах передбачуваних процесуальними нормами розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний тяжкий вид злочинів. Щоб в хоча б частково забезпечувати процесуальну поведінку підозрюваного та покривати позовні вимоги потерпілих.

На здивування потерпілих, за підозрюваного все ж таки вносять заставу на другий день після нового року в повній сумі 242 тисячі 240 гривень, тобто майже шість тисяч доларів США за офіційним курсом на день внесення. Характерно, що особа, яка внесла заставу, побічно пов’язана зі службою таксі, в якій неформально працює водій.

Але і це не головне в цій історії. А головне те, що далі обласна прокуратура подає апеляцію на ухвалу слідчого судді про обрання застави підозрюваному, вимагаючи обрати йому нічний домашній арешт, що своєю чергою забезпечить повернення застави, особі, що її внесла за потерпілого.

Цікавим видається той факт, що апеляцію подає навіть не захист підозрюваного, а сама Одеська обласна прокуратура. Що принаймні видасться досить дивним з позиції так званого “підтримання” державного обвинувачення. А далі завершення справи чомусь поставили в залежність від розгляду апеляційної скарги прокурора Одеський апеляційний судом, поки потерпілі та їх представник не почали обурюватись такою дивною поведінкою органу обвинувачення і не змусили прокуратуру завершувати досудове слідство”, – розповіла “БІ” Катерина.

“БІ” супроводжуватиме судовий процес до оголошення вироку.