Вирощений в Одеській області бавовник придатний для виробництва нітроцелюлози та підтримки військової промисловості

Першу бавовну на Одещині посіяли у 2024 році. На початку експерименту у декількох локаціях регіону на ділянках від 0,1 до 2,5 гектарів висадили п’ять сортів бавовнику з Німеччини, США та Туреччини, та у жовтні більш ніж половина коробочок на всіх ділянках розкрилася. Вирощена бавовна виявилася придатною для використання у виробництві нітроцелюлози для пороху. Цього року аграрії досліджували нові сорти та засіяли більші площі, бо на це їм держава надала субсидії. Про це повідомляє «УСІ» з посиланням на італійське видання «RSI», передає «Бессарабія INFORM».

«Минулий рік був досить успішним: він показав, що бавовна може вирощуватися, давати адекватні врожаї та, в принципі, досягати рівнів, порівняних із середніми врожайностями інших країн», – пояснює директор Українського інституту експертизи сортів Сергій Мельник.

Мельник наголошує, що бавовна має численні способи використання: від військової форми до пороху, а також у харчовій промисловості, кормах для тварин та виробництві гранул.

Зараз метою є аналіз даних 2025 року, продовження проєкту на третій, а потім запуск промислового виробництва. Випробування тривають в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Кінцевим результатом експерименту повинно стати 10 тисяч гектарів оброблюваних під вирощування бавовнику земель. Це дозволить розгорнути промислове виробництво, зменшити залежність від імпорту та відродити сільську економіку.