Дитячий тренер з-під Ізмаїла Олег Бур’ян витримав жахи «Азовсталі» та два роки полону, щоб повернутися до своїх учнів

Ветеран ЗСУ, мешканець Ізмаїла Олег Бур’ян, який пробув у ворожому полоні майже два роки після захисту Маріуполя, повернувся на рідну землю під час обміну 3 січня 2024 року. Наразі молодик активно розвиває спортивний напрямок у Саф’янівській громаді – проводить тренування з боксу та кікбоксингу для молоді. За словами юних спортсменів, Олег Володимирович – найкращий тренер у світі, завдяки якому вони виборюють призові місця на місцевих та всеукраїнських змаганнях та чемпіонатах. Поспілкуватися з ним, а також його вихованцями вдалося кореспондентці «Бессарабії INFORM».

Повномасштабне вторгнення застало Олега у Маріуполі. Його підрозділ був приряджений до батальйону “Азов” та отримав наказ про перехід на завод “Азовсталь”. Там захисники протрималися ще місяць до команди здатися в полон. Жахливі рік і дев’ять місяців чоловік провів у катівнях Оленівки, Таганрогу та Каменськ-Шахтинського.

Після звільнення з полону Олег пройшов тривалу реабілітацію, переніс операції на око та ноги та повернувся на службу. Але через пів року захисник прийняв рішення залишити армію та зайнятися справою усього свого життя – тренерською роботою та патріотичним вихованням молоді.

В тренерській роботі Олег вже 14 років. Викладає бокс, кікбоксинг, елементи тайського боксу.  У свій час був видатним спортсменом, здобув перемогу у матчевій зустрічі Одеса-Стамбул у Туреччині. Після повернення з війни тренер розширив свою географію та почав тренувати дітей не тільки з Ізмаїла, а й з сіл Саф’янівської громади.

«На сьогодні у нас функціонують дві зали в громаді – це Матроска та Стара Некрасівка. Наступного року планується відкриття ще однієї, адже дітей багато. В Ізмаїлі тренування проходять у спортивному комплексі «Авангард», – розповідає Олег Бур’ян.

Тренер дуже пишається потужною командою людей, яким небайдужа громада. За його словами, велику підтримку надають президент федерації громади з боксу та кікбоксингу Анатолій Чепіга, безпосередньо голова громади Наталія Тодорова, Благодійний фонд Урбанських, Благодійний фонд Ярослава Гордійцяка, Кирило Дімов та Роман Разінкін, депутат Одеської міськради Данило Войнов, Маргарита Брусова, «Rotary Club Ізмаїл» та інші.

«Приємно зазначити, що ми не маємо фінансових труднощів щодо організації поїздок на змагання. Нам повністю було профінансовано чемпіонати Одеси та України, за це велика дяка нашим меценатам. Якщо наші спонсори бачать, що дитина результативна, то вони повністю ведуть її. Адже на обласних та всеукраїнських турнірах громаду представляють найкращі. Наразі склад найкращих – 18 осіб», – зазначив тренер.

На даний час в Олега Бур’яна тренується близька 70-ти дітей.

«Наймолодшим чотири рочки. Це дві дівчинки, я називаю їх принцесами. Вони дивляться на старших дівчат та прагнуть наслідувати їх успіхи. Я спеціально проводжу змішані тренування, щоб молодші рівнялися на старших, це велика мотивація», – пояснює чоловік.

А ось старші дівчата показують найвищі результати на змаганнях. Зокрема Анастасія Гаврилова через чотири місяці тренувань вже отримала звання кандидата в майстри спорту.

«У Насті великий талант, до цього вона два роки відвідувала секцію з волейболу, у дівчини міцні руки та добре поставлений удар. Саме цей удар ми вдало розіграли, поставили правильну комбінацію, після якої мало хто підіймається. Це рекордний термін, коли ми взяли людину з нуля, і за чотири місяці вона досягла таких результатів. Настя виступає за честь свого села та громади та навіть отримувала особисту подяку від голови Наталії Тодорової», – зауважив Олег.

Анастасія виступала у двох розділах – бокс та кікбоксинг, провела три бої поспіль. Судді змагань та віцепрезидент всеукраїнської федерації прийняли рішення надати їй звання кандидата в майстри спорту, адже дівчина виконала всі нормативи. За словами тренера, якби вона виступала у старшій віковій категорії, то могла б навіть отримати звання майстра спорту.

«За чотири місяці я встигла виступити в Ізмаїлі, Старій Некрасівці, два рази в Болграді, в Одесі та Броварах. Виборола перше місце на “Кубку Одеси”, чемпіонаті України в Броварах – два перших місця, чемпіонат області – третє місце», – розповідає Анастасія.

Ще одна талановита спортсменка, яка наразі тренується в Олега Бур’яна, – Вікторія Георгієва. Дівчина родом з Кілії, але зараз навчається в Ізмаїлі, по можливості тренується у всіх залах, а виступає за село Матроска.

З дитинства Вікторія займалася боротьбою. У 2018, 2019 та 2021 роках виборювала перші місця на чемпіонаті світу. Після перерви у тренуваннях прийшла до Олега на секцію з боксу. На першому ж змаганні за кубок Одеси посіла перше місце, а невдовзі на чемпіонаті України вже здала нормативи на кандидата в майстри спорту.

«Олег Володимирович – неймовірний тренер, він багато чому мене навчив, допомагає розвиватися. З його приходом наша команда збільшилася, дуже багато дітлахів стало приходити», – зазначає дівчина.

Справжня гордість тренера та всієї команди – Вікторія Гурминська, вона легіонер та виступає за село Дунайське. На змаганнях чемпіонату області, кубку Одеси та чемпіонаті України дівчина займала призові місця. На чемпіонаті України в Броварах здала нормативи на майстра спорту.

«До спорту я прийшла коли мені було 12 років, займалася карате. Потім бокс прийшовся мені до душі, я відвідала збори, та почала тренуватися з Олегом Володимировичем. Він найкращий тренер! Він нас дуже мотивує, дає корисні знання. У майбутньому я хочу виступати у професійному спорті», – поділилася Вікторія.

За словами тренера, Вікторія отримала декілька пропозицій з різних федерацій. Зараз ведуться переговори з Київською федерацією, там буде проходити чемпіонат України серед професіоналів, де розігруються пояси чемпіонів України К-1, що відкривають дорогу до міжнародних турнірів вищого рівня.

«Дівчатка тренуються кожного дня по декілька годин, вихідний лише у неділю, якщо тренування немає, тобто ми з молодшою групою їдемо на змагання, то вони бігають кроси», – зазначив тренер.

Також Олег організовує збори, на які приїздять діти зі всього регіону (Болград, Білгород-Дністровський, Старокозаче, Вилкове, Кілія, Каракурт, Рені). У останніх взяли участь близька ста спортсменів.

«Я ділюся з ними своїм досвідом спортсмена, який набув у спортінтернаті Прикарпатського військово-спортивного центру  Івано-Франківської області. По єдиноборству та карате я володію другим даном, також я є старшим тренером національної збірної по фул-контакту у розділі кікбоксинг», – пояснив Олег Бур’ян.

Як розповів тренер, заради мотивації вихованців, останнім часом було введено традицію  грошових винагород абсолютних категорій: перше місце 4 тисячі гривень, друге – 2 тисячі, третє та четверте – по тисячі гривень. Також він намагається мотивувати своїх спортсменів змаганнями з відзнаками: «Спортсмен року», «Найкращий результат року», призовим фондом, в яких є або річна стипендія, або одноразова премія.

«Дуже порадував нещодавній турнір у Старій Некрасівці – приїжджали представники з міськради Одеси, які були дуже приємно здивований нашими результатами. Хочу сказати,  що всі досягнення – це шлях командної роботи. За короткий час ми привезли вже декілька кубків області по панкратіону та кікбоксингу», –  зауважив Олег.

Зали громади знаходяться на балансі ДЮСШ та відділу культури. Федерація взяла на себе зобов’язання обладнати їх всі.

На сьогодні президент федерації з боксу та кікбоксингу громади Анатолій Чипіга працює над питанням щодо покращення умов в залах, що існують, та відкриття нових.  Також вирішується питання щодо дообладнання приміщення у Матросці та відкриття там нової тренажерної зали та зали для єдиноборств.

«До нас звертаються батьки з проханнями про відкриття залів під нашим патронатом і в інших селах. На жаль, сьогодні багато тренерів воюють, деякі з них вже не повернуться. А багато хто виїхав за кордон, тому клуби закриваються. В мене теж було декілька пропозицій з інших країн, але свою громаду я не залишу», – резюмував тренер.

Велику увагу як ветеран ЗСУ Олег Бур’ян приділяє патріотичному вихованню молоді. За його словами – це важливий аспект, без якого не може бути майбутнього країни. Олег влаштовує зустрічі своїх вихованців з захисниками, вважає – діти мають знати свою історію, розуміти мотивацію та почуття військових.

А про пережите на війні та страшні тортури полону згадувати не хоче. Вважає, що головніше – сконцентруватися на майбутньому, яке невпинно створює.