Білгород-Дністровщина в умовах війни: голова РВА про те, як школи, лікарні та фермери тримають фронт життя

Ще один непростий рік Білгород-Дністровський район прожив в умовах повномасштабної війни. Смертоносні обстріли, руйнування інфраструктури, енергетичні труднощі та навантаження на соціальну сферу змушують людей працювати й жити у режимі щоденних випробувань. Про підсумки року, ключові проблеми та пріоритети розвитку району на найближчий час —  в інтерв’ю “Бессарабії INFORM” з очільником Білгород-Дністровської районної військової адміністрації Василем Самокишем.

— Василе Петровичу, розкажіть, будь ласка, у яких умовах сьогодні працюють школи Білгород-Дністровського району?

— На території Білгород-Дністровського району 93 заклади загальної середньої освіти.  Майже 79 шкіл працюють в очному форматі. 11 – в змішаному, а інші – дистанційно. Це залежить від наявності укриттів, адже за їхньої відсутності заклад не працює. На превеликий жаль, були атаковані деякі навчальні заклади Білгород-Дністровщини. Попри руйнування будівель, навчальний процес не зупинився. Я вдячний керівникам навчальних закладів та педагогам, які працюють у непростих умовах.

— Як просувається ремонт харчоблоків у закладах освіти?

— У цьому році харчуються всі діти у школах. Є державна субвенція, виділена для забезпечення гарячим харчуванням школярів. Зроблений в рамках програми Олени Зеленської та готовий приймати дітей харчоблок у четвертій школі Білгорода-Дністровського, але через відсутність укриття, наразі заклад не приймає дітей. В цілому у нас 75% харчоблоків шкіл модернізовано. Я вдячний Олегу Олександровичу Кіперу за те, що Білгород-Дністровський район – серед пріоритетних по відновленню зруйнованих об’єктів та будівництву укриттів.

— Можна сказати, що багато залежить і від керівництва громади, яке залучає кошти та шукає шляхи для вирішення питань.

— Дійсно, дуже багато залежить і від керівника громади, від начальника управління чи відділу освіти, бо вони повинні мати проєкти, які виконуються за кошти місцевого бюджету і потім подаються на майданчики DREAM, чи інші. Якщо немає проєкту, ніхто не буде вкладати кошти. Я всім кажу про те, що, якщо у вас не буде проєкту, вам ніхто не дасть грошей. І зараз багато керівників громад побачили, на що держава виділяє кошти. Якщо є ініціатива від керівника громади, то ми разом вже йдемо до обласної адміністрації, до депутатів, та доводимо до них, що це важливі проєкти.

— Як у районі вибудовується система підтримки ветеранів, і яку роль у цьому відіграє створення спеціалізованих підрозділів?

— У районній адміністрації наразі створений відділ ветеранської політики – це окрема юридична особа, яка знаходиться у складі РДА. Поки що у підрозділі працюють чотири людини. За потреби, цей штат буде збільшуватися. У громадах також поступово створюються такі ж юридичні особи. До відбору працівників, які займаються підтримкою ветеранів, підходять дуже серйозно.

— Як Ви оцінюєте рівень доступності для ветеранів?

— Це питання на постійному контролі і в обласній адміністрації, і у нас в районі. Ми намагаємося зараз зробити так, щоб забезпечити не лише фізичну доступність, а й зробити досяжною можливість скористатися всіма необхідними послугами. Є в деяких громадах проблеми, і питання не у фінансуванні, а у непристосованості адміністративних будівель. Подекуди ставлять підйомники, щоб забезпечити доступ до тої чи іншої організації. Якщо, наприклад, до керівника громади не можуть потрапити люди на кріслах колісних, то нехай вони ведуть прийом у приміщеннях, куди може дістатися будь-яка людина.

— З якими питаннями та проханнями звертаються до посадовців РВА ветерани?

— Ветерани звертаються з різними питаннями. Наприклад, нарахування допомоги чи оформлення земельної ділянки, прийом до місцевого керівництва чи лікаря. Питань дуже багато, і не тільки фінансових. Дуже багато життєвих. Коли ветеран нам повідомляє про свої проблемні питання, то на зустріч із ним ми намагаємося запросити представника Пенсійного фонду, або керівника ЦНАПу. І це стосується не тільки ветеранів, а й мешканців району в цілому. Якщо людина звернулася до райадміністрації, це значить, що на місцевому рівні вона не отримала ту відповідь, на яку розраховувала.

— На жаль, в умовах повномасштабного вторгнення, що триває, ми втрачаємо наших захисників. Ви як очільник адміністрації вручаєте посмертні нагороди рідним полеглих Героїв. Як Ви особисто переживаєте такі зустрічі?

— Це дуже важко, але тим, хто отримує ці нагороди, набагато тяжче. Вони втратили сина, батька, чоловіка. Це нелегка церемонія, але таким чином ми дякуємо нашим Героям, які назавжди залишаться в наших серцях. Рідним полеглих ми завжди кажемо, щоб вони зверталися по будь-яку допомогу до райадміністрації, керівників громад для вирішення будь-яких питань, у тому числі для батьків.

— Як сьогодні працюють медичні заклади Білгород-Дністровського району?

— На території Білгород-Дністровського району функціонує п’ять лікарень: Татарбунарська, Саратська, Старокозацька, Білгород-Дністровська міська та районна. Всі вони отримали пакети від Національної служби здоров’я України, заробляють кошти. У жодної з них немає заборгованості по заробітній платі. Щодо якості надання медичних послуг – той, кого вилікували, каже, що вона висока, є і незадоволені. Але скарг стосовно того, що когось не приймають чи зневажають людей, немає. Ми дуже часто запрошуємо керівників цих закладів та проводимо роботу. Сказати, що хтось не справляється, я не можу, але в кожній громаді є свої проблемні питання, які повинні вирішувати на місцях керівник громади та очільник медзакладу.

 — Багатьох мешканок Білгород-Дністровського району турбує питання закриття пологових відділень, адже до тих, що наразі залишилися у районі, буває складно дістатися вчасно.

— З цього приводу є визначені МОЗ вимоги. Для отримання контрактів з НСЗУ лікарня повинна мати не менше 100 пологів за пів року. Є певний пакет НСЗУ, але для його отримання треба виконати багато, зокрема, йдеться про кількість лікарів та вузькопрофільних спеціалістів, які надаватимуть допомогу. Для утримання персоналу треба мати кошти. Якщо немає пологів, немає і коштів. Крім того, якщо немає постійної практики, не можна говорити про якість надання допомоги. Закон зараз дозволяє обирати пологове відділення, і люди шукають, де краще.

— Чи забезпечені лікарні генераторами та паливом в умовах відключень електроенергії?

— Згідно з останніми вимогами, заклади охорони здоров’я вторинної ланки мають бути забезпечені потужними генераторами, які гарантуватимуть надання безперервної медичної допомоги, а також повинні мати запас палива для їхньої роботи протягом місяця. Крім того, паливом та генераторами забезпечені і комунальні установи, зокрема “Водоканали” та “Теплоенерго”. 

— Серед мешканців Білгорода-Дністровського та однойменного району наразі є невдоволення щодо відключень світла та непередбачуваності графіків енергопостачання. Що Ви можете сказати з цього приводу?

— Дійсно, вимикається світло. Наша критична інфраструктура повинна була бути готова до цього, щоб мати запаси пального і генератори. На жаль, є багато руйнувань нашої енергетичної інфраструктури. Діють графіки відключень, і вони б діяли на постійній основі без змін, якби не було подальших обстрілів та руйнувань нашої енергетичної інфраструктури. На превеликий жаль, ми бачимо, що атаки продовжуються. Тому ті графіки, які були складені, можуть не працювати. Наші енергетики працюють в дуже серйозних та складних умовах: і вдень, і вночі роблять все можливе. Місцева влада там, де від неї це залежить, робить все можливе. Треба трохи терпіння. В таких умовах знаходяться майже всі. Поставтеся, будь ласка, до цього з розумінням.

— Хоча снігу та ожеледиці поки що немає, як район готується до зими, щоб дороги залишалися безпечними за будь-яких умов?

—  Ми провели наради з керівниками Служби місцевих автомобільних доріг, з Агенції відновлення. Всі готові до зими. Є достатній запас піску та сольової суміші. Крім того, була нарада з підрядниками, які будуть обслуговувати дороги. Вся необхідна техніка готова та буде залучена. У сільській місцевості будуть підключені також фермери.

— Як цьогорічний врожай демонструє працю фермерів і впливає на забезпечення продуктами району?

— На щастя, цього року є врожай зернових та овочевих. Звичайно, хотілося б більше. Люди працюють не у простих умовах, але, дякуючи Богові і дякуючи їм, у нас є хліб, є овочі. Я дуже вдячний фермерам за їхню працю. Є серед них і ті, хто переїхав до нас з окупованих територій і вже у нас займаються сільським господарством – вирощують різні культури.

— Як Білгород-Дністровський район допомагає переселенцям облаштуватися на новому місці?

— На території Білгород-Дністровського району проживає майже чотири з половиною тисячі переселенців, і ми їм намагаємося всіляко допомагати. Ми докладаємо зусиль, аби всі діти навчалися у школах та перебували у садочках. Через Центри зайнятості переміщені особи можуть знайти собі роботу. Наразі є потреба у робочих руках на агропідприємствах району, і фермери залюбки приймають на роботу усіх охочих, зокрема і тих, хто переїхав до нас з інших регіонів.

— Наразі організовують багато благодійних ініціатив, які об’єднують людей заради допомоги захисникам і водночас стають поштовхом для розвитку місцевого бізнесу. Ви відвідали один з таких заходів, розкажіть, будь ласка, про Ваші враження.

— Наприкінці червня на території Усатівської громади в Лавандії відбувся  масштабний благодійний захід «Одещина для своїх», під час якого збирали кошти для підтримки наших захисників — 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового Походу та 122-ї бригади територіальної оборони. Це був дуже цікавий захід. Наші крафтовики представляли на ньому власну продукцію, а саме: вино, м’ясні, молочні вироби та інше, у них була можливість обмінюватися ідеями та досвідом з виробниками з інших громад. Люди працюють і створюють робочі місця. Є державна допомога для тих, хто розпочинає свою справу, а також і для тих, хто вже міцно стоїть на ногах. Є допомога від обласної державної адміністрації, від Департаменту аграрної політики, але треба не тільки отримати ці кошти, а й використати їх так, щоб створити гідний продукт.