Бессарабія може стати платформою для видобутку “сланцевого газу”

Південь Одеської області може стати платформою для видобутку “сланцевого газу”, який так необхідний Україні в умовах війни з росією, але потрібно активно залучати інвесторів. Про це кореспондентці «Бессарабії INFORM» розповів завідувач кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І. Мечникова, кандидат геологічних наук, доцент Сергій Кадурін.

Чим відрізняється сланцевий газ від інших газів

Природний газ — це суміш газів, основним з яких є метан. Природний газ, газ вугільних пластів чи сланцевий газ — це все брендові назви. Але з точки зору хімії цікавить саме метан.

Ця назва з’явилася тоді, коли газ добувався зі сланцевих родовищ США. Основна особливість цього газу в тому, що він залягає у пластах, де немає природної циркуляції флюїду. Якщо грубо говорити, то звичайний газ зберігається десь під землею, у породах, в яких є тріщини і пори. Саме наявність тріщин та пор у породах визначає спосіб, у який цей газ можна дістати. Саме тріщинуватість, пористість та проникність — це те, що нас цікавить з точки зору видобутку газу.

Сланцевий газ розміщується в щільних породах. Це підводить нас до того, що видобути цей газ можна лише в тому разі, якщо створювати штучні тріщини в пласті порід. Щоб створити ці тріщини, можна застосовувати дві технології:

• Горизонтальне буріння, коли бур на останньому етапі стоїть не вертикально, а горизонтально. Саме така методика дає величезну площу дренажу.
• Багатостадійний розрив пласта.

Перспективи видобутку сланцевого газу в Бессарабії

За словами Сергія Кадуріна, останнім часом в Україні активно обговорюється тема так званого нетрадиційного газу – «сланцевого газу» та «газу ущільнених пісковиків», прогнозні ресурси якого науково обґрунтовано ніхто не підраховував. Одеський регіон також розглядається як перспективна територія для видобутку сланцевого газу

Для реальної оцінки запасів «сланцевого газу» на погано вивчених територіях слід спочатку провести спеціальні геолого – геофізичні дослідження в перспективних регіонах України. Згодом, отримавши дані з фізико – механічних та геохімічних характеристик порід, їх газонасиченості та інше, можна буде визначити прогнозний ресурсний потенціал вуглеводнів в осадових відкладах на певній площі, з урахуванням їх глибин залягання та товщин. Лише після цього та отримання екологічних експертиз можна приймати рішення про створення тієї чи іншої площі на «сланцевий газ». Головною вимогою при впровадженні технології видобутку сланцевого газу в конкретних гірничо – геологічних умовах має бути дотримання правила – «не зашкодь навколишньому природному середовищу та людям». Ейфорія, що відбувається в Україні з кількісною оцінкою прогнозних ресурсів сланцевого газу, поки що тільки на Юзовському (Донецьк) і Олеському (Львів) «очікуваних» родовищах із «запасами» 1,8 – 2,2 трильйона м3 сланцевого газу, повинна розглядатися як дезінформація громадян країни. Сланцевий газ відноситься до сильно розсіяних корисних копалин. Наявний досвід у світі свідчить, що не у всіх випадках його видобуток є економічно рентабельним і без екологічних наслідків.

Навіть за наявності позитивних пошукових передумов на «сланцевий газ» в Одеському регіоні, «газосланцева» експансія тут небажана, оскільки в умовах густонаселеної території та обмеженого обсягу водних ресурсів, розробка «сланцевого газу» негативно впливатиме на навколишнє природне середовище та соціальну сферу.

Необхідність у роботах з пошуків та випереджального прогнозування площ промислового нафтогазононакопичення в Одеському регіоні набуває першорядного значення, оскільки безпосередньо пов’язана з економічним розвитком та розширенням соціальної сфери. Джерела фінансування пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ на Одещині можуть бути різними, не виключаючи також використання на першому етапі коштів держбюджету. Для збільшення динаміки видобутку нафти та газу в Україні стратегічним напрямом у будь-якому перспективному нафтогазоносному районі мають стати пошуки середніх та великих родовищ вуглеводнів. У зв’язку з цим, необхідне сприяння органів влади у реалізації інвестиційних проектів окремих компаній за їх власні кошти з виявлення та розробки родовищ нафти та газу.

Доводиться констатувати, що до пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в Одеському регіоні не проявляється бізнес-цікавості як з боку держави, так і окремих приватних компаній, пов’язаних у своїй діяльності з цією галуззю економіки. Очевидно, це обумовлено обмеженим обсягом геолого – геофізичної інформації про потенційно перспективних пошукових об’єктах для вибору їх як ліцензійних ділянок розвідки на нафту і газ.

Прикладом може бути таке. Вже протягом декількох років Державна служба геології та надр України розміщає по Одеській області інформацію про певні структури. Так, у переліку фонду об’єктів, підготовлених до пошуково-розвідувального та параметричного буріння, значаться Ізмаїльська структура (верхня юра, площа – 16 кв. км. Ресурси – 1,8 млрд. м3 газу) та Кислицька структура (середня юра, площа- 15 кв. км, ресурси – 1,0 млрд.м3 газу).

Вищеназвані пошукові об’єкти із вказаними обсягами вуглеводневих ресурсів не можуть бути привабливими для інвесторів через незначні прогнозні геологічні запаси на цих структурах. З цієї причини вони не виставляються на аукціонний продаж. Про інші, більш представницькі та значущі структури в Одеській області Держгеонадра просто не має даних, окрім тих, на які видано ліцензії ( концерну «Укрнафтінвест» -на Білоліський блок та Алібійсько – Трапівську площу, компанії «Білмар» – на Успенівську площу)

Щоб кардинальним чином змінити ситуацію, що склалася із залученням інвесторів до Одеського регіону, необхідно відкрити «зелене світло» підприємцям, які хотіли б і мають фінансові та технічні можливості реально займатися нафтогазовим бізнесом. Поки ж, щоб отримати право на користування надрами, незважаючи на чинне законодавство та на встановлений порядок (правила) видачі ліцензій, претендентам доводиться довго долати бюрократичні перепони і найчастіше безуспішно.

До найперспективніших у Бессарабії можна віднести такі пошукові площі: Арцизька, Бородінська, Успенівська, Білоліський блок, Алібійсько – Трапівська, Суворівська, Приозерна, Нерушайська, Прилиманська.